Рішення № 36698871, 20.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7225/13-ц

2/639/255/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Черненко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 23 серпня 2013 року звернулася до суду з позовом, у якому просить ухвалити рішення, яким вважати, що ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом належали 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові після дідуся, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, 1/3 частина того ж будинку - після бабусі, ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року, 1/4 частина - після батька, ОСОБА_7, загиблого у серпні 1943 року, та 1/4 частина - після матері, ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 року, а усього ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом належав цілком житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові. Також просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на зазначений житловий будинок з надвірними будівлями після смерті батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постійно проживає та з 09.10.1984 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2. Батьками позивача у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_2 (мати). 20.01.1923 року прадід позивача, ОСОБА_9 за постановою Жилкомісії по денаціоналізації будинків при Харківському міськвиконкомі від 23.12.1923 року, буд. № 9716, отримав у власність домоволодіння, розташоване в м. Харкові по АДРЕСА_1. Його дружина (прабабка позивача), ОСОБА_6, на підставі свідчення нотаріальної контори від 12.07.1941 року за № № 27096 та 27098 отримала право на половину вищезазначеного домоволодіння на підставі ст. 125 Кодексу Законів про шлюб після смерті чоловіка, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Рішенням № 24-24 від 17.05.1960 року на підставі заяви ОСОБА_8 (бабки позивача) через втрату в період ВОВ первинного правовстановлюючого документу виконавчий комітет Жовтневої районної ради депутатів трудящих м. Харкова зобов'язав Райжилуправління Жовтневого району м. Харкова видати свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові на ім'я прадіда позивача, ОСОБА_5 13.10.1960 року виконавчий комітет Жовтневої районної ради депутатів трудящих м. Харкова замість втраченого в період вітчизняної війни Постанови Жилкомісії по денаціоналізації будинків 1922 року оформив на ім'я ОСОБА_5 свідоцтво про право особистої власності на будинок АДРЕСА_1 в м. Харкові і 06.01.1961 року це свідоцтво було зареєстровано в КП «ХМБТІ» під № 28987. Зараз на території земельної ділянки, площею 351 кв. м., по АДРЕСА_1 в м. Харкові розташований житловий будинок з прибудовами літ. «А-1», 1917 року забудови, житловою площею 30,8 кв. м., загальною площею 51,1 кв. м., а також надвірні будівлі: сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В» та огорожі № 1, 2. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (прадідові та прабабці позивача по лінії батька) у рівних частках належав житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Харкові. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, заповіту не залишив. Відповідно до вимог ЦК УРСР (у редакції 1922 року), коло осіб, яке призивається до спадкування, обмежувалося прямими спадкоємцями (дітьми, онуками, правнуками) і подружжям, що пережило спадкодавця, а також непрацездатними та незаможними особами, які фактично перебували на повному утриманні померлого не менш одного року до його смерті. Згідно вимог цивільного законодавства того часу при спадкуванні за законом спадкоємне майно поділялося поголовно на рівні частки між усіма вищезазначеними особами. Том у 1/2 частину житлового будинку, що належала ОСОБА_5, успадкували за законом у рівних частках дружина спадкодавця, ОСОБА_11 (прабабка позивача), їхній син, ОСОБА_7 (дід позивача по лінії батька) та онук спадкодавця, ОСОБА_4 (батько позивача), тобто по 1/6 частині кожний. Всі вони на день смерті спадкодавця фактично мешкали в одному з ним будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові, спадщину прийняли, але свої спадкові права не оформили. На день смерті ОСОБА_5 його онукові (батькові позивача) виповнився один рік, він разом зі своїми батьками, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, мешкав разом зі спадкодавцем і являвся спадкоємцем, присутнім в місці відкриття спадщини, а також таким, що прийняв, оскільки не відмовлявся від прийняття спадщини. ОСОБА_6 стало належати 2/3 (1/2+1/6) частини будинку, ОСОБА_7 (дідові позивача) і ОСОБА_4 (батькові позивача) - по 1/6 його частині. ІНФОРМАЦІЯ_10 року померла прабабка позивача, ОСОБА_6, заповіту не залишила. Належні їй 2/3 частини житлового будинку успадкували син померлої, ОСОБА_7 (дід позивача) та онук померлої, ОСОБА_4 (батько позивача), тобто по 1/3 частині кожний. ОСОБА_7 на той момент вже належала 1/6 частина будинку після смерті його батька, тому усього йому стало належати 1/2 (1/6+1/3) частина будинку. ОСОБА_4 також раніш успадкував 1/6 частину будинку після смерті дідуся, тому усього успадкував 1/2 частину будинку. Обидва спадкоємця свої спадкові права не оформляли, свідоцтва про право на спадщину не отримували. ОСОБА_7 (дід позивача по лінії батька) загинув у серпні 1943 року, заповіту після нього не лишилося. Належну йому 1/2 частину будинку у рівних частках успадкували дружина спадкодавця, ОСОБА_8 (бабка позивача) та їхній син, ОСОБА_4 (батько позивача). Спадщину вони прийняли, на день її відкриття фактично проживали в спірному будинку, однак свої спадкоємні права не оформляли, свідоцтва про право на спадщину не отримували. ОСОБА_4 стало належати 3/4 частини будинку (16 після смерті діда, 1/3 після смерті бабки та 1/4 після смерті батька). ІНФОРМАЦІЯ_8 року померла ОСОБА_8 (бабка позивача по лінії батька), заповіту не залишила. З її смертю відкрилася спадщина - 1/4 частина спірного будинку. Цю частину будинку успадкував єдиний спадкоємець першої черги за законом - син спадкодавця, ОСОБА_4 (батько позивача). Спадщину він прийняв фактично шляхом вступу до керування і володіння спадковим майном: на момент відкриття спадщини постійно мешкав, був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем в будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові. Свої спадкові права батько позивача не оформив, свідоцтво про право на спадщину не отримав і ІНФОРМАЦІЯ_9 року помер. З його смертю відкрилася спадщин - житловий будинок з надвірними будовами по АДРЕСА_1 в м. Харкові, 1/6 частина якого ОСОБА_4 успадкував після діда у 1939 році, 1/3 - після бабки у 1942 році, 1/4 - після батька у 1943 році та 1/4 - після матері у 1989 році. Заповіту ОСОБА_4 не залишив. Його спадкоємцями за законом у рівних частках з'явилися дружина, ОСОБА_2, та дочка, позивач по справі. Обидві спадкоємиці у встановлений законом шестимісячний строк від дня відкриття спадщини, а саме 20.03.2013 року, звернулися до ХДНК № 5 із заявами: позивач надала заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_2 - про відмову від прийняття спадщини. 18.07.2013 року під час особистого прийому до державного нотаріуса ХДНК № 5 позивач звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок після смерті батька, але виявилося, що перешкодою для оформлення спадщини є правова реєстрація власності на спадкове майно на ім'я прадіда позивача, ОСОБА_5 Із цієї причини позивачеві було рекомендовано звернутися до суду.

Представник позивача ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_14, діюча на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 12.08.2013 року, Витягу з договору № 30 про надання правової допомоги від 12.08.2013 року та заяви позивача від 19.08.2013 року про розгляд справи за її відсутності позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою від 19.08.2013 року, в якій просить розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги визнає и проти задоволення позову не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи й надані додаткові докази заявлених вимог, приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і можливість його задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що житловий будинок із надвірними будівлями, розташований в м. Харкові по АДРЕСА_1, 06.01.1961 року під № 28987 зареєстрований у КП «ХМБТІ» за правом власності на ім'я ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 13.10.1960 року, виданого Жовтневим РЖЄО, б/н.

Правова реєстрація будинку підтверджується довідкою КП «ХМБТІ» № 2410126 від 09.07.2013 року (а. с. 15) та безпосередньо правовстановлюючим документом на будинок - свідоцтвом про право власності від 13.10.1960 року, виданим Жовтневим РЖЄО, б/н (а. с. 13). У свідоцтві про право власності зазначено, що його видано на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 17.05.1960 року № 24-24 про визнання права власності на домоволодіння у зв'язку з втратою документу та взамін правовстановлюючого документу - Постанови Жилкомісії по денаціоналізації будинків 1922 року, зниклого в період Вітчизняної війни.

Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 17.05.1960 року № 24-24 про визнання права власності на домоволодіння у зв'язку з втратою документу та взамін правовстановлюючого документу - Постанови Жилкомісії по денаціоналізації будинків 1922 року, зниклого в період Вітчизняної війни, знаходиться в матеріалах справи (а. с. 14).

Як вбачається з виписки з реєстру на домоволодіння по АДРЕСА_1 в м. Харкові (а. с. 9), 20.01.1923 року ОСОБА_5 за постановою Жилкомісії по денаціоналізації будинків при Харківському міському виконавчому комітеті від 23.12.1923 року, с. № 9716, отримав у власність зазначене домоволодіння. Його дружина, ОСОБА_6, на підставі свідоцтва нотаріальної контори від 12.07.1941 року за № № 27096 та 27098 отримала право на половину цього домоволодіння на підставі ст. 125 Кодексу Законів про шлюб після смерті чоловіка, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у рівних частках, як подружжю, належав житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові.

З технічного паспорту на будинок від 21.06.2013 року (а. с. 10-12) й довідки КП «ХГБТИ» за № 2410126 від 09.07.2013 року (а. с. 15) вбачається, що на території земельної ділянки, площею 351 кв. м., по АДРЕСА_1 у м. Харкові розташований житловий будинок літ «А-1» з прибудовами, 1917 року побудови, житловою площею 30,8 кв. м., загальною площею 51,1 кв. м., 70 % зносу, з надвірними будівлями: сараєм літ. «Б», вбиральнею літ. «В» та огорожами № 1 і 2.

З паспорту громадянина України на ім'я позивача ОСОБА_1, виданого Київським МВ РВ ХМУУ МВС України в Харківській області 01.03.1999 року (а.с. 5), вбачається, що вона народилася 25.07.1968 року в м. Харкові, з 09.10.1984 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2.

Зі свідоцтва про її народження, отриманого на підставі актового запису № 7839 від 24.08.1968 року, видно, що батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а. с. 6).

Після реєстрації шлюбу з громадянином ОСОБА_18 ОСОБА_1 залишилася на своєму дошлюбному прізвищі «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим у Харківському Палаці одруження «Центральний» 17.11.1990 року на підставі актового запису № 2885 (а. с. 7).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть за № НОМЕР_1 від 11.12.1939 року, отриманим в Харківському архіві ЗАЦС 01.11.1940 року (а. с. 16).

Заповіту ОСОБА_5 не залишив.

Пунктом 1 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику по справах про спадкування» передбачено, що до спадкоємних відносин повинне застосовуватися законодавство, що діяло на момент відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 418 ЦК УРСР (у редакції 1922 року), що діяв на день смерті спадкодавця ОСОБА_5, коло осіб, яке призивалося до спадкування, обмежувалося прямими спадкоємцями (дітьми, онуками, правнуками) і подружжям, яке пережило спадкодавця, а також непрацездатними та незаможними особами, які фактично перебували на повному утриманні померлого не менш одного року до його смерті.

Згідно вимог ст. 420 ЦК УРСР (у редакції 1922 року), при спадкуванні за законом спадкоємне майно поділяється поголовно на рівні частки між усіма особами, зазначеними в ст. 418.

Тому 1/2 частину спірного будинку, що належала ОСОБА_5 на праві власності, у відповідності зі ст. 418 ЦК УРСР (у редакції 1922 року) успадкували за законом у рівних частках дружина спадкодавця, ОСОБА_6, їхній син, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та онук, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто по 1/6 частині кожний.

Факт того, що ОСОБА_7 - син ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтверджується випискою з Метричної книги частини першої про народжених за 1912 рік (а. с. 18)

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що він - син ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Це підтверджується свідоцтвами про його народження, виданим вдруге на підставі актового запису № 394/18423 від 31.12.1938 року (а. с. 23), та свідоцтвом про одруження його батьків, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, виданим повторно 19.01.1952 року на підставі актового запису № 2013/979 від 19.11.1934 року (а. с. 19).

Також зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що на час відкриття спадщини після смерті його дідуся, ОСОБА_5, його онукові виповнився один рік. На той час він разом зі своїми батьками мешкав у будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові та відповідно до вимог ст. 429 ЦК УРСР (у редакції 1922 року) являвся спадкоємцем свого дідуся, присутнім в місці відкриття спадщини і таким, що прийняв спадщину, тому що не відмовлявся від її прийняття.

В матеріалах справи (а.с. 38) знаходиться довідка № 330 приватного сектору дільниці №2 від 23.08.2013 року з місця проживання ОСОБА_4, в якій зазначено, що він з дня свого народження ІНФОРМАЦІЯ_11 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 року мешкав та був зареєстрований у АДРЕСА_1. Також до матеріалів справи доданий акт приватного сектору дільниці № 2 за № 329 від 23.08.2013 року складений за участю сусідів, в якому зазначено, що ОСОБА_4, постійно мешкав по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 року у будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові.

Таким чином, спадкоємці за законом власника будинку на день його смерті мешкали з ним за однією адресою у будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові, тому спадщину прийняли, але спадкові права не оформляли.

Приймаючи до уваги положення ст. ст. 418, 420, 429 ЦК УРСР (у редакції 1922 року), ОСОБА_6 стало належати 2/3 (1/2+1/6) частини будинку, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - по 1/6 його частині.

ІНФОРМАЦІЯ_10 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть за № НОМЕР_2, виданим Харківським бюро ЗАЦС на підставі актового запису № 3777а в кн. 6а від ІНФОРМАЦІЯ_7 року (а. с.17).

Заповіту ОСОБА_6 не залишила.

Належні їй за правом власності 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові у відповідності зі ст. ст. 418, 420, 429 ЦК УРСР (у редакції 1922 року) успадкували син померлої, ОСОБА_7 та онук спадкодавця, ОСОБА_4, тобто по 1/3 частині кожний.

ОСОБА_7 на той час вже належала 1/6 частина будинку, яку він успадкував після свого батька, та 1/3 частина будинку, яку він успадкував після своєї матері, а усього йому стала належати 1/2 частина будинку. ОСОБА_4 у той час вже належала 1/6 частина будинку після смерті ОСОБА_5 та 1/3 частина - після смерті ОСОБА_6 Прийнявши спадщину фактично після ОСОБА_6, син та онук спадкодавця спадкові права не оформляли, свідоцтва про право на спадщину не отримували.

ОСОБА_7, перебуваючи на фронті, пропав без звістки в серпні 1943 року, що підтверджується копією повідомлення Краснозаводського районного Військового комісаріату м. Харкова від 04.12.1946 року № 1-к-133 (а. с. 21)

Заповіту після ОСОБА_7 не лишилося.

1|2 частину будинку по АДРЕСА_1 в м. Харкові, яка належала йому на підставі ст. ст. 418, 420, 429 ЦК УРСР (у редакції 1922 року) у рівних частках по 1/4 частині кожний успадкували дружина спадкодавця, ОСОБА_8 та їхній син, ОСОБА_4

Спадщину вони прийняли, на день її відкриття фактично мешкали разом зі спадкодавцем у спірному будинку в м. Харкові по АДРЕСА_1. Свої спадкові права спадкоємці ОСОБА_7 не оформляли, свідоцтва про право на спадщину не отримували.

ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7 стало належати 3/4 частини будинку (1/6 - після смерті діда дідуся, 1/3 - після смерті бабки та 1/4 - після смерті батька.

ІНФОРМАЦІЯ_8 року померла ОСОБА_8, що підтверджується відповідним свідоцтвом, отриманим у Харківському міському ЗАЦС на підставі актового запису № 12981 від 29.10.1989 року (а. с. 22).

Заповіту після ОСОБА_8 не лишилося.

З її смертю відкрилася спадщина - 1/4 частина спірного житлового будинку.

У відповідності зі ст. 529 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) єдиним спадкоємцем першої черги за законом на цю частину будинку став син спадкодавця, ОСОБА_4

У відповідності зі ст. 548 і п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу до керування та володіння спадковим майном: на момент відкриття спадщини постійно мешкав та був зареєстрований за однією зі спадкодавцем адресою у будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові. Свої спадкоємні права ОСОБА_4 не оформив, свідоцтво про право на спадщину не отримав.

За клопотанням представника позивача до матеріалів справи був приєднаний акт за № 558 від 04.11.2013 року приватного сектору дільниці № 2, складений за участю сусідів, в якому зазначено, що ОСОБА_4 з народження і до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 року, у тому числі на ІНФОРМАЦІЯ_6 року - смерть ОСОБА_5, на ІНФОРМАЦІЯ_7 року - смерть ОСОБА_6, на серпень 1943 року - смерть ОСОБА_7, на ІНФОРМАЦІЯ_8 року - смерть ОСОБА_8, мешкав в м. харкові-61157, АДРЕСА_1 і за цією адресою був зареєстрований (а. с. 56 ).

ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_4 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної РАГС по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції на підставі актового запису № 15957 від 03.12.2012 року (а. с. 24).

З його смертю відкрилася спадщина - житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Харкові по АДРЕСА_1, в цілому.

Заповіту ОСОБА_4 не залишив.

Спадкоємцями першої черги за законом у рівних частках на майно спадкодавця ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 1261 ЦК України з'явилися його дружина, ОСОБА_2, і дочка, ОСОБА_1.

Факт того, що ОСОБА_2. на день відкриття спадщини залишалася дружиною спадкодавця, підтверджується відповідним свідоцтвом про одруження, виданим Комінтернівським бюро ЗАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 963 від 14.10.1967 року (а. с. 25).

Спадщину після смерті батька позивач ОСОБА_1 прийняла на підставі ст. ст. 1269-1270 ЦК України: у встановлений законом шестимісячний строк від дня відкриття спадщини, а саме 20.03.2013 року, звернулася до ХДНК № 5 із заявою про прийняття спадщини, після чого була заведена спадкова справа за № 178/2013 р.

Дружина спадкодавця ОСОБА_2 від прийняття спадщини після смерті чоловіка відмовилася, звернулася з відповідною заявою до ХДНК № 5.

Зазначене підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 33537555 від 20.03.2013 року (а. с. 26).

Крім того, з письмової відповіді ХДНК № 5 за № 4763/01-16 від 27.11.2013 року (а. с. 48), отриманої на запит суду, вбачається, що за даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах ХДНК № 5 з 1991 року, після померлих ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_12 року ОСОБА_6, в серпні 1943 року ОСОБА_7 спадкові справи не заводилися, заяви про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини не подавалися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. За даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах ХДНК № 5 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_4 встановлена наявність спадкової справи № 178/2013. У матеріалах зазначеної справи знаходяться заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1, яка зареєстрована в книзі обліку спадкових справ 20.03.2013 року під № 375; заява про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_2, яка зареєстрована в книзі обліку спадкових справ 20.03.2013 року під № 376; заява про видачу свідоцтва про право на спадщину від ОСОБА_1, яка зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів 18.07.2013 року під № 1532/01-16; повідомлення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину та можливість звернення до суду з питань вирішення справи по суті, що зареєстровано в журналі реєстрації вихідних документів 27.07.2013 року під № 2456/01-16.

Також зазначено, що для отримання інформації про наявність спадкових справ після зазначених осіб до 1991 року необхідно звертатися до Харківського обласного державного нотаріального архіву.

З письмової відповіді Харківського обласного державного нотаріального архіву за № 3892/01-21 від 18.12.2013 року (а. с. 53), отриманої на запит суду, вбачається, що за наявними в нотаріальному архіві даними, згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ, книгах обліку та реєстрації спадкових справ за 1947-1990 роки ХДНК № 5 та згідно з записами в книгах обліку та реєстрації спадкових справ за 1954-1977 роки ХДНК № 9 про прийняття спадщини, відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину від спадкоємців померлих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до нотаріальної контори не надходили, спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

На а. с. 27 знаходиться письмова інформація державного нотаріусу ХДНК № 5 Шевцової О.В., з якої вбачається, що 18.07.2013 року під час особистого прийому до державного нотаріуса ХГНК № 5 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в м. Харкові по АДРЕСА_1, після смерті батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року (вх. № 1532/1/01-16) звернулася дочка спадкодавця, ОСОБА_1 При підготовці документів виявилося, що перешкодою до оформлення спадщини явилося те, що у відповідності з довідкою КП «ХМБТІ» від 09.07.2013 року за № 2410126 право власності на будинок досі зареєстровано на ім'я ОСОБА_5.

На доказ того, що ОСОБА_4, із самого народження постійно проживав у АДРЕСА_1, був у ньому зареєстрований, тим самим фактично прийняв спадщину після смерті свого діда ОСОБА_5 у 1939 році на 1/6 частину будинку, після смерті своєї бабки ОСОБА_6 у 1942 році на 1/3 частину будинку, після загибелі під час ВОВ свого батька ОСОБА_7 у серпні 1943 року на 1/4 частину будинку та після смерті своєї матері ОСОБА_8 у 1989 році на 1/4 частину будинку, суду надані акти з місця проживання.

Згідно п. 1 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Приймаючи до уваги, що правовідносини між сторонами виникли до введення у дію нового Цивільного кодексу України у редакції 2004 року, суд при постанові рішення посилається на норми Цивільного кодексу УРСР у редакції 1922 року та 1963 року.

У п. 3-1 Роз'яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 зазначено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Приймаючи до уваги сукупність доказів позовних вимог ОСОБА_1, оцінивши та надавши їм відповідну оцінку, дослідивши усі матеріали справи, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 11, 60, 114, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 418, 420, 429 ЦК УРСР (у редакції 1922 року), ст. ст. 524-527, 529, 548-549 ЦК УРСР (у редакції 1963 року), ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1258, 1261, 1269-1270, 1273-1275 ЦК України, п. 1-3, 20, 25, 29 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», п. п. 1, 3-1 Роз'яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями - задовольнити.

Вважати, що ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом належали 1/6 частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові після дідуся, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, 1/3 частина того ж будинку - після бабусі, ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 року, 1/4 частина - після батька, ОСОБА_7, загиблого у серпні 1943 року, та 1/4 частина - після матері, ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 року, а усього ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом належав в цілому житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в м. Харкові після смерті батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк від дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, - шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів від дня отримання копії рішення суду.

Суддя В.В. Труханович