Постанова № 3669812 від 14.04.2009 , Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 6/31

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14.04.2009 р. № 6/31

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Назарова О.П. вирішив адміністративну справу

за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта"

до

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09.09.2008р. №0001574120/0

Представники:

від позивача

ОСОБА_1., ОСОБА_2.

від відповідача

ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6

прокуратури

ОСОБА_7.

14.04.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(надалі - позивач) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання нечинним в частині податкового повідомлення - рішення від 09.09.2008 р. № 0001574120/0, про донарахування податку на прибуток на загальну суму 147 490 373,00 грн., з яких 80 944 315,00 грн. основного платежу та 66 546 058,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі - Закон України № 283/97-ВР), що призвело до неправомірного донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що ВАТ «Укртранснафта»та його філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи», «магістральні нафтопроводи «Дружба»та «Південні магістральні нафтопроводи»сплачують консолідований податок на прибуток, відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач подає єдину декларацію з податку на прибуток підприємств, згідно якої визначає загальну суму податку від своєї діяльності. Окрім того, ВАТ «Укртранснафта»щоквартально здійснює звірку по філіях з податковими органами, в яких філії перебувають на податковому обліку. При проведенні перевірки відповідачу були надані всі копії наказів про облікову політику Товариства, пояснення щодо механізму накопичення та передачі до бухгалтерії центрального апарата позивача сум валових доходів та витрат для внесення в декларацію на прибуток підприємств, копії відповідних довідок та авізо. Також, були надані всі первинні документи, що підтверджують валові доходи та валові витрати, відображені в довідках філій по формі декларації про прибуток та авізо про суми капітальних та реконструкцій основних засобів та податкового кредиту з ПДВ, що підтверджується змістом актів перевірок, складених за результатами перевірок відокремлених підрозділів позивача.

Тому, позивач вважає, що зазначений висновок є протиправним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Відповідач -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, з позовними вимогами не погоджується та вказує на те, що позивачем порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення загальної суми валових витрат на суму 146 496 523,20 грн. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що до перевірки не надано жодного акту виконаних робіт, чи будь яких інших документів на підставі яких можливо встановити факт виконання поліпшень основних засобів, а саме виконавців даних робіт, види робіт та обсяг даних операцій. Надані позивачем документи, на думку відповідача, не можуть бути підтвердженням вищевказаних витрат, оскільки не є первинними документами.

В акті перевірки (стр. 66-67) також зазначено, що позивачем порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення загальної суми валових витрат на суму 39 224 906,0 грн. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що до перевірки не надано первинні документи, щодо підтвердження розподілу оподатковуваних (неоподатковуваних) операцій з ПДВ.

На думку відповідача, застосування до ВАТ «Укртранснафта»штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків була проведена планова документальна виїзна перевірка ВАТ «Укртранснафта»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами перевірки був складений акт від 22.08.2008 р. НОМЕР_1та прийняте податкове повідомлення -рішення від 09.09.2008 р. НОМЕР_2на загальну суму 147 527 216,00 грн., з яких 80972656,00 грн. основного платежу та 66 554 560,00 грн. штрафних санкцій про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Позивач не погоджується з позицією податкового органу щодо донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій та вказує на те, що виконання всіх господарських операцій підтверджені необхідними первинними документами, декларації з податку на прибуток складалися відповідно до чинного законодавства, враховуючи той факт, що філії позивача та сам позивач знаходяться на консолідованому податку. Тому, у відповідача не було правових підстав для донарахування податку на прибуток в частині 80 944 315,00 грн. податкового зобов'язання з податку на прибуток та 66 546 058,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач вказує на те (стор. 62-63 акту), що позивачем порушено п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення загальної суми валових витрат на суму 146496523,20 грн. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що до перевірки не надано жодного акту виконаних робіт, чи будь яких інших документів на підставі яких можливо встановити факт виконання поліпшень основних засобів, а саме виконавців даних робіт, види робіт та обсяг даних операцій. Надані позивачем документи на думку відповідача не можуть бути підтвердженням вищевказаних витрат, оскільки не є первинними документами.

В акті перевірки (стор. 66-67) також зазначено, що позивачем порушено п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено завищення загальної суми валових витрат на суму 39 224 906,0 грн. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що до перевірки не надано первинні документи, щодо підтвердження розподілу оподатковуваних (неоподатковуваних) операцій з ПДВ.

Позивач вважає, що зазначений висновок є протиправним та таким, що є наслідком бездіяльності посадових осіб Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків при проведенні перевірки. Ігноруючи неодноразові пояснення посадових осіб Товариства, перевіряючи не виконали дій для повної та всебічної перевірки Товариства та всупереч вимогам п. 2.3.4 «Зміст акта (довідки) невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок»Порядку №327, навели в акті перевірки свої суб'єктивні припущення і необґрунтовані твердження про ненадання до перевірки первинних документів щодо виконання поліпшення основних засобів та розподілу оподатковуваних (неоподатковуваних) операцій з ПДВ. Вказане підтверджується наступним:

Структурно ВАТ «Укртранснафта»складається з головного управління, філій: “Придніпровські магістральні нафтопроводи”, “Магістральні нафтопроводи “Дружба” та "Південні магістральні нафтопроводи", в виробничому та адміністративному підпорядкуванню яких перебувають відокремлені структурні підрозділи по профілю основної діяльності підприємства та виробничі структурні підрозділи по інших напрямках діяльності Товариства.

Відповідно до вимог п.п. 2.1.3 п.п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем прийнято рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток. Відповідно до ухваленого рішення позивач, як єдиний платник податку на прибуток, подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, згідно якої визначає загальну суму податку від своєї діяльності. Закон України № 283/97-ВР зобов'язує підприємство забезпечити повний облік валових доходів та валових витрат на підставі даних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

З метою виконання вимог законодавства ВАТ „Укртранснафта” встановило форму податкового обліку валових доходів та валових витрат, як систему регістрів податкового обліку, порядку і способу узагальнення в центральному апараті Товариства інформації про валові доходи та витрати відокремлених підрозділів Товариства з додержанням всіх передбачених законодавством вимог до податкового обліку валових доходів та витрат і з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Порядок і спосіб узагальнення інформації про валові доходи та витрати відокремлених підрозділів Товариства визначається в наказі про облікову політику Товариства. Як визначено в наказі від 27.12.2006 р. № 341 «Про затвердження облікової політики ВАТ «Укртранснафта»на 2007 рік»та наказі від 01.01.2008 р. № 1 «Про затвердження облікової політики ВАТ «Укртранснафта» на 2008 рік», філії ВАТ „Укртранснафта” та їх структурні підрозділи на підставі даних бухгалтерського обліку здійснюють ведення податкового обліку та складають декларацію за результатами своєї господарської діяльності. Податковий облік вести у відповідності до вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Філії ВАТ „Укртранснафта”” та їх структурні підрозділи ведуть облік поліпшення основних фондів по групах. До Центральної бухгалтерії ВАТ „Укртранснафта” передаються авізо з загальною сумою поліпшення основних засобів. Складання консолідованої декларації здійснювати з дотриманням наступних етапів роботи: перевірка зведених декларацій філій ВАТ „Укртранснафта”; перевірка додаткових звітів та інших документів до декларацій; загальна сума поліпшень розподіляється пропорційно довжині (км) ділянки нафтопроводу, яка закріплена за відповідним підрозділом та додається до загальної суми валових витрат підрозділу; формування консолідованої декларації.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства та облікової політики позивача відокремлені підрозділи накопичують дані про понесені підрозділами валові витрати на підставі наявних первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку. Накопичені за звітні періоди суми валових доходів та валових витрат відокремлених підрозділів Товариства передаються, згідно встановленого Товариством порядку податкового обліку, до бухгалтерії апарата управління для врахування в декларації з податку на прибуток підприємств. Суми валових доходів та валових витрат передаються апарату управління з дотриманням наступного порядку: філія направляє заповнену довідку про валові доходи та витрати по формі декларації про прибуток та авізо на окремі види валових витрат, які не включаються в показники довідки філії по формі декларації. Відповідно до вимог облікової політики окремими авізо передаються валові витрати філії по капітальним ремонтам і реконструкціям основних засобів та суми податкового кредиту з ПДВ, враховані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відокремлених підрозділів.

Такий порядок узагальнення даних податкового обліку відокремлених підрозділів відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та має на меті забезпечити виконання вимог п.п. 8.7 п. 8 ст. 8 та п.п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР.

При проведенні перевірки працівникам ДПІ в центральному апараті та по місцезнаходженню відокремлених підрозділів Товариства були надані копії наказів про облікову політику Товариства, пояснення щодо механізму накопичення та передачі до бухгалтерії центрального апарата Позивача сум валових доходів та витрат для внесення в декларацію про прибуток Товариства, копії відповідних довідок та авізо. В центральному апараті та по місцезнаходженню відокремлених підрозділів Товариства працівникам ДПІ були надані всі первинні документи, що підтверджують валові доходи та валові витрати, відображені в довідках філій по формі декларації про прибуток та авізо про суми капітальних ремонтів та реконструкцій основних засобів та податкового кредиту з ПДВ. Зазначене підтверджується змістом актів перевірок, складених за результатами перевірок відокремлених підрозділів позивача.

Позивач вважає, що в акті перевірки містяться посилання на «різниці, що виникають при складанні консолідованих декларацій з податку на прибуток»та наводиться невірний порядок складання декларації про прибуток Товариства, а саме «При перевірці встановлено, що складання консолідованих декларацій з податку на прибуток, відбувається на підставі Декларацій з податку на прибуток філій, які подаються до апарату ВАТ “Укртранснафта” в розрізі відповідних податкових періодів».

На думку Товариства, такі твердження наведені в акті перевірки для виправдання фактів неповного відображення результатів перевірки на структурних підрозділах Товариства внаслідок неузгодженості дій посадових осіб окремих ДПІ, що проводили перевірку. В порушення вимог п.п. 2.3.6 п.2.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(затверджено наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року) при проведені перевірки структурних підрозділів Товариства в описовій частині актів перевірок лише відображені задекларовані в авізо показники валових витрат по капітальним ремонтам основних засобів та не наведено висновків щодо виявлених порушень в складі таких валових витрат, або висновків щодо не встановлення порушень.

На сторінках 61-63 акту перевірки зазначено, що до керівництва Товариства по місцю розташування центрального апарату Товариства було надано запит № 37 від 05/08/2008 р. та № 44 від 07/08/2008 р. щодо надання письмових пояснень про механізм розрахунку витрат на поліпшення основних засобів та надання первинних документів про поліпшення основних засобів. На запити були надані письмові пояснення щодо облікової політики ВАТ «Укртранснафта», в яких повторно наводилися положення облікової політики Товариства щодо способу узагальнення інформації про валові доходи та витрати відокремлених підрозділів Товариства, надані зведені дані по витратам на поліпшення основних засобів та їх понесення в структурних підрозділах, повідомлено про необхідність перевірки первинних бухгалтерських документів щодо капітальних ремонтів основних засобів в структурних підрозділах Товариства, які здійснювали відповідні господарські операції та включали витрати на їх проведення до складу валових витрат.

Однак, відповідач всупереч вимогам п.п. 2.3.4 «Зміст акта (довідки) невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок»Порядку № 327, навів в акті перевірки своє суб'єктивне припущення про ненадання до перевірки жодного акту виконаних робіт, чи будь яких інших документів на підставі яких можливо встановити факт виконання поліпшення основних засобів.

Також, в акті перевірки (стор. 66-67) зроблений безпідставний висновок про порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №283/97-ВР, в результаті чого, встановлено завищення загальної суми валових витрат на суму 39224906,00 грн. При цьому не враховано неодноразових пояснень працівників Товариства про порядок та документальне оформлення розподілу податкового кредиту з ПДВ на частину, що відноситься до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ та частину, що включається до складу валових витрат і збільшує балансову вартість груп основних засобів.

Правила застосування первинних документів та облікових регістрів встановлюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, № 88, «Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку», які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р., № 356.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Необхідність застосування позивачем вимог п.п. 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року підтверджується первинними документами з реалізації послуг Товариства, а саме актами виконаних робіт та первинними документами податкового обліку з ПДВ -податковими накладними. Систематизована інформація про обсяг операцій, оподатковуваних ПДВ та звільнених від оподаткування, накопичується в регістрі податкового обліку - реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Господарською операцією, наслідком якої відбувається внесення сум ПДВ до податкового кредиту та валових витрат є придбання товарів (робіт, послуг) для використання їх в господарській діяльності позивача. Первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують наявність суми ПДВ в вартості товарів (робіт, послуг) та їх господарське призначення є накладні, рахунки, акти виконаних робіт, тощо.

Спеціальним первинним документом податкового обліку, що надає право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, а у випадках, передбачених п.п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат -є податкова накладна. При цьому віднесення до податкового кредиту та валових витрат сум ПДВ, сплачених постачальникам в ціні товарів (робіт, послуг), не є окремою господарською операцією, яка на думку відповідача вимагає спеціальних первинних документів щодо підтвердження цієї операції. Такий розподіл проводиться у відповідності до вимог п.п. 7.4.3. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при систематизації на рахунках бухгалтерського і податкового обліку інформації, що міститься в первинних документах на придбання товарів(робіт, послуг) та податкових накладних постачальників.

ВАТ «Укртранснафта»зазначає, що з урахуванням особливостей діяльності позивача та для виконання вимог законодавства (суми податкового кредиту підлягають розподілу відповідно до питомої ваги оподатковуваних/звільнених від оподаткування операцій за звітний місяць, тобто після закінчення звітного місяця) Товариством у повній відповідності до вимог чинного законодавства встановлено порядок розподілу податкового кредиту та включення сум ПДВ до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток Позивача.

На думку позивача, твердження, що міститься на стор. 67 акту перевірки про ненадання для перевірки первинних документів, що підтверджують суми включеного до валових витрат ПДВ, є повністю безпідставним. Для проведення перевірки надано первинні документи, що підтверджують придбання товарів (робіт, послуг) в повному обсязі, первинні документи по реалізації послуг Товариства -в повному обсязі, первинні документи (податкові накладні) та регістри податкового обліку з ПДВ -в повному обсязі, що підтверджується текстом актів перевірки відокремлених підрозділів Товариства. Апаратом управління Товариства додатково до первинних документів, що складені в процесі господарської діяльності апарату управління, для перевірки надані регістри обліку, що підтверджують розрахунки коефіцієнтів питомої ваги оподатковуваних/звільнених від оподаткування операцій та розрахунки включення до валових витрат в декларації про прибуток Товариства сум ПДВ з розподілом по підрозділах Товариства.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Суд погоджується з висновками відповідача щодо донарахування позивачу податку на прибуток в частині основного платежу на загальну суму 12 393,00 грн. (10 661,00 грн. + 1 732,00 грн.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з наступного.

Позивач вважає, що твердження відповідача суперечить податковому законодавству України, а саме вважає, що операції по безоплатному наданню продукції у якості рекламних зразків є пов'язаними з господарською діяльністю та відноситься до операцій особливо виду. Відповідно до вимог п.п. 5.4.4 п.п. 5.4 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР, до складу валових витрат відносяться витрати на безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік. Відповідно до декларації з податку на прибуток за 2006 рік оподаткований прибуток Товариства склав 180 102 766,00 грн., два відсотка від оподаткованого прибутку платника податку складають 3 602 055,00 грн.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, підприємством (ГП “Кленовий лист” Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи”) в ІУ кварталі 2007 р. були використані запаси (готова продукція) в не господарській діяльності, а саме надавалася віконна продукція та паркет покупцям в якості рекламних зразків. Вказана операція відображена у регістрах бухгалтерського обліку за проводками Д-т 93 К-т 26 на суму 6 926,00 грн., вартість готової продукції віднесена на збут. При виробництві готової продукції позивач мав витрати, які включалися до складу валових витрат, тому при використанні готової продукції не в своїй господарській діяльності, ВАТ «Укртранснафта» повинно було відкоригувати балансову вартість запасів на матеріали використані не у власній господарській діяльності на загальну суму 6 926,00 грн. та відобразити у показниках «Балансова вартість запасів…» у розділі «Запаси використані не у господарській діяльності». В результаті чого, позивачем занижені скориговані валові доходи за 2007 р. в розмірі 6926,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за порушення п. 5.9 ст.5. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ВАТ «Укртранснафта»(ГП “Кленовий лист” Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи”).

Також, суд погоджується з відповідачем щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток позивачу за порушення п.п. 5.2.1 п.5.1. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, внаслідок чого віднесено до валових витрат плату в загальній сумі 42 642,00 грн. за отримане в оренду обладнання -банкомати, що використовується як складові елементи безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток „МТ-карт”.

Позивач вважає, що твердження акту перевірки суперечить діючому податковому законодавству України, а саме п.п.1.18.1 п.1.18, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, ст.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України № 283/97-ВР. Орендоване майно - обладнання (банкомати) по договорам №3012-7/002-00/ІД/0500/10/-7 від 29.12.2006 р., № ГД/0500/228/07 від 29.12.2007 р. пов'язане з обслуговуванням в рамках зарплатного проекту працівників Управління Філії ПДМН згідно договорів №ЗП/0500/12/07 від 21.05.2007р. та ЗП/0500/37/07 від 14.09.2007р. Управління Філії ПДМН з Кременчуцькою філією АКБ “ІНДУСТРІАЛБАНК”.

Аналогічним чином, орендоване майно - обладнання (банкомати) за договорами НОМЕР_3 від 01.04.2002 р., НОМЕР_4 від 29.12.2007р.,НОМЕР_5 від 29.12.2007 р. пов'язане з обслуговуванням в рамках зарплатного проекту працівників КРНУ Філії ПДМН.

Банкомати призначені для видачі заробітної плати та коштів на відрядження працівникам, тобто використання банкоматів, пов'язане з забезпеченням оплати праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з Управлінням та КРНУ Філії ПДМН, та забезпеченням працівників Управління та КРНУ Філії «ПДМН», які направляються у відрядження, грошовими коштами шляхом перерахування у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток, тобто банкомати призначені для використання у господарській діяльності Управління та КРНУ Філії ПДМН.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між АКБ «Індустріалбанк»та ВАТ «Укртранснафта»укладені договори про використання банкоматів, а саме від 29.12.2006 р. НОМЕР_6 та від 01.04.2002 р. № 70.

Згідно договору НОМЕР_6АКБ «Індустріалбанк»передає, а позивач приймає в строкове платне користування обладнання, найменування та кількість.... якого надано в Додатку № 1 до договору.

п.1.2. Обладнання надається Наймачу для використання в системі безготівкових

розрахунків з використанням мікропроцесорної пластикової картки МТ-Карт та карток

міжнародних платіжних систем.

п.4.1. Щомісячна плата за найм складає 2 400,00 грн. (у тому числі ПДВ -400,00 грн.) відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору.

Згідно Додатку №1 до цього договору перелік, одиниць обладнання, що передається, складається з Клієнтські картридери GСR-500 у кількості 2 шт.; Банкомат Diebold 1064 іх у кількості 1 штука; Банкомат Wincor Pro Cash 2000 хе у кількості 1 штука;

Згідно з додатком № 2 до цього договору розрахунок щомісячної плати за найм обладнання складається з роботи з інкасування банкомата; технічного обслуговування інкасаторського автомобіля; амортизації інкасаторського автомобіля; програмного забезпечення обладнання; технічного обслуговування обладнання.

Термін найму обладнання складає один календарний рік з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання обладнання.

Згідно з п. 4.1 Договору № ГД/0500/228/07 від 29.12.2007 р., щомісячна плата за наїм складає 828,00 грн. (у тому числі ПДВ -138,00 грн. відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору. Згідно Додатку № 1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з банкомат Interbold 4783 у кількості 1 штука. Згідно з додатком № 2 до цього договору розрахунок щомісячної плати за найм обладнання складається з витратних та пакувальних матеріалів; технічного обслуговування банкомата. Термін найму обладнання складає один календарний рік з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання обладнання.

В період, який перевірявся, Філією ПДМН ВАТ «Укртранснафта»було сплачено та віднесено до складу валових витрат за обслуговування банкоматів згідно виписаних рахунків та платіжних документів такі суми: за III кв. 2007р.- 4000,00 грн. за ІУ кв. 2007 р.-6000,00 грн., за І кв. 2008 р.-2070,00 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства ця операція проведена кореспонденцією рахунків: Д-т рахунка 92 „Адміністративні витрати" К-т рахунка 63-1-3 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" та в податковому обліку віднесена до складу скоригованих валових витрат. По виконаних роботах було складено акти здачі-прийому виконаних робіт.

№ та дата акту здачі-прийому

Загальна сума, грн

У т.ч ПДВ

№ рахунку

Дата виписки рахунку

№1 від 31.07.07

2400,00

400,00

№1 від 31.08.07

2400,00

400,00

№1 від 30.09.07

2400,00

400,00

918

03.09.07

№1 від 31.10.07

2400,00

400,00

№1 від 30.11.07

2400,00

400,00

№1 від 29.12.07

2400,00

400,00

1218

03.12.07

№ б/н від 31.01.08

828,00

138,00

04.01.08

№ б/н 29.02.08

828,00

138,00

№ б/н 31.03.08

828,00

138,00

Також, при перевірці " Кременчуцького районного нафтопровідного управління "Філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ "Укртранснафта" встановлено: що в порушення п.5.1. , п.п 5.2.1., п. 5.2. ст.5 Закону України № 283/97-ВР, ВАТ «Укртранснафта»до складу валових витрат (р.4.1 Декларації по податку на прибуток) за II півріччя 2007р. та за І квартал 2008 р. віднесено витрати пов'язані з обслуговуваннями банкоматів, нараховані (сплачені) Кременчуцькій філії Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк", код 21986488, за майно, що використовується як складові елементи системи безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток «МТ-Карт»

Згідно Договору № 70 від 01.04.2002 р. та Додатковою угодою від 11.01.2006 р., якою продовжений термін дії договору до 30.12.2006 р., АКБ «Індустріалбанк» (надалі Наймодавець) з однієї сторони та ВАТ «Укртранснафта»(надалі - наймач) , з іншої уклали договір про наступне. Відповідно до п. 1.1 за даним договором Наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування обладнання, найменування та кількість.... якого надано в Додатку № 1 до договору;

п.1.2. Обладнання надається Наймачу для використання в системі безготівкових розрахунків з використанням мікропроцесорної пластикової картки МТ-Карт та карток міжнародних платіжних систем.

п.4.1. Щомісячна плата за найм складає 5550,36 грн. (у тому числі ПДВ - 925,08грн. відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору.

п.4.2. Термін оренди складає 2 роки з моменту прийняття майна, що орендується. В подальшому, строк дії Договору оренди продовжується щорічно терміном на 1 рік, з мовчазної згоди сторін.

Згідно Додатку №1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з клієнтських картридерів GСR-500 у кількості 2 шт.; банкомата Diebold 1064 іх у кількості 1 штука. Згідно додатку №2 до цього договору розрахунок щомісячної плати за найм обладнання складається з роботи з інкасування банкомата; технічного обслуговування інкасаторського автомобіля; амортизації інкасаторського автомобіля; програмного забезпечення обладнання; технічного обслуговування обладнання.

Відповідно до п. 4.1 Договір № ГД/0500/232/07 від 29.12.2007 р., щомісячна плата за наїм складає 300,00 грн. (у тому числі ПДВ -50,00 грн.) відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору. Згідно Додатку №1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з клієнтських картридерів GCR-500 у кількості 2 шт. Також, згідно з п. 4.1 Договору № ГД/0500/231/07 від 29.12.2007 р., щомісячна плата за наїм складає 828,00 грн. (у тому числі ПДВ -138,00 грн.) відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору.

Згідно Додатку №1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з банкомата Interbold 4783 у кількості 1 штука. Згідно з додатком № 2 до договору розрахунок щомісячної плати за наїм обладнання складається з витратних та пакувальних матеріалів; технічного обслуговування банкомата.

Також, при перевірці " Кременчуцького районного нафтопровідного управління "Філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ "Укртранснафта" встановлено: що в порушення п.5.1. ,п.п 5.2.1., п. 5.2. ст.5 Закону України №283/97-ВР, ВАТ «Укртранснафта»до складу валових витрат (р.4.1 Декларації по податку на прибуток) за II півріччя 2007р. та за І квартал 2008 р. віднесено витрати пов'язані з обслуговуваннями банкоматів, нараховані (сплачені) Кременчуцькій філії Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк", код 21986488, за майно, що використовується як складові елементи системи безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток «МТ-Карт»

Згідно Договору № 70 від 01.04.2002р. та Додатковою угодою від 11.01.2006 р. якою продовжений термін дії договору до 30.12.2006 р., АКБ «Індустріалбанк» (надалі Наймодавець) з однієї сторони та ВАТ «Укртранснафта»(надалі - наймач) , з іншої уклали договір про наступне: п.1.1 за даним договором Наймодавець передає а наймач приймає в строкове платне користування обладнання, найменування та кількість...., якого надано в Додатку №1 до договору.

п.4.1. Щомісячна плата за наїм складає 5550,36 грн. (у тому числі ПДВ - 925,08грн. відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору.

Згідно Додатку №1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з клієнтських картридерів GСR-500 у кількості 2 шт.; банкомат Diebold 1064 іх у кількості 1 штука.

Згідно додатку №2 до цього договору, розрахунок щомісячної плати за найм обладнання складається з роботи з інкасування банкомата; технічного обслуговування інкасаторського автомобіля; амортизації інкасаторського автомобіля; програмного забезпечення обладнання; технічного обслуговування обладнання.

Відповідно до п. 4.1 Договору № ГД/0500/232/07 від 29.12.2007 р., щомісячна плата за наїм складає 300,00 грн. (у тому числі ПДВ -50,00 грн.) відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору.

Згідно Додатку №1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з клієнтських картридерів GCR-500 у кількості 2 шт.;

Відповідно до п. 4.1 Договору № ГД/0500/231/07 від 29.12.2007 р., щомісячна плата за наїм складає 828,00 грн. (у тому числі ПДВ -138,00 грн.) відповідно до розрахунків, викладених у Додатку 2 цього Договору.

Згідно Додатку №1 до цього договору перелік одиниць обладнання, що передається складається з банкомат Interbold 4783 у кількості 1 штука;

Згідно з додатком № 2 до договору, розрахунок щомісячної плати за наїм обладнання складається з витратних та пакувальних матеріалів; технічного обслуговування банкомата. Термін найму обладнання складає один календарний рік з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання обладнання.

В періоді який перевірявся, КРНУ Філії ПДМН ВАТ «Укртранснафта»було сплачено та віднесено до складу валових витрат за обслуговування банкоматів згідно виписаних рахунків та платіжних документів такі суми: за III кв. 2007 р.- 13 876,00 грн. за ІУкв. 2007р.- 13 876,00 грн. за І кв. 2008 р.-2 820,00 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства ця операція проведена кореспонденцією рахунків: Д-т рахунка 91 „Загальновиробничі витрати" К-т рахунка 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками обліку віднесена до складу скоригованих валових витрат.

Виходячи з вищенаведених норм Закону України № 283/97-ВР, плата за обслуговування банкоматів нарахована (сплачена) Банку за отримане КРНУ філією ПДМН ВАТ «Укртранснафта»в оренду обладнання, що використовується як складові елементи безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток „МТ-карт", та не пов'язана з господарською діяльністю ВАТ «Укртранснафта».

Таким чином, відповідач дійшов до правомірного висновку про завищення скоригованих валових витрат КРНУ філією ПДМН ВАТ «Укртранснафта», в результаті чого завищено валові витрати підприємства на суму 30 572,00 грн. у т.ч. по періодах: за III кв. 2007 р.- 13 876,00 грн. за ІУ кв. 2007 р.- 13 876,00 грн. за І кв. 2008 р.- 2820,00 грн.

У відповідності з вимогами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу ( далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності";

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України №283/97-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці...

Як встановлює п.п. 1.18.1. п. 1.18. ст.1 цього Закону, оперативний лізинг (оренда)- господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає, відповідно до договору оперативного лізингу (оренди), передачу орендарю майна, що підлягає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 Цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

Відповідно до п. п. 8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України №283/97-ВР, під терміном „основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких цінностей...

Підпунктом 8.1.4 п.8.1 ст.8 цього Закону визначено, що під терміном „невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку...

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України №283/97-ВР, господарська діяльність - будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою...."

Пунктом 4 Р.1 «Інструкції про касові операції в банках України» затвердженої

постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 р. № 337 визначено, що касове обслуговування банком клієнтів та оброблення готівки має здійснюватись в операційній касі потребує встановлення банкоматів банк визначає самостійно.

Згідно з п. 8 Р.1 вищенаведеної «Інструкції № 337», під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати:....задоволення потреб клієнтів у готівці...

На виконання умов Національного банку України, позивачем був укладений договір № ЗП/0500/12/07 від 21.05.2007 р. про розрахунково-касове обслуговування підприємства по видачі заробітної плати. Згідно нього АКБ «Індустріалбанк»в особі заступника керуючого Кременчуцькою філією АКБ «Індустріалбанк»ОСОБА_8., яка діє на підставі довіреності від 29.01.07р., з однієї сторони та ВАТ «Укртранснафта»в особі директора філії ПДМН ОСОБА_9., що діє на підставі довіреності № 3-3122 від 27.12.2006 р. :

п. 1.1.Банк відкриває карткові рахунки працівникам підприємства та надає підприємству комплекс послуг по видачі заробітної плати та інших виплат особам, що знаходяться в трудових відносинах з Підприємством за допомогою платіжних карток.

п.2.4 Відповідно до укладеного договору про відкриття рахунку між Банком і працівником забезпечити працівникам Підприємства доступ до коштів, що знаходяться на карткових рахунках за допомогою карток при здійсненні операцій у банкоматах, пунктах видачі торгових і сервісних точках.

п.2.9 Перерахувати АКБ «Індустріалбанк»плату за касове обслуговування відповідно до Тарифів (Додаток 3 до цього договору) не пізніше 1 банківського дня від дати перерахування заробітної плати працівникам Підприємства.

Згідно додатка 3 встановлені Тарифи на розрахунково-касове обслуговування підприємства:

Операція (послуга)

Вартість послуги (операції)

1.Розрахункове обслуговування підприємства за картками у рік:

-1.1. Стандарт

25 грн.

- 1.2 Голд

250 грн

2. Касове обслуговування

1% від загальної суми коштів, зарахованих на карткові рахунки працівників установ та організацій

Згідно прайс - листа наданого АКБ „Індустріалбанк»у м. Кременчук, банком встановлено 20 банкоматів загального доступу у різних частинах міста (з них 8 шт. у центральній частині міста, 5 шт. у нагорній, 5 шт. на Молодіжному, 2 шт. - у Крюкові), які повністю задовольняють потреби клієнтів банку у готівці.

Суд вважає, що виходячи з норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", плата за обслуговування банкоматів нарахована (сплачена) Банку за отримане філією ПДМН ВАТ «Укртранснафта»в оренду обладнання, що використовується як складові елементи безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток „МТ-карт", не пов'язана з господарською діяльністю ВАТ «Укртранснафта», а є безпосередньою господарською діяльністю Кременчуцької філії Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк" при здійсненні обслуговування потреб клієнтів у готівці.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено про порушення філією ПДМН ВАТ "Укртранснафта" п.п. 5.2.1 п.5.2 п5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме завищено скориговані валові витрати, в результаті чого завищено валові витрати підприємства на суму 12 070,00 грн., у т.ч. по періодах: ІІІ кв. 2007 р.-4 000,00 грн., ІУ кв. 2007 р.-6 000,00 грн. та І кв. 2008 р.- 2 070,00 грн.

Однак, суд не погоджується з висновками відповідача щодо порушень чинного законодавства в частині завищення загальної суми валових витрат, завищення частини податку на прибуток, яка перерахована до бюджетів територіальних громад за місцем розташування відокремлених підрозділів, завищення валових доходів за рахунок коригування доходів нарахованих підприємством від надання в оренду майна, з огляду на наступне.

Відповідно до Свідоцтва серіїНОМЕР_7про державну реєстрацію юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(ідентифікаційний код 31570412) зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією у місті Києві 15.08.2001 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ НОМЕР_8.

Згідно довідки Мінстату № 7413 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має організаційно-правову форма - Відкрите акціонерне товариство, інстутиційний сектор економіки - приватні нефінансові корпорації.

Згідно з п.1.1. Статуту, ВАТ «Укртранснафта»утворено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 року № 256-р «Про утворення ВАТ «Укртранснафта»та рішення спостережної ради НАК «Нафтогаз України»від 28.07.2001 року (Протокол № 7) внаслідок реорганізації шляхом злиття ДАТ «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (м. Львів), зареєстрованого 01.09.1998 р., та ДАТ «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(м. Кременчук), зареєстрованого 20.08.1998 р. Товариство «Укртранснафта»є правонаступником державних акціонерних товариств «Магістральні нафтопроводи «Дружба»та «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(п.1.2 Статуту).

Метою діяльності Товариства є здійснення транспортування, закупівлі, зберігання, переробки, перевалки та реалізації нафти і нафтопродуктів, надання супутніх при цьому послуг резидентам і нерезидентам України, провадження іншої підприємницької діяльності на території України та за її межами з метою отримання прибутку (п.3.1. Статуту).

Згідно з п.4.1. Статуту Товариство «Укртранснафта»є юридичною особою відповідно до законодавства України з набуттям прав і обов'язків з дня його державної реєстрації.

Товариство діє на принципах повної господарської самостійності, самоврядування і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань перед партнерами і бюджетом (п.4.6. Статуту).

Засновником і єдиним акціонером Товариства є Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України " (п.6.1. Статуту). Акціонер Товариства має право затверджувати розподіл прибутків Товариства (п.6.2. Статуту). Відповідно до п.6.4. Акціонер Товариства (Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») зобов'язаний виконувати обов'язки передбачені чинним законодавством України та цим Статутом.

Отже, Статутом ВАТ «Укртранснафта» визначено основні права та обов'язки Товариства, а також права та обов'язки Акціонера Товариства (Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), в тому числі і передбачені чинним законодавством України.

Щодо нарахування та перерахування податку на прибуток до бюджету за місцезнаходженням позивача та його філій суд зазначає наступне.

В акті перевірки (стор. 21-23) відповідачем зазначено, що позивачем порушено п.п.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого не сплачено податку на прибуток за місцем знаходження юридичної особи (апарату) на суму 26 295 754,00 грн. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що позивачем внаслідок неправильного застосування п.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України №283/97-ВР завищено частину податку на прибуток, що перерахована до бюджетів територіальних громад за місцем розташування відокремлених підрозділів позивача.

Суд з даною позицією відповідача не погоджується та вважає, що донарахування податку на прибуток, раніше нарахованого та сплаченого до бюджету за місцезнаходженням відокремлених структурних підрозділів позивача, в сумі 26 295 754,00 грн. та застосування фінансових санкцій за заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток є неправомірним з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.п. п.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія.

Відповідно до вказаного підпункту, позивач прийняв рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачує податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Як встановлено судом, нараховуючи податкове зобов'язання за місцезнаходженням центрального апарата позивача за це порушення, відповідач не заперечував проти правильності визначення загальної суми податку, визначеної Товариством в декларації з податку на прибуток підприємств. Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається позивачем розрахунково, з урахуванням вимог НКРЕ України щодо провадження видів діяльності (Розпорядження НКРЕ України від 31.01.2008 року № 14-р), та пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань філій. Нарахування та перерахування податку на прибуток до бюджету по місцезнаходженню відокремлених підрозділів позивача підтверджено розрахунками податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, платіжними дорученнями щодо перерахунку сум податку, актами звірок та підтвердженнями з боку податкових органів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів сальдо розрахунків з бюджетом з податку на прибуток.

Таким чином, в періодах, що перевірялися, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток від своєї діяльності позивачем не занижена. До бюджету за місцезнаходженням центрального апарата позивача внесено суму податкового зобов'язання, зменшену на суму податку, сплачену за місцезнаходженням філій. Сплата податку за місцезнаходженням філій ВАТ «Укртранснафта»підтверджена документально.

На думку суду, що відповідач не мав правових підстав для нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій на підставі наведених в акті перевірки тверджень про завищення розміру податку, перерахованого до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів позивача.

Щодо реалізації окремих видів нафтопродуктів нижче собівартості, суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки (стор. 74) зазначає, що позивачем порушено п.5.1. ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищена загальна сума валових витрат на 50 137 766,00 грн. Згідно змісту акту перевірки, ця сума валових витрат складається з витрат, які були понесені при закупівлі, переробці нафти сирої та відшкодуванню акцизного збору на нафтопродукти, які реалізовані нижче собівартості.

Відповідно до п. 2.3.2 Порядку № 327, За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач в акті перевірки не надав належно допустимих доказів, а також не виклав фактів та не навів посилань на первинні документи, що підтверджують факти продажу нижче собівартості, не наведено первинних документів та інших розрахунків, що підтверджують завищення валових витрат в сумі 50 137 766,00 грн.

Відповідно до законодавства України право встановлювати ціну реалізації продукції належить тільки суб'єктам підприємницької діяльності -учасникам договірних відносин, навіть якщо залежно від обставин ця ціна виявиться нижчою за собівартість такої продукції. Виняток становлять тільки товари, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Одночасно податкове законодавство передбачає ряд обмежень при розрахунку податків внаслідок продажі продукції за цінами, нижче за звичайні. при веденні податкового обліку. Алгоритм визначення звичайної ціни випливає з п. 1.20 Закону України № 283/97-ВР.

Згідно з цим підпунктом при визначенні звичайної ціни, зокрема, ураховуються звичайні ціни при укладенні угод між непов'язаними особами, надбавки чи знижки. Зокрема, ураховуються знижки, пов'язані із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості чи інших властивостей, закінченням (наближенням закінчення) терміну зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів, маркетинговою політикою.

При укладанні угод на реалізацію нафтопродуктів позивач відслідковує рівень звичайних цін і не допускає укладання угод за цінами, нижчими за звичайні. Як свідчить акт перевірки, відповідачем не виявлено фактів реалізації нафтопродуктів за цінами, нижчими за звичайні.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Діяльність позивача з придбання сирої нафти, переробки її на нафтоперобних підприємствах України та реалізації отриманих в результаті нафтопродуктів направлена на отримання доходу та є прибутковою. Відповідно до вимог Закону України № 283/97-ВР така діяльність є господарською, а витрати, понесені для виробництва нафтопродуктів є валовими витратами виробництва та обігу.

Відповідачем не враховано, що технологічний процес переробки нафти передбачає виробництво ряду видів нафтопродуктів. При цьому внаслідок сезонних коливань рівня цін на окремі види нафтопродуктів (а також внаслідок коливань курсів валют) рівень звичайних цін на окремі види нафтопродуктів може встановлюватися нижче собівартості цього виду нафтопродуктів, при цьому за рахунок продажу інших видів нафтопродуктів господарська діяльність Позивача з переробки нафти залишається прибутковою.

Окрім того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив про прибутковість вказаної операції по переробці нафтопродуктів в цілому.

Таким чином на думку суду, що висновки акту перевірки помилково викладають фактичні результатам господарської діяльності позивача та не відповідають вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо зменшення в ІІІ кварталі 2007 р. валових доходів на суму 556 699,40 грн. за рахунок коригування доходів за період з 29.09.2001 р. по 30.06.2003 р.

Відповідач зазначає (стор. 51-53 акту), що позивачем порушено п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме неправомірно зменшено в третьому кварталі 2007 року валові доходи на суму 556 699,40 грн. за рахунок коригування доходів нарахованих підприємством від надання в оренду ЗАТ “Конкорд”, м.Кременчук, код ЄДРПОУ 31622782 майна вартістю 6 254 238,41 грн. за період з 29.09.2001 р. по 30.06.2003 р.

Суд не погоджується з даним висновком, вважає його помилковим з огляду на наступне.

В Акті перевірки наведено твердження про порушення законодавчо встановленого граничного терміну коригування (згідно ст.257 Цивільного Кодексу України від 16.01.03р. за №435-ІУ загальна позовна давність складає 3 роки). Однак, відповідач не вказує яким саме правовим актом встановлено «граничний термін коригування»і чи є тотожними поняттями «позовна давність»(відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) та «граничний термін коригування».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

Господарським судом Полтавської області 26.12.2006 року прийнято рішення по справі № 20/215, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з ЗАТ «Конкорд»на користь ВАТ «Укртранснафта», в особі РБУ, суми заборгованості в розмірі 668 039,34 грн. по договору оренди майна від 20.09.2001 року б/н за період з 31.10.2001 року по 27.06.2003 року. У мотивувальній частині рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12. 2006 року у справі №20/215 зазначено, що відповідач (ЗАТ «Конкорд») був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном з незалежних від нього підстав (що підтверджується підписанням Додаткової угоди про призупинення дії договору), і, що заперечення відповідача є правомірними та обґрунтованими.

Пунктом 6 ст.762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Київським міжобласним апеляційним господарським судом 21.03.2007 року у складі колегії судів прийнято постанову по справі № 20/215, згідно якої рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2006 року у справі № 20/215 залишено без змін, а апеляційну скаргу Позивача -без задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Полтавської області від 26.12.2006 року у справі № 20/215 набрало законної сили і стало обов'язковим до виконання на усій території України (незалежно від настання або ненастання якихось обставин).

Відповідно до п.16 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

За наведених обставин нарахована орендна плата на підставі рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.12.2006 року підлягала коригуванню шляхом сторнування.

Керуючись п.16 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», внаслідок уточнення оцінки внаслідок подій після дати балансу (прийняття рішення Господарським судом Полтавської області від 26.12.2006 року), та враховуючи, що нарахована орендна плата в відповідних періодах (з 31.10.2001 року по 27.06.2003 року) включалася до валових доходів позивач у третьому кварталі 2007 року, суд вважає, що ВАТ «Укртранснафта»правомірно здійснило коригування валових доходів на суму 556 699,40 грн.

Щодо віднесення до валових витрат за ІІ півріччя 2007 р. витрат, пов'язаних з наданням юридичних послуг

Відповідач в акті перевірки (стор. 75-76) зазначає, що позивачем порушено п.5.1.,п.п 5.2.1., п. 5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Управлінням Філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» до складу валових витрат за ІІ півріччя 2007 р. віднесені витрати, пов'язані з юридичними послугами, які надавало ТОВ АА “Юком” в сумі 40 000,00 грн.

Згідно Договору № 3015-7/189-00 від 02.07.2007 р. ТОВ АА “Юком” надавало юридичні послуги з відновлення права державної власності на частку об'єкта незавершеного будівництва, по якому позивач при виконанні функції замовника з будівництва у 1981-1986 рр., на підставі Розпорядження “Главтранснафти СССР” від 24.02.1981 р. № 30/687, поніс витрати по фінансуванню будівництва.

На думку суду, що твердження відповідача щодо неправомірності віднесення до валових витрат вказаних юридичних послуг суперечить діючому податковому законодавству України з огляду на наступне.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 року № 256-р «Про утворення ВАТ «Укртранснафта», Постанови КМ України «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 25.05.1998 року № 747, позивач є правонаступником Державного підприємства Придніпровських магістральних нафтопроводів.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Предметом договору від 02.07.2007 р. №3015-7/189-00, укладеному Управлінням Філії ПДМН з ТОВ АА «ЮКОМ»є надання юридичних послуг з відновлення права державної власності на частку об'єкта незавершеного будівництва санаторію-профілакторію на 843 місця в м. Одеса в районі 8 станції Великого Фонтану, шляхом збору матеріалів та документів, їх аналізу у сукупності та надання правового висновку з питань можливості забезпечення правового захисту прав та охоронюваних законом інтересів ВАТ «Укртранснафта», в особі Управління Філії ПДМН, як правонаступника замовника будівництва.

За наслідками наданих юридичних послуг складено акт від 30.11.2007 року про надані послуги за договором від 02.07.2007 р. № 3015-7/189-00 та представлено Звіт від 30.11.2007 р. № 309 щодо проведеного аналізу документів, пов'язаних з будівництвом санаторію-профілакторію в м. Одеса, в якому зазначено про можливість подання позову про визнання права власності на об'єкт будівництва або на будівельні матеріали та можливість оскарження рішення Одеської місцевої влади про передачу земельної ділянки Громадській організації інвалідів «Допомога та захист».

Зазначене свідчить про наявні позитивні можливості щодо усунення невизначеності відносин власності щодо об'єкта будівництва - санаторію-профілакторію на 843 місця в м.Одеса в районі 8 станції Великого Фонтану та скасування рішення органу місцевого самоврядування, що порушує права позивача.

Таким чином, на думку суду отримані юридичні послуги, пов'язані з правовим захистом прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо усунення невизначеності відносин власності щодо об'єкта будівництва - санаторію-профілакторію на 843 місця в м.Одеса в районі 8 станції Великого Фонтану та скасуванням рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки Громадській організації інвалідів «Допомога та захист», що в свою чергу пов'язане з ймовірним збільшенням активів Позивача, які планується використати у власній господарській діяльності.

Тобто, зазначені витрати внаслідок проведених заходів мають на меті отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах і на підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і можуть бути віднесені до валових витрат як витрати, сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

У п.5.11 ст.5 Закону України № 283/97-ВР зазначено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не допускається.

Таким чином, висновки акта перевірки про завищення валових витрат за юридичними послугами, отриманими від ТОВ АА “Юком” є необґрунтованими.

Також, в акті перевірки (стор. 76-77) зазначено, що позивачем порушено пп.. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме до складу валових витрат за ІІ півріччя 2007р. віднесено витрати пов'язані з юридичними послугами, які надало ТОВ АА “Юком” в розмірі 18 792,00 грн.

Суд вважає, що вказаний висновок акту перевірки суперечить чинному податковому законодавству України виходячи з наступного.

Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) (п.1 ст.901), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, ЦК України не містить будь-яких вимог щодо оформлення результатів договору. Основним критерієм, що характеризує виконання послуги є її споживання в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності; оплата в розмірі, у строки та в установленому порядку.

Те, що розрахунки за надані послуги проведені, підтверджено платіжними документами, що послуги спожиті в процесі здійснення господарської діяльності - відповідними двосторонніми актами (Акт виконаних послуг по договору від 11.10.2006 р. та №09/06 від 19.12.2007р.).

Відповідач зробив хибний висновок про те, що надані для перевірки акти виконаних послуг не можуть бути підтвердженням фактичного виконання послуг з метою податкового обліку, оскільки згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору від 11.10.2006 р. № 09/06 (Акт виконаних послуг від 19.12.2007р.) Управління Філії ПДМН з ТОВ АА «ЮКОМ»є здійснення юридичного супроводу на стадії ліквідаційної процедури ПП «Феміда»шляхом підготовки проекту клопотання про визнання ПП «Феміда»(м. Київ, вул. 40 річчя Жовтня, 13 код ЄДРПОУ 31512880) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, забезпечення публікування відомостей про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах, надання консультацій у ході аналізу фінансового становища банкрута та ін. Метою ліквідаційної процедури є задоволення визнаної судом вимоги кредитора - ВАТ «Укртранснафта», в особі Управління філії ПДМН.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2005 р. (суддя Коротун О.М.) порушено впровадження у справі за № 44/451-б. 06.05.2006р. Господарським судом міста Києва від 30.08.2006р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Зазначене свідчить про наявні позитивні можливості щодо задоволення визнаної судом вимоги кредитора - ВАТ «Укртранснафта», в особі Управління філії ПДМН. Таким чином, отримані юридичні послуги згідно договору від 11.10.2006 р. № 09/06 (Акт виконаних послуг від 19.12.2007р.), пов'язані з правовим захистом прав та охоронюваних законом інтересів Позивача щодо задоволення визнаної судом вимоги про стягнення дебіторської заборгованості в розмірі 14 879 694,32 грн. Послуги адвокатської агенції відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України відносяться до складу судових витрат, вони пов'язані з власною господарською діяльністю Позивача, тому на підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»можуть бути віднесені до валових витрат як витрати, сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Щодо правомірності включення до валових витрат послуг по підготовці та оформленню документів по паспортно -візовій роботі суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки (стор. 69) вказує, що позивачем порушено п.п 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 283/97-ВР, в результаті чого завищені валові витрати за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р. на 29 809,00 грн. Згідно актів виконаних робіт, наданих для проведення перевірки встановлено, що позивач замовляв послуги у ПП ОСОБА_10. по підготовці і оформленню документів по паспортно - візовій роботі (оформлення закордонного паспорту) для працівників, які від'їжджали у відрядження за кордон та включав вартість зазначених послуг до складу валових витрат.

Позивач вважає, що твердження акту перевірки суперечать діючому податковому законодавству України, а саме в акті перевірки зазначено, що чинним законодавством не встановлено конкретних умов, які б стосувалися оформлення громадянами України паспорта у разі направлення їх у службове відрядження та порядку відшкодування підприємством своєму працівнику вартості оформлення такого паспорту. На підставі цього відмовлено в віднесенню на валові витрати вартості оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

При цьому не враховано, що суми витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, розраховуються згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(пп. 9.10.1 "а" п. 9.10 ст. 9 Закону), із врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" та «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.98 р. за N 218/2658, а також інших нормативних документів з цих питань.

Вказане питання було предметом розгляду по справі № 6/27 за позовом ВАТ «Укртранснафта»до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від №0001594120/0, в частині донарахування податку з доходів найманих працівників на загальну суму 48 960,39 грн., з яких 16 320,13 грн. основного платежу та 32 640,26 грн. штрафних (фінансових) санкцій. По вказаній справі досліджувалися всі первинні документи: накази на прийняття на роботу та на відрядження, копії закордонних паспортів.

Відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат платника податку - підприємства, установи, організації включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, зокрема, на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз). Відповідач в акті перевірки зазначає, що чинним законодавством не встановлено конкретних умов, які б стосувалися оформлення громадянами України паспорта у разі направлення їх у службове відрядження та порядку відшкодування підприємством своєму працівнику вартості оформлення такого паспорту. На підставі цього відмовлено в віднесенню до валових витрат вартість оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон. При цьому не враховано, що суми витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, розраховуються згідно з підпунктом 5.4.8 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пп. 9.10.1 "а" п. 9.10 ст. 9 Закону), із врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»та «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.98 р. за N 218/2658, а також інших нормативних документів з цих питань.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, до валових витрат платника податку включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позивач по справі № 6/27 надав належним чином засвідчені копії наказів на прийняття на роботу та копій паспортів працівників Товариства, які виїздили за кордон для виконання завдань, передбачених Положеннями про статутний підрозділ. Відшкодування працівникові витрат за час перебування у відрядженні, зокрема, на оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз) за наявності документального підтвердження, передбачено пунктом 1.4 "г" другого розділу Інструкції.

Згідно із Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»(ст. 2), документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт.

Працівники ВАТ «Укртранснафта», направлені в службові відрядження за кордон не відносяться до категорії громадян України, яким згідно з Указом Президента України «Про дипломатичний та службовий паспорти України»№ 153/98 від 26 лютого 1998 року може бути виданий дипломатичний або службовий паспорт.

Як вже зазначалося вище, відповідно до статті 121 Кодексу законів про працю України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Таким чином, в повній відповідності до діючого законодавства позивач компенсував працівникам, направленим в відрядження за кордон, вартість оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон та включив зазначені суми до складу валових витрат в складі витрат на відрядження.

Підтверджуючими документами щодо оплати наданих послуг є розрахункові документи відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пп. 2.1 п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (надалі - Положення № 88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пп. 2.4 п. 2 Положення № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Всі акти виконаних робіт, надані перевізником, відповідають вищезазначеним вимогам.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ і положень структурних підрозділів ВАТ «Укртранснафта»(Управління експлуатації нафтопроводів, Управління цінової політики та ліцензування, Управління міжнародного співробітництва, Відділ забезпечення охорони об'єктів та питань режиму Управління безпеки, Відділ міжнародних зв'язків та представництв Управління міжнародного співробітництва) основними видами діяльності є: розробка та впровадження єдиної технічної політики при експлуатації нафтопроводів Товариства на всіх рівнях управління для підвищення надійності системи нафтопроводів та готовності аварійно -відновлювальних пунктів до попередження та ліквідації можливих аварій; розробка та впровадження тарифної політики в основних видах діяльності Товариства, забезпечення ліцензування на право ведення основного виду діяльності Товариства та відкриття поточних рахунків в закордонних банках з метою функціонування структурних підрозділів; реалізація та впровадження міжнародного співробітництва та зовнішньоекономічної стратегії Товариства, оперативне управління закордонними представництва підприємства з метою створення сприятливих умов для реалізації спільних міжнародних проектів та забезпечення ефективної діяльності нафтотранспортної системи України; організація та контроль за охороною об'єктів та споруд лінійної частини магістральних нафтопроводів, стаціонарних об'єктів, майна Товариства, забезпечення її відповідності діючому законодавству України, здійснення контролю за ефективністю функціонування системи охорони об'єктів лінійної частини магістральних нафтопроводів та стаціонарних об'єктах, лінійної частини Товариства та стаціонарних об'єктах.

Враховуючи мету відрядження та приймаючи до уваги, що витрати з транспортного перевезення відряджуваних працівників та оформлення закордонних паспортів засвідчені наявними первинними документами, які підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю Компанії, на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" такі витрати підлягали включенню до складу валових витрат.

Співробітник позивача не може відмовитись від службового відрядження до іншого населеного пункту, яке відбувається на підставі розпорядження керівництва ВАТ «Укртранснафта».

Перелік доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи, наведений у п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р. Витрати ВАТ «Укртранснафта»на оплату позивачем інформаційних послуг по підготовці і оформленню документів по паспортно-візовій роботі для працівників, які від'їжджали у відрядження за кордон, не можуть бути віднесені до жодного з видів доходів фізичних осіб, наведених у ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в т. ч., й до додаткових благ.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відрядження пов'язані із виробничою діяльністю ВАТ «Укртранснафта», суд вважає, що витрати підприємства для оплати позивачем інформаційних послуг по підготовці і оформленню документів по паспортно-візовій роботі для працівників, які від'їжджали у відрядження за кордон не можуть розцінюватись як додаткове благо цих працівників, яке оподатковується податком з доходів фізичних осіб.

За таких обставин, посилання СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на порушення ВАТ «Укртранснафта»пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в цій частині є не обґрунтованим та таким, що не відповідає положенням чинного податкового законодавства.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в частині донарахованих податкових зобов'язань та застосованих штрафних (фінансових) санкцій, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо правомірного віднесення до валових витрат витрат пов'язаних з розробкою законодавчого та нормативного забезпечення, суд зазначає наступне

Відповідач в акті перевірки (стор. 69-71) вказує, що позивачем порушено п.5.1, п.п 5.2.1., п. 5.2. ст.5 Закону України № 283/97-ВР, внаслідок чого до складу валових витрат за ІІ півріччя 2007 р. неправомірно віднесено витрати пов'язані з розробкою законодавчого та нормативного забезпечення, які надало ТОВ „Нафтогазбудінформатика” в сумі 331 600 грн. На думку суду, висновки акту перевірки суперечать чинному податковому законодавству України, а саме.

Згідно зі ст.93 Конституції України, право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

У той же час, відповідно до п.2 ст.7 Закону України «Про статус народного депутата України», народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Згідно Закону України «Про комітети Верховної Ради України»:

законопроектна функція комітетів Верховної Ради України полягає, у тому числі, в внесенні пропозицій щодо перспективного планування законопроектної роботи (п.п.6 п.1 ст.12);

організаційна функція комітетів полягає, у тому числі, в розгляді звернень, що надійшли до комітету в установленому порядку (п.п.7 п.1 ст.13);

обов'язки комітетів при здійсненні законопроектної: вивчати громадську думку, розглядати звернення громадян, об'єднань громадян, будь-які пропозиції, що свідчать про потребу в прийнятті нових законодавчих актів або у внесенні змін до законодавчих актів, і, в разі необхідності, готувати відповідні проекти актів та вносити їх на розгляд Верховної Ради України (п.п.11 ст.16).

Відповідно до п.1.2 наказу від 18.12.2003 року № 168 Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля», громадськість - одна або більше фізичних чи юридичних осіб, їх об'єднання, організації або групи, які діють згідно з чинним законодавством України або практикою.

Відповідно до Указу Президента України від 27.12.2005 року та пп. 1.2 та пп.1.3 Протоколу №01/31-311П від 08.12.2006 року наради у Міністра палива та енергетики України та з метою впровадження положень прийнятої за основу Концепції стосовно створення системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні Товариство виступило замовником Розробки проекту законодавчого та нормативного забезпечення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Відповідно до договору від 22.03.2007 року № 16-07, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудінформатика»надало позивачу юридичні послуги з розробки проекту Закону України з робочою назвою «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів в Україні», розробки проекту постанови КМ України щодо створення проекту Агентства, з розробки програми створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні на суму 331 600,00 грн., про що складені акти наданих послуг від 26.09.2007 року, 31.08.2007 року та 26.10.2007 року.

Розробка проекту Закону України з робочою назвою «Про мінімальні запаси нафти та тафтопродуктів в Україні», проектів підзаконних нормативних актів та програм створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні з боку позивача пов'язана з існуванням законодавчо неврегульованого питання проведення господарської діяльності при створенні, зберіганні, реалізації нафти та нафтопродуктів стабілізаційного фонду України.

У предметі договору від 22.03.2007 року № 16-07 про надання юридичних послуг (додаток 1 до договору -Технічне завдання на виконання роботи «Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів») окремим пунктом визначено, що виконання робіт за цими договорами включає до себе подання проекту Закону суб'єкту законодавчої ініціативи для внесення проекту Закону на розгляд законодавчого органу.

Тобто, позивач, як на етапі укладання, так і на етапі виконання та прийняття виконаних юридичних послуг виступав замовником по договорам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазбудінформатика»не як суб'єкт законодавчої ініціативи, а як ініціатор підготовки звернення до суб'єкта законодавчої ініціативи від імені ВАТ «Укртранснафта»згідно п.2 ст.7 Закону України «Про статус народного депутата України», п.п.6 п.1 ст.12, п.п.7 п.1 ст.13, п.п.11 ст.16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»з пропозицією про прийняття нових законодавчих актів щодо створення стабілізаційного запасу нафтопродуктів в Україні, що, в свою чергу є предметом її діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Таким чином, на думку суду висновки відповідача щодо неправомірності віднесення витрат по юридичних послугах до складу валових витрат та їх завищення на суму 331 600,00 грн., є необґрунтованими.

Щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартість послуг, пов'язаних з організацією перевезення товару, суд зазначає наступне.

В акті перевірки (стор. 71-74) відповідач стверджує, що позивачем порушено п.5.1 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме неправомірно віднесено в податковому обліку до складу валових витрат (р. 04.1 Декларації про оподаткування прибутку підприємств) вартість послуг пов'язаних з організацією перевезень товару: на виконання умов договору комісії від 25.06.2007 №0017-07/ПЦ з ТОВ “ТНК-ВР Коммерс” в сумі 1 534 192,13 грн. по транспортуванню залізничним транспортом нафти сирої на виконання умов договору транспортного експедирування від 20.06.2007 р. №ТВ-18/07 з ТОВ “НК Альфа-Нафта” в ІІІ кв. 2007 року в загальній сумі 1 180 931,81 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості про витребування у позивача підтверджуючих документів до звітів Комісіонера та Експедитора.

Позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують факт перевезення товару та доводять пов'язаність даних витрат з господарською діяльністю ВАТ «Укртранснафта», а саме квитанції про приймання вантажу, акти приймання нафтопродуктів, відвантажувальні відомості, накладні, відгрузочні відомості та інші (копії в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Стаття 1022 Цивільного кодексу України встановлює, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт i передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим. За договором транспортного експедирування згідно зі статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умовами договору є окремі відомості про сторони договору, а також про вид послуги експедитора та найменування вантажу. Транспортно-експедиторські послуги, безпосередньо пов'язані з організацією перевезень вантажів, можуть містити в собі різні супутні операції із підготовки і забезпечення: оптимального транспортного обслуговування; здійснення робіт, пов'язаних із прийманням, доробкою, сортуванням, збереженням вантажів; супроводу й охорони вантажів, товарно-транспортні тощо.

Надаючи транспортно-експедиторські послуги, експедитор може сам і не перевозити вантаж, тобто не бути безпосереднім перевізником, що взяв на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу.

Усі правовідносини учасників транспортно-експедиторського процесу в обов'язковому порядку мають бути закріплені договором транспортного експедирування (ТЕ), укладеним у письмовій формі. Істотними умовами договору ТЕ є: відомості про сторони договору; вид послуг експедитора; вид і найменування вантажу; права та обов'язки сторін; відповідальність сторін; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення і призначення вантажу; порядок узгодження змін маршруту, виду транспорту, указівок клієнта; термін виконання договору, а також всі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.

Договором транспортного експедирування передбачається розмір плати експедитору. Він може встановлюватися як у фіксованому розмірі, так і у вигляді відсотка від обсягу послуг, організованих експедитором. При цьому згідно із ст. 9 Закону № 1955 у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору і на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору ТЕ. Підтвердженням витрат експедитора є документи (зокрема, рахунки, накладні), видані суб'єктами господарювання, залученими до виконання договору транспортного експедирування.

Факт надання послуги експедитора під час перевезення підтверджується єдиним транспортним документом чи комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, а також коносаментів), що відображають шлях проходження вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач мав всі передбачені законодавством первинні документи щодо витрат, відшкодованих комісіонеру - ТОВ “ТНК-ВР Коммерс” за договором комісії від 25.06.2007 р. № 0017-07/ПЦ та відшкодованих експедитору - ТОВ “НК Альфа-Нафта” за договором від 20.06.2007 р. №ТВ-18/07. Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Як вже зазначалося вище, згідно з п.5.11 ст.5 Закону України № 283/97-ВР зазначено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не допускається.

Таким чином, суд вважає, що позивачем в повній відповідності до вимог діючого податкового законодавства включено до складу валових витрат та податкового кредиту вартість послуг по транспортуванню та ПДВ на них, які були відшкодовані комісіонеру та експедитору в зв'язку з перевезенням товарів, що належать ВАТ «Укртранснафта».

Щодо включення до складу валових витрат заробітної плати та витрат на соціальні відрахування робітників, які здійснювали поточні та капітальні ремонти основних засобів, суд зазначає наступне.

Як вказано в акті перевірки (стор. 77-82), позивачем порушено пп.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.2. п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого Філією “ПМН” до складу валових витрат по рядках 04.3; 04.4 Декларацій про прибуток враховувалася заробітна плата та витрати на соціальні відрахування робітників, які здійснюють поточні та капітальні ремонти основних засобів на загальну суму 2 193 558,00 грн. по рядкам 04.3 “Витрати на оплату праці”; 04.4 “Сума страхового збору до фондів” Декларацій по податку на прибуток.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з наступних підстав.

Термін «магістральний трубопровід»законодавчо визначений у ст.. 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт»(від 15.05.1996 р. №192/96-ВР), згідно якої магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система i до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами i спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів».

Згідно з ст.16 вищенаведеного Закону, підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати дотримання діючих норм і правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища.

Основними принципами організації технічного обслуговування та ремонту магістральних нафтопроводів відповідно до п.п.1.122.-1.132. «Правил технічної експлуатації магістральних нафтопроводів" РД 39-30-114-78 (ПТЭ МН)», затвердженими 14.12.1978 року Міннафтопром СРСР та чинними до 01.02.2008 року на підставі Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 року № 1545-12, є їх централізація та розмежування від технологічного процесу перекачки нафти. Ремонти здійснюються на центральних базах виробничого обслуговування, що спеціалізуються по ремонту окремих видів обладнання та техніки, випуску запасних частин та вузлів.

Відповідно до «Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів»затверджених наказом Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 23.05.2007 р. №110 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1389/14656, введеним в дію з 01.02.2008 року, експлуатація магістрального нафтопроводу - це комплекс організаційно-технічних заходів та сукупність технологічних процесів приймання, перекачування, здавання нафти, технічного обслуговування, діагностики і ремонту об'єктів магістрального нафтопроводу.

Відповідно до Статуту ВАТ «Укртранснафта»предметом діяльності товариства являється, у тому числі, проектування, будівництво, ремонт та експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту, підвищення їх надійності, ефективності та безпеки функціонування.

Тобто, забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту, у тому числі шляхом проведення будь-яких видів ремонтів, разом з технологічним процесом перекачки нафти, являються для Філії ПМН ВАТ «Укртранснафта»законодавчо визначеною основною метою діяльності.

Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України №283/97-ВР, з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті, до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами, закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Отже, витрати на оплату праці працівників включаються до валових витрат, якщо інше не передбачено п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР.

Підпунктом 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України № 283/97-ВР встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України № 283/97-ВР, амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних Фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Отже, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 цього Закону містить норму щодо амортизації витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів для власних виробничих потреб, та не містить відповідної норми щодо витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на роботах з поліпшення основних фондів. Тобто положення цього підпункту є спеціальними по відношенню до податкового обліку витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів.

Таким чином, законодавцем у п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України №283/97-ВР прямо передбачено випадок коли витрати на виплату заробітної плати працівникам підлягають амортизації, а саме: у випадку самостійного виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб.

Для витрат на оплату праці працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (іншим поліпшенням) основних фондів, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України №283/97-ВР прямо не передбачено, що вони підлягають амортизації, тому ці витрати відносяться до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.6.1 п.5.6 ст.5 цього Закону.

Таким чином, заробітна плата працівників Філії ПМН, що зайняті ремонтом об'єктів i споруд магістральних нафтопроводів, разом з відповідними нарахуваннями на заробітну плату, на підставі п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України № 283/97-ВР включаються до валових витрат, оскільки діяльність таких працівників безпосередньо пов'язана з підготовкою, веденням та забезпеченням виробництва.

Виходячи з вищенаведеного, суд не погоджується з висновками СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат та їх завищення на суму 2 193 558,00 грн., витрат на оплату праці працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (іншим поліпшенням) основних фондів.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»є спеціальним в сфері оподаткування.

Враховуючи пріоритетність спеціальних норм законодавства над загальними, до витрат на оплату праці, що не включаються до валових витрат та підлягають амортизації у відповідності до підпункту 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР, відносяться витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів, призначених для власних виробничих потреб. Що стосується витрат на оплату праці працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (іншим поліпшенням), основних фондів, то ці витрати відносяться до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.6.1 п. 5. 6 ст. 5 Закону України № 283/97-97.

Таким чином, у ІУ кварталі 2007 року та І кварталі 2008 року (до 05.03.2008 року) (у періоді, в якому за даними акта перевірки Філія ПМН здійснювала ремонтні роботи) діяло податкове роз'яснення ДПА України від 20.08.2004 р. №16016/7/15-1117, яким було оприлюднене офіційне розуміння ДПА України питання податкового обліку заробітної плати працівників ремонтної групи, яке мало пріоритет над іншими листами органів державної виконавчої влади, виданими з цього питання, та згідно якого витрати на оплату праці працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (іншим поліпшенням), основних фондів, відносяться до складу валових витрат відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України № 283/97-97.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень -рішень про донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних фінансових санкцій, та рішення про результати розгляду первинної скарги.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 09.09.2008 р. НОМЕР_2в частині на суму 147 482 666,04 грн., з яких 80 939 565,50 грн. -основного платежу та 66 543 100,54 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

3. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. судового збору, присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртрнснафта»з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3669812 ?

Документ № 3669812 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3669812 ?

Дата ухвалення - 14.04.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3669812 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3669812 ?

В Окружний адміністративний суд міста Києва

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 3669812, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 3669812, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 3669812 відноситься до справи № 6/31

Це рішення відноситься до справи № 6/31. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3669803

Наступний документ : 3671958

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Постанова № 3669812, 14.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

Який тип судового документу № 3669812 ?

Яка дата ухвалення судового документу № 3669812 ?

Яка форма судочинства по судовому документу № 3669812 ?

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

В якому cуді було засідання по документу № 3669812 ?

У чому перевага платних тарифів?

Дані про судове рішення № 3669812, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 3669812 відноситься до справи № 6/31