Постанова № 36702717, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

19 серпня 2013 року 11:56 год. №826/9764/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - Тромси Є.В., відповідача - Булигіної Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївсько-му районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0104521510,

в с т а н о в и в:

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 03.12.2012 №0104521510 з підстав необґрунтованості висновків перевірки щодо завищення суми витрат, відображених у податковій декларації з податку на прибуток, у зв'язку з помилковим застосу-ванням відповідачем положень п. 138.4 ст. 138 ПК та не врахуванням того, що оподатку-вання операцій фінансового лізингу, витрати за якими були відображеними у звітному періоді, підлягають оподаткуванню за правилами п. 153.7 ст. 153 ПК.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення, в яких зазначає про протиправне завищення позивачем суми витрат за 1 півріччя 2012р. внаслідок пору-шенням вимог п. 138.4 ст. 138 ПК, згідно яких витрати, що формують собівартість реалізо-ваних товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально-виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за період 1 півріччя 2012р. від 24.07.2012 №9043081271, за результатами якої складено акт від 24.10.2012 №2159/15-127/33052443 та винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0104521510, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 272324 грн. (у т.ч.: основний платіж - 217859 грн., штраф - 54465 грн.).

Судом встановлено, що спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п. 138.4 ст. 138 ПК, внаслідок чого, як зазначив в акті відповідач, позивачем було завищено суму витрат, віднесених до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (р. 05.1 декларації) на 1037425 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог п. 138.1 ст. 138 ПК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.12.1. п. 138.12 ст. 138 ПК до складу інших витрат, у тому числі включаються витрати, визначені відповідно до статей 144 - 148, 150, 153, 155 - 161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею.

Таким чином, складовою витрат, що враховуються платником при обчисленні об'єкта оподаткування є не лише витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, викона-них робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПК), але й інші витрати, у т.ч. й ті, що визначені ст. 153 ПК.

Статтею 153 ПК передбачено особливий порядок оподаткування операцій лізингу (оренди), концесії.

Згідно з ч. 2 п. 153.7 ст. 157 ПК передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146 цього Кодексу для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.

Частиною 3 даної норми визначено, що при нарахуванні лізингового платежу орендо-давець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.

Згідно з ч. 4 даної норми у разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

Згідно наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №772500 одним із видів його діяльності є фінансовий лізинг.

Впродовж звітного періоду позивачем (Покупець, Лізингодавець) було укладено ряд договорів щодо передачі у фінансовий лізинг транспортних засобів суб'єктам господарської діяльності - лізингоодержувачам, що вбачається із наданих позивачем до суду договорів, актів приймання-передачі та видаткових накладних і не заперечується відповідачем.

Перевіркою встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток від 24.07.2012 №9043081271 позивачем віднесено до витрат операційної діяльності собівартість придбаних товарів (робіт, послуг) у розмірі 186554229 грн. (р. 05.1).

Зазначена сума включена позивачем у зв'язку із нарахуванням лізингових платежів, кожен з яких в свою чергу складається із відшкодування частини вартості об'єкта фінанси-вого лізингу (в т.ч. ПДВ) та винагороди лізингодавця (позивача), за наслідками податкового періоду, у якому здійснювались такі нарахування, що відповідає вимогам ч. 3 п. 153.7 ст. 157 ПК, якими чітко передбачено такі дії платника.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача щодо правомірного визначення ним суми витрат звітного податкового періоду у декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012р. відповідно до вимог п. 153.7 ст. 153 ПК

Відповідач помилково застосував положення п. 138.4 ст. 138 ПК, які не поширюється на операції фінансового лізингу та дійшов помилкових висновків про його порушення, у зв'язку з чим спірне грошове нарахування є неправомірним, що є підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 №0104521510 та задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 03.12.2012 №0104521510.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканія Кредіт Україна" судовий збір у сумі 2294 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко