Ухвала суду № 36690924, 17.01.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28094/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:

головуючого - судді Білоцерківця О.А.,

суддів: Отрош І.О., Карабаня В.М.,

при секретарі Вершняку В.М.,

за участю прокурорів: Борзих Д.В., Смуригіна О.О., Жажиєва А.Г.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,за ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.12.2013 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України.

З урахуванням вимог ч.9 ст.31 КПК України кримінальне провадження згідно авторозподілу визначено до колегіального розгляду судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років.

24.12.2013 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання судом прокурорам, потерпілій та її представнику, обвинуваченому та його захиснику запропоновано висловити свою думку щодо можливості прийняття судом рішення за результатами проведення підготовчого судового засідання з підстав, передбачених ч.3 ст.314 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1, висловлюючи власну думку із зазначеного приводу, заявила суду про необхідність закриття провадження зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності з підстав, передбачених ст.49 КК України.

Судом, з метою забезпечення істинності та добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4, що суд, за наявності підстав, передбачених ч.1 ст.49 КК України, може закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності, звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру і означає визнання факту вчинення особою кримінального правопорушення, закон надає їй право заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив суду, що зміст правових наслідків закриття провадження з нереабілітуючих підстав йому цілком зрозумілий, він підтримує позицію захисника та проти закриття провадження з відповідних підстав не заперечує.

Прокурори Борзих Д.В. та Смуригін О.О. звернули увагу суду на те, що оскільки кримінальне провадження відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, надійшло до суду 23.12.2013 року, тобто до закінчення строків давності, провадження підлягає призначенню до судового розгляду і судовому розгляду у загальному порядку.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 звернула увагу суду на суперечливість та некоректність позиції обвинуваченого ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання, який неодноразово заявляючи про не вчинення ним діянь, інкримінованих органом досудового розслідування, не вимагав судового розгляду та фактично погодився на закриття провадження з нереабілітуючих підстав. У вирішенні питання про можливість закриття провадження із зазначених підстав представник потерпілої поклалась на розсуд суду, потерпіла ОСОБА_2 підтримала свого представника.

Суд, заслухавши думку вказаних осіб, з'ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до наступних висновків.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у спричиненні ОСОБА_2 у період часу 20-21 серпня 2008 року умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Також ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні у період часу 25-26 вересня 2008 року стосовно ОСОБА_2 умисних насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у спричиненні ОСОБА_2 21 грудня 2008 року умисних легких тілесних ушкоджень, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Також ОСОБА_4 обвинувачується у спричиненні ОСОБА_2 12.01.2011 року умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Згідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Положення ч.2 ст.12 КК України визначає злочином невеликої тяжкості такий злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, містить санкцію, згідно якої передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі, штраф як основне покарання не перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, містить санкцію згідно якої передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі, штраф як основне покарання не перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, має санкцію, згідно якої передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі, штраф як основне покарання не перевищує три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з урахуванням тяжкості та часу вчинення діянь, які інкриміновані обвинуваченому, колегія суддів приходить до висновку, що на час проведення підготовчого судового засідання 16 січня 2014 року строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності збігли.

Згідно ч.7 ст.284 КПК України закриття провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Судом обвинуваченому ОСОБА_4 належним чином роз'яснені підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, і останній не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Суд приходить до висновку про те, що обвинувачений, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувались під час підготовчого судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, таким правом не скористався та не заперечував проти закриття провадження за нереабілітуючих підстав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття провадження зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності.

Також під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст.303 КПК України звернувся до суду зі скаргами на дії та бездіяльність слідчого та прокурорів.

Так, відповідно до скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року висловлено прохання про визнання судом дій слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та інших осіб, присутніх при проведенні слідчих дій 11.11.2013 року, незаконними з посиланням на проведення слідчої дії без участі захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за участі адвоката ОСОБА_9, який за ініціативи слідчого незаконно був присутній при відповідних діях.

Згідно скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року сформульовано прохання про визнання судом дій слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та інших осіб, присутніх під час проведення допиту підозрюваного 12.11.2013 року, незаконними. Обгрунтовуючи скаргу, обвинувачений вказав на те, що здійснення допиту відбулось з грубими порушеннями вимог процесуального закону щодо забезпечення фіксації слідчої дії технічними засобами, повноти та правильності змісту протоколу слідчої дії.

ОСОБА_4 звернувшись до суду зі скаргою від 16 січня 2014 року на бездіяльність слідчого, вказав на те, що слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчуком Ю.О. були порушені вимоги ч.1 ст.220 КПК України та не розглянуті 32 клопотання обвинуваченого у даному провадженні, у зв'язку з цим висловлене прохання до суду визнати таку бездіяльність слідчого незаконною.

Згідно скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року на дії слідчого та прокурора вказано на фальсифікацію матеріалів провадження, а саме на відсутність в них копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_9, зазначено прохання про визнання судом дій слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та заступника начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України Борзих Д.В. незаконними.

Відповідно до скарги ОСОБА_4, оголошеної у підготовчому судовому засіданні 16 січня 2014 року на дії слідчого та прокурора зазначено, що останніми 12-13 листопада 2014 року проведено допит з порушенням прав підозрюваного, обвинуваченого, визначеними положеннями ст.42 КПК України, просив суд визнати дії слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О., заступника начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України Борзих Д.В. по сфальшуванні протоколу допиту незаконними.

Відповідно до скарги ОСОБА_4, оголошеної у підготовчому судовому засіданні 16 січня 2014 року, на бездіяльність слідчого вказано на те, що останній 23.12.2013 року здійснив дії по врученню обвинувального акту за наявності нерозглянутих клопотань обвинуваченого. Обвинувачений просив суд визнати бездіяльність слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. щодо не розгляду клопотань та скарг захисту, невнесення їх до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні незаконною.

Прокурори у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення скарг ОСОБА_4, вказуючи на їх безпідставність та відсутність будь-яких порушень закону при здійсненні досудового розслідування, проведенні слідчих дій, зокрема, і за участю обвинуваченого, відсутність процесуальних підстав для розгляду судом частини скарг обвинуваченого на даній стадії судового провадження.

Представник потерпілої, потерпіла поклались у вирішенні скарг обвинуваченого ОСОБА_4 на розсуд суду.

Суд, розглядаючи скарги обвинуваченого ОСОБА_4 на дії та бездіяльність слідчого та прокурора, приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.2 ст.291 КПК України надання стороною обвинувачення суду інших документів, аніж зазначених у цій нормі закону, до початку судового розгляду не допускається, відтак в розпорядженні суду відсутні матеріали досудового розслідування.

Судом на забезпечення права обвинуваченого на захист, на підставі ч.1 ст.317 КПК України забезпечено право на долучення до судового провадження документів та інших матеріалів.

Згідно ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їх правових позицій.

Разом з тим, долучені обвинуваченим до його скарг фотокопії документів та матеріалів не містять даних, які б вказували на наявність обставин, викладених у всіх, без винятку, скаргах обвинуваченого ОСОБА_4 на дії та бездіяльність слідчого і прокурора, відтак дані скарги задоволенню не підлягають.

При цьому суд бере до уваги положення ч.1 ст.303 КПК України щодо можливості оскарження певних рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора лише під час досудового розслідування, яке на даний час є закінченим.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів судового провадження цивільних позовів про відшкодування збитків на стаціонарне лікування задоволенню не підлягає з урахуванням наявних підстав для закриття провадження.

Окрім цього, суд вважає необхідним зазначити, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, був складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, порушень вимог цього кодексу, які б перешкоджали вирішенню судом питання про можливість закриття провадження, немає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду, та з урахуванням наведених вище підстав підлягає закриттю.

З урахуванням нереабілітуючих підстав закриття даного кримінального провадження та з метою забезпечення судового розгляду суд вважає за необхідне міру запобіжного заходу із покладанням відповідних обов'язків щодо обвинуваченого до набрання ухвалою законної сили залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284,303,314-316,369, 372 КПК України.

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обвинувальним актом відносно вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності - звільнити.

Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125, ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, - закрити.

В задоволенні скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року про визнання дій слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та інших осіб, присутніх при проведенні слідчих дій 11.11.2013 року, незаконними,- відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року про визнання судом дій слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та інших осіб, присутніх під час проведення допиту підозрюваного 12.11.2013 року незаконними, відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року на бездіяльність слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. щодо недогляду клопотань, та визнання її незаконною, - відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року на дії слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та заступника начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України Борзих Д.В., щодо проведення допиту, визнання таких дій незаконними, - відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року на дії слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. та заступника начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України Борзих Д.В., що полягають у порушенні права на захист, визнання таких дій незаконними, - відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_4 від 16 січня 2014 року на бездіяльність слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Ковальчука Ю.О. щодо не розгляду клопотань та скарг захисту, невнесення їх до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, визнання їх незаконними, - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора Борзих Д.В. про приєднання до матеріалів провадження цивільних позовів - відмовити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат на суму 22 940 грн. залишити без змін з покладанням обов'язків: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування з потерпілої ОСОБА_2 за винятком випадків, коли таке спілкування здійснюється під час проведення слідчих дій у присутності слідчого, прокурора, суду, здати на зберігання слідчому в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Ковальчуку Ю.О. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, надавши ОСОБА_4 дозвіл на виїзд до м. Харкова і Харківської області для виконання функцій захисника обвинуваченої (підозрюваної) ОСОБА_11, на виїзд до м.Тетіїв Київської області з метою відвідин матері - ОСОБА_12.

Ухвала суду в частині звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття провадження підлягає оскарженню до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді: О.А.Білоцерківець

І.О. Отрош

В.М. Карабань