Рішення № 36691319, 13.01.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 674/1703/13-ц

Провадження № 22-ц/792/159/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Пастощука М.М.,

при секретарі: Сацюк Г.О.

за участю: представника ПАТ КБ «Приватбанк» Москалюк С.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договором.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договором. В обґрунтування якого зазначалось, що 01.11.2010 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом з довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна» складає між ним та банком договір, відповідно до якого він зобов'язався погашати заборгованість за кредитом та відсотках за його використання. Однак, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, тому станом на 31.08.2013 року утворилась заборгованість в сумі 26394 грн. 55 к., з яких: 14996,49 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 9664,99 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1233,07 грн. які банк просив стягнути з ОСОБА_2, а також судові витрати по справі у розмірі 263,95 грн.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором №б/н від 01 листопада 2010 року в розмірі 24711 грн. 48 к., а також 247,11 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафів в розмірі 1733,07 грн. та ухвалити цій частині нове рішення про стягнення штрафу в повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд помилково прийшов до висновку про можливість зменшення розміру нарахованої неустойки та необґрунтовано застосував ч.3 ст. 551 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 01.11.2010 року між Приватбанком та ОСОБА_2 було укладено договір №б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача на користь банку 24661 грн. 48 к. (14996 грн. 49 к. - заборгованість за кредитом, 9664 грн. 99 к. - заборгованість по процентах за користування кредитом), суд першої інстанції виходив з факту несвоєчасного та неповного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Рішення суду першої інстанції в цій частині сторонами не оспорюється, тому, відповідно до ст.303 ЦПК України, не переглядається.

Разом з тим, стягнувши з ОСОБА_2 на користь банку неустойку (штраф) в розмірі 50 грн. та відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що майновий стан позичальника кредиту є вкрай поганим, у нього відсутні будь-які доходи, достатні для погашення кредиту, а тому, відповідно до поданої відповідачем заяви, сума нарахованого банком штрафу підлягає зменшенню до 50 грн.

Проте з висновком суду повністю погодитися не можна.

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, ОСОБА_2 дав свою згоду на те, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами про надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 7).

Відповідно до п.1.5.32 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих прострочених відсотків та комісії (а.с. 8).

Згідно ч.. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" , положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 до суду подано заяву про зменшення розміру штрафу до мінімуму (а.с. 27). При цьому відповідачем не наведено та не доведено наявність підстав для зменшення розміру штрафу.

Зменшуючи розмір пені з 1733 грн. 07 к. до 50 грн., суд не врахував, що таке зменшення не відповідає наведеним положенням ст. 551 ЦК України, оскільки дана сума є меншою в порівнянні з основною сумою заборгованості. Крім того, відомості про отримання ОСОБА_2 щомісячно пенсії в розмірі 2111 грн. 50 к., про його склад сім'ї в кількості трьох осіб, інформація про те, що ОСОБА_2 не являється суб'єктом підприємницької діяльності (а.с. 28-30), не свідчать про важкий матеріальний стан відповідача та неможливість сплати суми штрафу.

З урахуванням вищевикладених обставин, рішення суду в частині позовних вимог про стягнення штрафу підлягає скасуванню та з відповідача на користь позивача слід стягнути штраф в розмірі 1733 грн. 07 к.

Відповідно до положень ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року в частині позовних вимог про стягнення штрафу та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» штраф в розмірі 1733 грн. 07 к., з яких 500 грн. - фіксована частина, 1233 грн. 07 к. - процентна складова, та судовий збір в розмірі 263 грн. 95 к.

В решті рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Артемчук В.М. Провадження № 22-ц/792/159/14

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 19, 27