Ухвала суду № 36702504, 20.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

20.01.2014 № 905/331/14 Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ» (83003, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок № 89; код ЄДРПОУ – 31468438)

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83001, місто Донецьк, проспект Театральний, будинок № 1; код ЄДРПОУ – 03361081)

про скасування оперативно-господарської санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ» звернулося до господарського суду Донецької області до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про скасування оперативно-господарської санкції.

Дослідивши матеріали позовної заяви і додані до неї документи, господарським судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) в зв’язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 01 листопада 2011 року, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об’єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку (частина перша статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі по тексту – Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатків 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для – реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для – реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць – словами, рік – цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу».

Пунктом 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не може бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних рекомендацій в реквізиті «призначення платежу» мають бути зазначені відомості про відповідну позовну заяву, яка оплачується судовим збором, а саме: сторони спору, його предмет та при наявності вихідна дата і номер позовної заяви; платіжне доручення або інший платіжний документ повинні подаватися до господарського суду тільки в оригіналі.

Судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги) (пункт 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ» на підтвердження сплати судового збору за подання до господарського суду Донецької області позовної заяви, надано платіжне доручення № 55 від 03 січня 2014 року, яке не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки, по-перше, в реквізиті «призначення платежу» дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не вказано її дати та вихідного номеру, не зазначено найменування сторони до якої заявлені позовні вимоги, а також не вказано предмет даного позову, по-друге, платіжне доручення на суму 1 827,00 гривень надано господарському суду в копії, про що свідчить акт відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року № 02-07/8, по-третє, платіжне доручення не оформлено за формою, наведеної в додатках 2, 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Ознайомившись з інформацією, що міститься в базі даних «Діловодство спеціалізованого суду», господарським судом встановлено, що заявник позову повторно звернувся до господарського суду Донецької області з тією ж самою позовною заявою, до якої надавалося платіжне доручення № 55 від 03 січня 2014 року.

За приписами пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

При цьому статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Тобто, право на судовий захист, передбачений Конституцією України, не позбавляє заявника позову необхідності дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого порядку подання позовної заяви.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов’язком суду.

Таким чином, виходячи з наведеного, заявником позову не надано суду доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви у встановлених порядку та розмірі, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ» позовна заява з доданими до неї документами всього на 21-му аркуші; заява про забезпечення позову на 2-х аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 65 від 14 січня 2014 року; акт господарського суду Донецької області від 15 січня 2014 року № 02-07/8.

Суддя С.М. Фурсова