Справа № 174/802/13-к
п/с № 1-кп/174/5/2014
У Х В А Л А
13 січня 2014 року Колегія суддів Вільногірського міського суду Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Борцової А.А.,
суддів - Шаповала Г.І., Ілюшик І.А.,
при секретарі - Килинчук Л.Л.,
з участю прокурора - Скрипника Д.О.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільногірську кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.115 КК України,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вона 02 травня 2013 року, близько 21 годині, знаходячись в приміщенні літньої кухні, яке розташоване на території домоволодіння по АДРЕСА_1 разом с ОСОБА_3, її співмешканцем ОСОБА_4 та знайомим ОСОБА_5 розпивали спиртні напої. В ході вживання алкоголю між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, близько 21.30 години вказаного дня, на ґрунті того, що ОСОБА_3 є вагітною та вживає спиртні напої, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 рукою вдарив ОСОБА_3 по обличчю. В цей момент ОСОБА_2 знаходилась за столом, за допомогою ножа різала продукти харчування та бачила вищевказані дії ОСОБА_4
Побачивши, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3, ОСОБА_2 вирішила захистити останню. Підвівшись із-за столу ОСОБА_2 стала рухатися у напрямку ОСОБА_4, який в цей час знаходився на дворі біля вхідних дверей в приміщення літньої кухні та стояв до неї спиною, утримуючи вказаний ніж у своїй правій руці. ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_2 рухається у його бік, виказав грубу нецензурну лайку в сторону останньої, на що ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшла в стан сильної агресії та маючи намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_4, усвідомлюючи свої протиправні дії та бажаючи їх подальшого настання, навмисно, цілеспрямовано, ножем, який вона утримувала у своїй правій руці, нанесла ОСОБА_4 один удар в спину праворуч. Усвідомивши скоєне, ОСОБА_2 кинула ніж на бетонне покриття двору та припинила свої протиправні дії.
Своїми навмисними діями ОСОБА_2 заподіяла потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді одиночного сліпого проникаючого ріжучого поранення правої половини грудної клітки з ушкодженням правої легені, яке супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею, що призвело до гострої крововтрати, могло бути утворене від не менш ніж однократної дії колюче-ріжучого предмета (предметів), який мав вістря, принаймні один гостро заточений край, знаходиться в прямому причинному зв'язку з причиною смерті та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно між 23.00 та 24.00 годинами від одиночного проникаючого сліпого колючо-ріжучого поранення правої половини грудної клітки з ушкодженням правої легені, яке супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею, що призвело до гострої крововтрати.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину не визнала і пояснила, що 02 травня 2013 року приблизно о 17.30 годині разом з дітьми приїхала до ОСОБА_3, яка доводиться їй кумою, в гості. Разом з ОСОБА_3, її співмешканцем ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в літній кухні вживали спиртні напої - самогон. Діти були в будинку з матір'ю ОСОБА_3- ОСОБА_6 В ході розпиття спиртних напоїв вирішили насмажити картоплі, ОСОБА_4 сидів на дивані, а ОСОБА_3 - на стільчику біля нього праворуч, чистила картоплю, вона та ОСОБА_4 почали сваритися. Вона в цей час сиділа між тумбочкою і столом, а біля плитки сидів ОСОБА_5. ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_3 в плече двома руками, вона впала на долівку головою до порогу на правий бік. В цей час вона вийшла з літньої кухні на вулицю, коли виходила, ОСОБА_3 стала вставати, плакала, питала ОСОБА_4, навіщо він це зробив, вона вагітна, а він сказав, що розбереться сам і також вийшов на двір. Вийшла за двір, подзвонила ОСОБА_19, який її привіз до ОСОБА_3, хотіла попросити, щоб він її забрав, однак не додзвонилася, бо він не брав слухавку. Знаходячись у дворі бачила, як ОСОБА_3 вибігла з ножем в руках з літньої кухні, сильно кричала, плакала і вдарила ОСОБА_4 ножем в спину в верхню частину спини нижче лопатки, удар нанесла зверху - вниз та продовжила голосно кричати. Це також з вікна будинку могли бачити діти - її та ОСОБА_3, які в цей час були в будинку. ОСОБА_5 в цей час знаходився в приміщенні літньої кухні, двері якої були зачинені. Вона підбігла до ОСОБА_4 і витягла ніж зі спини, у нього з рота пішла кров, вона обтерла її рукою, а руки об одяг - штани. На кофту кров могла потрапити, коли витягла з тіла ОСОБА_4 ніж, бо з нього капала кров. Вирішила зразу взяти вину на себе, бо ОСОБА_3 сильно плакала, казала, що її посадять, тому вимазала одяг - штани в кров ОСОБА_4, думала, що минеться, на той час не усвідомлювала тяжкість вчиненого злочину, але після того, як працівники міліції їй роз'яснили, що це дуже серйозна справа, вирішила розказати правду.
В судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, допитана малолітній свідок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка пояснила, що була у куми - ОСОБА_3, бачила, як у ОСОБА_4 йшла кров з носа та рота. Вавку йому зробила кума ножиком, вдарила його в спину на дворі. Біля нього була тільки кума. Вона була в цей час в кухні разом з ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 - це діти куми. Мама була там, де квіти. Мама до ОСОБА_4 не підходила. Кума вдарила ОСОБА_4 ножем в спину. Потім ОСОБА_4 лежав на дивані. Ще там була мама. Мама витягувала ножик. Бачила, як у ОСОБА_4 кров йшла з носа. Вже спала з мамою, потім встала, побачила дядька ОСОБА_4 на дивані, що він там робив - не знає. Мама з кухні взяла ножик, а кума забрала, щоб різати - це мама казала коли була. До куми приїхали на машині з дядьком - вона , мама, ОСОБА_20, ОСОБА_21. Вона гуляла з братиком і з сестрою в хаті з дітьми куми. Гуляли іграшками, а що було далі - не пам'ятає. Потім була кров на ОСОБА_4, як вона там з'явилася, не може сказати. Коли побачила кров, була в хаті, а ОСОБА_4 також був в хаті - в кімнаті, де друга кровать, ОСОБА_4 ліг на маленьку кровать і вона побачила в нього кров з носа і рота, після чого він вмер. Чого так вирішила, що він помер, не пам'ятає. Коли кума вдарила ОСОБА_4, він був в хаті і в хаті це бачила. Більше в хаті нікого не було. ОСОБА_23, ОСОБА_24 і інші діти були в хаті, гуляли. Коли ОСОБА_4 лежав на кроваті, мама була в кухні кушала, а кума також була в кухні і кушала. Світло горіло, ОСОБА_4 лежав на кроваті і кума вдарила його ножем, а мама в цей час була в кухні. Кухня далеко від хати, вона вділася і пішла в кухню і побачила там матір, прийшла в кухню, в ОСОБА_4 була кров, він приходив. Кума була в хаті. Коли кума вдарила ОСОБА_4, він лежав на спині. Там було 2 кроваті, на другій ніхто не лежав. Мама казала, що ОСОБА_4 вмер, казала, що я бачила. Ніж не бачила. ОСОБА_4 зарізали, поки темно було, я спала, а потім встала і бачила. Він спав на одній кроваті, а я спала на другій з ОСОБА_21.
Присутня при допиті малолітнього свідка спеціаліст - психолог ОСОБА_7 пояснила, що при допиті будь - який тиск на малолітнього свідка не здійснювався. Малолітня ОСОБА_9 в показах дуже плуталася, що пов'язано з тим, що у такому віці у дітей не має відчуття часу, тому неможливо встановити, коли відбувалися події, про які вона розповідала та їх послідовність. Малолітня бачила кров, а інше - сказати важко.
Присутня при допиті педагог ОСОБА_10 пояснила, що тиск на дитину не здійснювався, однак в такому віці у дітей дуже розвинута уява, видно, що дитина знаходилася у стресовій ситуації, якийсь відсоток правди у її показах є, але наскільки правдиві ці покази сказати важко.
Обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_9- це її старша донька. Донька народилася нормально, в строк, пологи пройшли без патологій. Розвивалася також нормально, інфекційними та іншими тяжкими хворобами не хворіла. Розмовляти стала приблизно в 1,6 р., ходити- з 11 місяців. Її розвиток відповідає її віку. Любить малювати, слухати казки, ще не читає. Схильності до агресії не має, любить тварин, особливо кішок. Стосунки з меншими сестрою і братом добрі. Схильності до фантазування в неї немає, завжди розказує правду.
Свідок захисту ОСОБА_11 пояснила, що обвинувачена ОСОБА_2- це її донька. Приблизно о 23.45 год. 02.05.2013 р. подзвонив ОСОБА_12 і сказав, що дзвонила дочка, вона у ОСОБА_3 і там щось трапилось. Потім подзвонила дочка, сказала, що вбили ОСОБА_4, хто вбив - не казала, плакала. Разом з ОСОБА_12 приїхали до ОСОБА_3, в дворі вже була міліція. Зайшли в хату, також зайшла ОСОБА_3 і сказала батькам, що вони нічого не чули і спали. Спитала у дочки, хто вбив ОСОБА_4, але вона плакала, тільки сказала, що «там тільки мої відбитки пальців». Після завершення огляду працівники міліції дочку, ОСОБА_3 повезли до міліції, а вона з ОСОБА_12 поїхали за ними, завезли дітей додому. Потім дочка приїхала з працівниками міліції, взяла одяг переодягнутися і поїхала. Везли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в одній машині. 07.05.2013 р. свідок готувала їсти, поруч знаходилася її онука ОСОБА_15, яка сказала їй, щоб вона не махала ножем, бо буде, що ОСОБА_4 Спитала її, що було і ОСОБА_15 сказала, що його кума, тобто ОСОБА_3, вдарила ножем у спину і він помер. Розповіла, що там були всі діти. Сказала, що ОСОБА_4 ножем вдарила ОСОБА_3, а її матір, тобто ОСОБА_2 сиділа в цей час на лавочці. На той час дочка була арештована, однак будь - яких розмов з дітьми про це не вели, сказали, що мама знаходиться в лікарні. Дочка не могла вдарити потерпілого ножем навмисно, можливо, була якась бійка, так трапилось, але спеціально не могла. Онука казала, що в цей час вони були в хаті на веранді. Дочка не казала, що вдарила вона, але і не казала, що це зробила ОСОБА_3. По телефону дочка сказала, що вбили ОСОБА_4. Зі слів слідчого відомо, що ОСОБА_4 вдарили ножем у спину. Дочка сказала, що її відбитки пальців на ножі, вона витягла ніж з тіла потерпілого - про це вона розповіла, коли її заарештували, тоді декілька хвилин свідок спілкувалася з нею в міліції. Дочка пояснила, що витягла ніж з тіла ОСОБА_4, щоб було краще. Сказала, що вдарила ОСОБА_4 ножем ОСОБА_3, а вона тільки витягла ніж із тіла потерпілого. Спілкувалися з дочкою в присутності міліції. Казала, що на ножі відбитки її пальців. На побаченні в СІЗО дочка також сказала, що ОСОБА_4 ножем вдарила ОСОБА_3, а вона тільки цей ніж витягла.
Крім того, пояснила, що ОСОБА_2 ОСОБА_15 - це її онука. Онука народилася від нормальних пологів, розвивалася без патології, її розвиток відповідає її віку, крім застуд, більше нічим не хворіла. Розмовляти стала з 1,6 р. до 2 р., ходити з 11 місяців. З дітьми дружить, грається. За той час, коли мати знаходилася під вартою, проживала в неї. Любить малювати, танцювати, допомагати по господарству. Не схильна до фантазування, брехні. Пам'ять в неї нормальна, добре запам'ятовує вірші, які вчить. З матір'ю стосунки в неї нормальні, дочка фізично онуку ніколи не карала. Ситуація із вбивством ОСОБА_4 для дитини була стресовою, з дому ОСОБА_3 в ту ніч дітей забрала вона, а дочку забрали в міліцію. Дітям відразу пояснили, що мама поїде другою машиною. Наступного дня ОСОБА_15 питала де мама, як скоро вона повернеться, скучала за нею, бо дочка на довгий термін дітей ніколи не залишала. На протязі приблизно 2 тижнів після цього ОСОБА_15 погано спала, вночі прокидалася, розповідала, що боїться тьоті, яка прийде і її забере. Як вона зрозуміла, що ОСОБА_15 боялася тьоті, що вбила ОСОБА_4. До моменту звільнення матері - 2 місяці, ОСОБА_15 жила в неї, весь час питала, коли повернеться мама, сумувала за нею, а коли їй чужі люди наприкінці червня розповіли про те, що мама вбила людину і знаходиться в тюрмі, також стала питати, чи повернеться мама і коли. Також, ОСОБА_15 сказала їй, що хоча якась бабуся їй сказала, що ОСОБА_4 вбила мама, але вона бачила, що це не мама. Що таке тюрма, вона не розуміла. Їй пояснила, що це така лікарня. Що таке смерть, ОСОБА_15 розуміла, бо бувало, що в господарстві могла загинути якась тварина, тому вона розуміла, що якщо поховали, закопали, то вона вже не повернеться. Про смерть ОСОБА_4 ОСОБА_15 казала, що їй його дуже жалко, в неї це пов'язувалося з поняттям болю, що вбити це боляче, а також поняттям втрати, вона розуміла, що він вже ніколи не повернеться.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що працює вихователем в дошкільному закладі. З вересня 2013 р. ОСОБА_2 ОСОБА_15 відвідувала заклад на протязі 3 тижнів. У дитини був період адаптації, тому надати про неї повні відомості вона не може. Адаптаційний період в ОСОБА_15 пройшов нормально, за цей час свідок спілкувалася з нею, дитина доброзичлива, тому конфліктів з однолітками не було. Була трішки замкнута, однак це скоріше пов'язано з періодом адаптації, потім стан дитини поліпшився, до садка ОСОБА_15 ходила, як до себе додому. В конфліктних ситуаціях з дітьми вела себе адекватно. Ії розвиток відповідає віку. Дівчинка позитивна, доброзичлива, слухняна, схильності до фантазування та брехні за нею не помічала.
Прокурор заявив клопотання про призначення по справі амбулаторної комплексної психолого - психіатричної експертизи з метою можливості подальшої оцінки показів малолітнього свідка ОСОБА_9
Вислухавши думку захисника, обвинуваченої, які не заперечують проти призначення вказаної експертизи, колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, згідно з ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Таким чином, оскільки для встановлення індивідуально - психологічних рис малолітньої ОСОБА_9, рівня її психічного розвитку, можливості правильного сприйняття досліджуваних обставин справи та давання правдивих показів про факти та обставини, які мають суттєве значення по справі, потрібні спеціальну знання, то по справі відносно неї слід призначити амбулаторну комплексну психолого - психіатричну експертизу, залучивши для її проведення експертів комунальної установи « Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня».
Керуючись ст.ст. 242, 332, 369, 370, 371, 372 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Клопотання прокурора - задовольнити.
Призначити по справі амбулаторну комплексну психолого - психіатричну експертизу малолітнього свідка ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, поставивши на вирішення експертів наступні питання :
1. Чи відповідає рівень психічного розвитку малолітньої ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, її віку з врахуванням її індивідуально-психічного розвитку та рівня її психічного розвитку ?
2. Чи має малолітня ОСОБА_15 відхилення в психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання? Якщо має, то якими саме є їх ознаки?
3. Чи спроможна малолітня ОСОБА_15, з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально - психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, усвідомлювати реальний зміст власних дій та у повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки ?
4. Чи володіє малолітня ОСОБА_15 суб'єктивною можливістю правильно сприймати та оцінювати факти і обставини, що мають значення у справі і давати про них правдиві покази з урахуванням її емоційного стану, індивідуально- психологічних рис та рівня розумового розвитку станом на 02.05.2013 р. та допиту в судовому засіданні 16.12.2013 р. ?
5. Чи відповідають покази малолітньої ОСОБА_15 її віку та інтелектуальному розвитку?
6. Чи не виявляє малолітня ОСОБА_15 ознак підвищеної навіюваності і фантазування ?
7. Чи є підстави вважати, що малолітня ОСОБА_15 дає покази під впливом дорослих?
8. Чи має малолітня ОСОБА_15 індивідуально - психологічні особливості, що суттєво вплинули на характер її показань у справі?
9. Чи вплинули і яким чином індивідуальні властивості психічних процесів малолітньої ОСОБА_15 (пам'ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій) чи функціонування сенсорних процесів на адекватність сприйняття нею особливостей та змісту ситуації, свідком якої вона була?
Проведення експертизи доручити експертам комунальної установи «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня» (49115, м. Дніпропетровськ, вул. Бехтерева,1), попередивши їх про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України.
Для проведення експертизи експертам надати копію постанови, матеріали кримінального провадження в частині матеріалів, характеризуючи особу малолітнього свідка ОСОБА_9 (а.с. 180 т.1, а.с. 108, 112 т.2) та зобов'язати матір малолітнього свідка ОСОБА_15. - ОСОБА_2 (мешкає: АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1) доставити її малолітню доньку - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, до експертної установи у визначений експертами час та надати медичну картку дитини.
Головуючий- суддя: підпис А.А.Борцова
Суддя: підпис Шаповал Г.І.
Суддя: підпис Ілюшик І.А.
Судове рішення № 36692369, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 13.01.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 174/802/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: