Ухвала суду № 36695266, 20.01.2014, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

20.01.2014Справа № 901/1195/13

За позовом Державної інспекції сільського господарства України

в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим

до відповідача Фороської селищної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Інвестградбуд-1»

про визнання рішення та договору оренди недійсними

Суддя Доброрез І.О.

Учасники судового процесу не викликались

СУТЬ СПОРУ: 08.04.2013 Державна інспекція сільського господарства України в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (далі - позивач) звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Фороської селищної ради (далі - відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Інвестградбуд-1» (далі - відповідач-2, ТОВ «СП Інвестградбуд-1»), в якій просить:

визнати недійсним рішення 62-ої сесії 5-го скликання Фороської селищної ради від 17.09.2010 № 08 «Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Інвестградбуд-1» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0000 га та надання її в оренду строком на 49 років для будівництва і обслуговування рекреаційного комплексу для сімейного відпочинку батьків з дітьми, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, с. Олива, вул. Перевальна, вище траси Ялта-Севастополь, Фороської селищної ради»;

визнати недійсним укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 04.10.2010 № 6 та зареєстрований в Ялтинському відділі Кримської республіканської філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.10.2010 № 041000700008.

Рішенням суду від 06.06.2013 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

25.06.2013 судом були видані накази на примусове виконання рішення суду.

08.01.2014 до суду від позивача надійшла заява від 24.12.2013 № 10/585, в якій останній просить виправити рішення суду від 06.06.2013 у справі № 901/1195/13, не змінюючи його змісту, в частині способу його виконання, шляхом стягнення на користь позивача спірної суми судового збору у розмірі 573,50 грн. з рахунку Виконавчого комітету Фороської селищної ради (м. Ялта, смт Форос, вул. Космонавтів, 3; код ЗКПО 04367565, інші реквізити та банківські рахунки не відомі). Ухвалою суду від 09.01.2014 зазначену заяву повернуто позивачу без розгляду.

16.01.2014 представник Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим повторно звернувся до суду із заявою від 24.12.2013 № 10/585 про зміну способу та порядку виконання рішення.

Попередньо розглянувши заяву та наявні матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Господарський суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК України у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 121 ГПК України, про що виноситься ухвала. Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 7.1, 7.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Як встановлено судом, позивачем в якості доказів надіслання копії заяви від 24.12.2013 № 10/585 з доданими до неї документами на адресу відповідача-1 суду надані оригінали фіскального чеку Поштамту - ЦПЗ 1, м. Сімферополь КД УДППЗ «Укрпошта» від 15.01.2014 № 1133 та опису вкладення до цінного листа № 9502201518413 з відбитком календарного штемпеля оператору поштового зв'язку від 15.01.2014; на адресу відповідача-2 - оригінали фіскального чеку Поштамту - ЦПЗ 1, м. Сімферополь КД УДППЗ «Укрпошта» від 15.01.2014 № 1132 та опису вкладення до цінного листа № 9502201518405 з відбитком календарного штемпеля оператору поштового зв'язку від 15.01.2014.

Зі змісту наданих суду документів убачається, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим надіслала документи за адресою ТОВ «СП Інвестградбуд-1»: вул. Костянтинівська, буд. 10 літ. «А», м. Київ, 04080. Судом також встановлено, що станом на 20.01.2014 відправлення за номером 9502201518405 надіслане до об'єкту поштового зв'язку Київ 71 з індексом 04071 та на даний час не вручене. Зазначене підтверджується відповідним витягом з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення від 20.01.2014.

Проте, аналізуючи надані позивачем документи у сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Аналогічна позиція викладена у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Як встановлено судом, адресою місцезнаходження ТОВ «СП Інвестградбуд-1» (ідентифікаційний код 35250735) згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відображена на офіційному веб-сайті розпорядника реєстру - Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», є: вул. Вишгородська, буд. 28/1, м. Київ, 04074.

Таким чином, адреса відповідача-2, зазначена позивачем в описі вкладення до цінного листа № 9502201518405, не відповідає фактичним даним, а тому, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні до суду заяви в порядку ст. 121 ГПК України не дотримано вимог щодо надання належних доказів надіслання її копії на адресу відповідача-2. За таких обставин, зазначена заява підлягає поверненню без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду повернути Державній інспекції сільського господарства України в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим без розгляду.

Суддя І.О. Доброрез