Постанова № 36694894, 28.11.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2-а/260/174/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Кротінова В.О.

при секретарі: Шелістової Ю.К., Гордієнко І.В.

за участю позивачки: ОСОБА_1

представника позивачки: ОСОБА_2

представника відповідача: Орендарець Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання неправомірною відмову та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій незаконними та покладення обов'язку вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначила, що вона є вдовою ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 - категорії, II- групи інваліда ОСОБА_4. Ст. 54 ч.4 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» гарантує, що у інваліда II групи пенсія не може бути менш 8-ми мінімальних пенсій за віком. На даний момент це 7 152 грн. х 50%= 3 576 грн. На даний момент вона отримує 1430,97 грн. За нарахуванням та виплатою пенсії згідно ст. 54 ч.4 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона звернулась з заявою в УПФУ у Ленінському районі м. Донецька та отримала відмову від Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька. Відмова УПФУ у Ленінському районі м. Донецька ігнорує ст. 54 ч. 4 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вказує, що в даний момент їй встановлена пенсія у розмірі 50% від пенсії її чоловіка за ст. 54 п.1 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і розмір цієї пенсії призначений їй був за бажанням її чоловіка. Вважає, що УПФУ у Ленінському районі м. Донецька ігнорує діюче законодавство, чим порушує її права.

На підставі викладеного, просила визнати неправомірною відмову УПФУ у Ленінському районі м. Донецька у перерахунку їй основної та додаткової пенсії, як вдові ліквідатора, аварії на ЧАЕС відповідно до вимог ст. 52 та ст. 54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати УПФУ у Ленінському районі м. Донецька провести перерахунок основної та додаткової пенсії як вдові ліквідатора, аварії на ЧАЕС відповідно до вимог ст. 52 та ст. 54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні тим, що викладені в обґрунтуванні позовних вимог.

Представник відповідача Орендарець Т.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, та вказала, що позивачці призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за померлого чоловіка ОСОБА_4, який отримував пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія призначена та виплачується відповідно до норм діючого в Україні пенсійного законодавства на підставі документів про стаж та заробітну плату, наявних в пенсійній справі. Просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, наявні докази, дійшов наступних висновків.

Так, суд встановив, що позивачка є вдовою ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 - категорії, II- групи інваліда ОСОБА_4. Позивачці призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за померлого чоловіка ОСОБА_4, який отримував пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд встановив, що в листопаді 2011 року виплати пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, почали здійснюватись відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 р., а з 01.01.2012 р. і по теперішній час - на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2012рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2013рік" та постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином, з прийняттям Верховною Радою України зазначеного Закону, визначення порядку та розмірів виплат вказаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог вищезазначених Законів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою визначені, у тому числі, розміри пенсій, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № З-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011р. № 20-рп визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року 2857-VI з наступними змінами, тобто норми закону, що делегують Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розмір соціальних виплат громадянам.

В даному рішенні Конституційного Суду України зазначено, с посиланням на норми міжнародного права, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини, розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально- економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

В рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012р. Конституційний Суд України, зробив офіційне тлумачення деяким нормам Конституції України, вказав на те, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

У 2012 році відповідно до пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та у 2013 році відповідно до пункту 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» також передбачено застосування норм і положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.

З 1 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Даною постановою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно вищевказаних змін, середньомісячний заробіток за роботу в зоні відчуження померлого годувальника з 01.10.1987 по 28.10.1987 складає 2028,32грн.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

При цьому, пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї.

Таким чином, розмір пенсії Позивача з 14.10.2013 складає 1496,92 грн., в тому числі :

1014,16 грн. - основний розмір пенсії (2028,32 х 50%);

107,28 грн. - щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до п.14 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2012 № 1210 в розмірі 12 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність;

375,48 грн. - підвищення подружжю померлих інвалідів війни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення» від 28.12.2011 № 1381 в розмірі 42% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, в частині пенсійного забезпечення.

Окрім того суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Відповідно до ст.69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вищевикладені норми діючого законодавства, суд вважає, що підстав для визнання незаконними дій відповідача немає, оскільки соціальні виплати вказаній категорії громадян здійснюються за рахунок державного бюджету, витрати державного бюджету передбачаються в Законі України "Про Державний бюджет України" на кожний певний рік, Законом України "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України" від 14.06.2011р. були внесені зміни в Закон України "Про Державний бюджет України на 2011рік", якими право визначати порядок та розміри соціальних виплат особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, делеговано Кабінету Міністрів України. Вказані зміни визнані конституційними. Аналогічні положення містяться в Законах України "Про Державний бюджет України" на 2012 та 2013р. На виконання вказаних норм законів Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 745 від 06.07.2011 та №1210 від 23.11.2011р., на підставі яких і здійснюється нарахування та виплата пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з листопада 2011 р по теперішній час.

Суд вважає, що вказані постанови прийняті в межах повноважень Кабінету Міністрів України, на основі та виконання закону України "Про Державний бюджет України" на певний рік, тому їх застосування відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд знаходить правомірним, таким, що відповідає принципу законності. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги визнана Конституційним Судом України в рішенні від 25.01.2012р. такою, що відповідає принципам справедливості і пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, є конституційно допустимою.

За вказаних обставин суд знаходить дії Управління пенсійного фонду України Ленінського району м.Донецька, правомірними. Тому адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Донецька про визнання дій незаконними та покладення обов»язку вчинити певні дії, задоволенню не підлягає.

При постановленні даного рішення, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2013 р. по справі Цибулько та інші проти України, оскільки згідно з обставинами наведеними у цьому рішенні, йдеться мова про нараховані, але не виплачені суми за судовим рішенням.

На підставі викладеного, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про Конституційний Суд України", постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 р., Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", керуючись ст. ст. 2,4,6,7-11,13,14,159,160-163,254,255,257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання неправомірною відмови УПФУ в Ленінському районі м. Донецька у перерахунку їй основної та додаткової пенсії, як вдові ліквідатора, аварії на ЧАЕС відповідно до вимог ст. 52 та ст. 54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання УПФУ в Ленінському районі м. Донецька провести перерахунок основної та додаткової пенсії як вдові ліквідатора, аварії на ЧАЕС відповідно до вимог ст. 52 та ст. 54 п.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.

Суддя: