Рішення № 36696868, 14.01.2014, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/41/14

Справа № 470/1381/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є він та відповідачкою було укладено кредитний договір про відкриття карткового рахунку в національній валюті, видано платіжну картку та ПІН-код. Згідно укладеного договору банк надав відповідачці кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом, який розраховується банком самостійно. В свою чергу відповідачка зобов'язалася щомісячно здійснювати погашення частини заборгованості в розмірі, згідно договору. Відповідачка зобов'язань по сплаті частини кредиту не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, станом на 20 жовтня 2013 року її заборгованість склала 2 651,42 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові заявив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечувала, оскільки вважала, що заборгованість за кредитом нею було погашено в повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідачки та дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є позивач та відповідачкою було укладено кредитний договір № 001-14094-2807071 кредитний договір № 004 про надання кредиту шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 30 000 грн. з лімітом на рахунку 3000,00 грн., з видачею платіжної картки, ПІН-коду, оплатою відсотків та комісій згідно тарифів (а.с.5).

Відповідно до п.2.5 укладеного договору, відповідачка зобов'язалася щомісячно здійснювати погашення частини суми заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу згідно Тарифів (а.с.6), однак взятих на себе зобов'язань не виконала.

Станом на 22 жовтня 2013 року заборгованість відповідачки перед позивачем склала 2 651,42 грн. яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту (а.с.13-14).

Відповідачка суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 - 1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Суд, не приймає до уваги доводи відповідачки про повний розрахунок за кредитом, оскільки сплачені нею кошти не в повному обсязі покрили її заборгованість.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та суму боргу в добровільному порядку не сплачує, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 26251900972128, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором № 001-14094-280707 від 28 липня 2007 року, в розмірі 2 651,42 (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна грн. 42 коп.) грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста