Рішення № 3669000, 14.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2009

Справа №2-2/1964-2009

за позовом - ТОВ "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" (99042, м. Севастополь, вул. Каліча, 2)

до Кримського державного виробничого підприємства "Кримтролейбус" (м. Сімферополь, вул. Київська, 78)

про стягнення 13 952,80 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Расєва – представник, довіреність постійна.

Суть спору:

Позивач звернувся до ГС АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 13 895грн.80коп. боргу та 3% річних у сумі 57грн.00коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір від 13.10.2008 р. №41 на виконання робіт. Позивач виконав вимоги договору, проте, відповідач не оплатив надані послуги у повному обсязі, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, яким із позовними вимогами погоджується у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між ТОВ "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" та Кримського державного виробничого підприємства "Кримтролейбус" було укладено договір №41 від 13.10.2008р, відповідно до розділу 1 якого замовник доручає, а виконавець приймає взяті на себе зобов’язання виконати роботи по відновленню корпусу редуктора, замовник зобов’язується прийняти надані роботи та оплатити їх на вимогах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору строк виконання робіт встановлюється 30 робочих днів з дня отримання виконавцем авансового платежу, передбаченим цим договором.

П. 2.4 договору сторони встановили, що підставою для повного завершення робіт є підписання акту сдачі-прийомки робіт.

Згідно п. 5.1, п. 5.2 договору замовник до начала робіт вносить готівкові грошові кошти в касу або на розрахунковий рахунок позивача в обсязі 50% від орієнтованої ціни. Остаточний розрахунок здійснюється на протязі 3-х банківських днів після підписання акту сдачі-прийомки робіт.

На виконання умов вищевказаного договору позивач відповідно до акту сдачі-прийомки робіт виконав роботи на суму 16 895грн.80коп., у тому числі, 2 815грн.97коп. ПДВ.

Кримське державне виробниче підприємство "Кримтролейбус" у порушення умов договору зобов’язання по оплаті виконаних робіт виповнило не в повному обсязі.

Сума боргу у розмірі 13 895грн.80коп. за виконанні роботи на момент розгляду спору відповідачем погашена не була.

Окрім|крім| вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 57грн.00коп. з суми 13 895грн.80коп. за період з 13.01.2009 р. по 03.03.2009 р.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав|уявив|, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 13 895грн.80коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Більш того, відповідач, відповідно до відзиву від 14.5.2009р на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором №41 від 13.10.2008 р., відповідно до якого з позовними вимогами про стягнення 13 952грн.80коп. погоджується.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 13 895грн.80коп. боргу та 3% річних у сумі 57грн.00коп. обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а отже позов підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача.

В засіданні суду за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 20.5.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кримського державного виробничого підприємства "Кримтролейбус" (м. Сімферополь, вул. Київська, 78, р/р 26006303326586 Кримський філіал Центрального відділення «Промінвєстбанка» м. Сімферополь, МФО 324430) на користь ТОВ "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" (99042, м. Севастополь, вул. Каліча, 2, ЄДРПОУ 32782349, ІНН 327823427043, р/р260030283901 в СФ КБ «Фінанси та кредит», МФО 384812) 13 895грн.80коп основного боргу, 57грн.00коп. річних, 140грн00коп. державного мита, 118,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.