Рішення № 36686353, 15.01.2014, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/3353/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2014 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді Надопта А.А., при секретарі Чернянчук К.П., за участі прокурора О.С.Продан, представника військової частини А1927 Чвиль В.І., відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах військової частини А1927 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі 119.077,79 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах військової частини А0264 ( в подальшому позивач уточнив свої вимоги- а.с.113-114, зокрема позов заявив в інтересах вч А1927, оскільки відповідач перевединий на службу саме до цієї вч) до ОСОБА_2 про стягнення шкоди.

Вимоги позову мотивовано тим, що Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів, здійснює в установленому порядку у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства, здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує в установленому порядку здійснення господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у Збройних Силах, виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Міноборони України завдань. Відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Військова частина А1927 є органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та є юридичною особою. Командир військової частини А1927 несе повну відповідальність перед органом управління майном - Міністерством оборони України за стан та діяльність переданого йому військового майна, його схоронністю та ефективністю використання закріпленої за частиною державною технікою.

Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері діє згідно п. 2 ст. 121 Конституції України - звертається з позовом до Виноградівського районного суду Закарпатської області в інтересах військової частини А1921, оскільки не відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, завдає шкоду державі та порушує її інтереси.

Позивач вказує, що, Чернівецькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено прокурорську перевірку з питань розкомплектування військової техніки військової частини А0264, що підтверджується постановою про проведення перевірки в порядку

нагляду від 8 лютого 2013рю., якою встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини А0264 № 25 від 8 січня 2013 року «Про результати проведення службового розслідування по факту виявлення нестачі ЗІП та комплектуючих до БМП-2, заводський номер ХО7ЖЖТ0057, ХО7ЖТ0045, Х06ЖТ6513» була виявлена нестача вищезазначених запасних частин і приладдя (надалі - ЗІП) на загальну суму з урахуванням кратності 104121,02 грн., а також відповідно до наказу № 16 від 8 січня 2013 року «Про результати проведення службового розслідування по факту виявлення нестачі ПММ під час прийому техніки ЗРВ 1 механізованого батальйону» виявлено нестачу паливно-мастильних матеріалів зенітного-ракетного взводу 1 механізованого батальйону, а саме: ДП - «З» 542 кг та М - 40 57,7 кг на загальну суму 16209,42 грн. Дані обставини підтверджуються актом службового розслідування, наказами №25 та №16 «Про результати службового розслідування» від 8 січня 2013 року.

За результатами службових розслідувань притягнуто до повної матеріальної відповідальності лейтенанта ОСОБА_2, як матеріально-відповідальну особу, та наказами командира військової частини А0264 вищезазначені суми нестач зобов'язано внести у Книгу грошових стягнень та нарахувань частини (надалі - Книга) та утримувати вищезазначені суми нестачі з відповідача у встановленому порядку. Дана обставина підтверджується витягом із Книги військової частини А0264.

Відповідача ОСОБА_2 призначено наказом МО України від 23 червня 2007 року № 593 на посаду командира інженерно-саперного взводу механізованого батальйону, 14 серпня 2007 року останній прийняв справи та посаду та приступив до її виконання, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини А0264 № 1 79 від 24 липня 2007 року та витягом із наказу командира військової частини А0264 № 200 від 14 серпня 2007 року.

Під час прийому посади командира зенітно-ракетного взводу 1 механізованого батальйону командиром гранатометного взводу старшим лейтенантом Риндюком О.Л. виявлено нестачу комплектуючих ЗІП БМП-2 № Х07ЖТ0045, Х07ЖТ0057 та нестачу паливно-мастильних матеріалів зенітно-ракетного взводу 1 механізованого батальйону.

У ході проведення розслідувань встановлено, що дана нестача виникла внаслідок протиправної поведінки військовослужбовця ОСОБА_2, а саме: недбалого виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. 3.1.7 наказу МОУ № 300 від 16 липня 2013 року «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ», вимог статей, 11, 12, 16, 58, 59, 63,102 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Відповідно до п.13, п.16 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243, та керуючись «Переліком військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості», затвердженим постановою Верховної Ради України від 2 листопада 1995 року № 880, до відповідача застосовано кратність.

На даний час відповідач виключено із списків особового складу частини А0264 та всіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження служби у м.Виноградів, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини А0264 від 08 січня 2013 року, проте спричинена ним матеріальна шкода державі залишилася невідшкодованою, що підтверджується листом військової частини А1927 від 1 серпня 2013 року, який надійшов у Чернівецьку спеціалізовану прокуратуру 15 серпня 2013 року, а відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь вч. А1927 мВиноградів 119.077,79 грн. завданої шкоди та судові витрати по справі..

В судовому засіданні прокурор О.С.Продан, заявлені вимоги позову підтримав та просив суд такий задоволити з підстав наведених у позові.

Представник військової частини А1927 Чвиль В.І., в судовому засіданні просив суд заявлені позовні вимоги задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, визнавши, що розтрата дійсно сталася із-за його вини, проте позовні вимоги визнав частково, в розмірі 32.556,00 грн.

Так, згідно заперечень відповідача (долучені до матеріалів справи - (а.с.125-127), останій вказав, що час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов»язаного може бути притягнено до матеріальної відповідальності, не може

перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством , зідно до п.5 Положення про матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної ради України від 23.06.1995 року за №243/95-ВР (із змінами від 21.12.2000 року).

Крім того, відповідач зазначив, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.

Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

У разі виявлення нестачі майна, термін експлуатації якого на день ревізії (перевірки) або інвентаризації закінчився, або у разі неможливості встановити час його втрати відшкодування заподіяної шкоди провадиться в розмірі 25 відсотків, а для госпрозрахункових підприємств, організацій та установ - у розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає (з урахуванням коефіцієнта кратності).

Суму стягнень за втрачене майно може бути зменшено командиром (начальником) військової частини за письмовим дозволом вищого за підлеглістю командира (начальника), а у випадках, передбачених законодавством України - судом, залежно від обставин, за яких заподіяно шкоду, ступеня вини та матеріального стану винної особи, за винятком випадків заподіяння шкоди злочинними діями, вчиненими в особистих корисливих цілях..

Також в судовому засіданні відповідач просив суд відмовити у позові у зв»язку із застосуванням строків позовної давності.

Заслухавши сторін по справі, їх представників та вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд приходить до наступного.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. У відповідності до вимог ст.ст.10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Законами України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», Положенням про Міністерство оборони України, яке затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011, передбачено, що Міністерство оборони України, яке здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами, є центральним органом виконавчої влади та військового управління.

Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів, здійснює в установленому порядку у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства, здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує в установленому порядку здійснення господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у Збройних Силах, виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Міноборони України завдань.

Відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Статтями 3.5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»

передбачено, що Міністерство оборони України є органом державного управління ЗС України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони, а суб'єктами господарської діяльності у ЗС України є військові об'єднання, військові частини, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням.

Військова частина А1927 є органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та є юридичною особою. Командир військової частини А1927 несе повну відповідальність перед органом управління майном - Міністерством оборони України за стан та діяльність переданого йому військового майна, його схоронністю та ефективністю використання закріпленої за частиною державною технікою.

Таким чином, для захисту порушеного права військова частини А1927 уповноважена виступати стороною в розгляді цивільної справи, оскільки згідно вимог ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, керівники військових частин (установ, організацій) є єдиноначальниками і несуть повну відповідальність перед державою за бойову та мобілізаційну готовність, стан та діяльність ввіреної йому частини (установи, організації), ефективне використання закріпленого за ним державного майна та грошових коштів, а також зобов'язані вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині (установі, організації), для чого діяти у відповідності із законом.

З матеріалів справи встановлено, що Чернівецькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено прокурорську перевірку з питань розкомплектування військової техніки військової частини А0264, що підтверджується постановою про проведення перевірки в порядку нагляду від 8 лютого 2013 року. За результатами перевірки встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини А0264 № 25 від 8 січня 2013 року «Про результати проведення службового розслідування по факту виявлення нестачі ЗІП та комплектуючих до БМП-2, заводський номер ХО7ЖЖТ0057, ХО7ЖТ0045, Х06ЖТ6513» була виявлена нестача вищезазначених запасних частин і приладдя (надалі - ЗІП) на загальну суму з урахуванням кратності 104121,02 грн., а також відповідно до наказу № 16 від 8 січня 2013 року «Про результати проведення службового розслідування по факту виявлення нестачі ПММ під час прийому техніки ЗРВ 1 механізованого батальйону» виявлено нестачу паливно-мастильних матеріалів зенітного-ракетного взводу 1 механізованого батальйону, а саме: ДП - «З» 542 кг та М - 40 57,7 кг на загальну суму 16209,42 грн. Дані обставини підтверджуються актом службового розслідування, наказами № 25 та № 16 «Про результати службового розслідування» від 8 січня 2013 року.

За результатами службових розслідувань притягнуто до повної матеріальної відповідальності відповідача ОСОБА_2, як матеріально-відповідальну особу, та наказами командира військової частини А0264 вищезазначені суми нестач зобов'язано внести у Книгу грошових стягнень та нарахувань частини (надалі - Книга) та утримувати вищезазначені суми нестачі з відповідача у встановленому порядку. Дана обставина підтверджується витягом із Книги військової частини А0264.

Так, матеріалами справи ввстановлено, що відповідача ОСОБА_2 призначено наказом МО України від 23 червня 2007 року № 593 на посаду командира інженерно-саперного взводу механізованого батальйону, 14 серпня 2007 року останній прийняв справи та посаду та приступив до її виконання, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини А0264 № 1 79 від 24 липня 2007 року та витягом із наказу командира військової частини А0264 № 200 від 14 серпня 2007 року.

Між тим, відповідно до ст.120 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України командир взводу зобов'язаний підтримувати особовий склад взводу, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності, досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки, правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність; постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку; стежити за наявністю і правильною експлуатацією,

обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності та ін.

Під час прийому посади командира зенітно-ракетного взводу 1 механізованого батальйону командиром гранатометного взводу старшим лейтенантом Риндюком О.Л. виявлено нестачу комплектуючих ЗІП БМП-2 № Х07ЖТ0045, Х07ЖТ0057 та нестачу паливно-мастильних матеріалів зенітно-ракетного взводу 1 механізованого батальйону.

У ході проведення розслідувань встановлено, що дана нестача виникла внаслідок протиправної поведінки військовослужбовця ОСОБА_2, а саме: недбалого виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. 3.1.7 наказу МОУ № 300 від 16 липня 2013 року «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ», вимог ст.ст.11,12,16,58,59,63,102 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ. Даючи пояснення в суді відповідач також підтвердив, що нестача сталась із-за його недбалості по відношенню до служби, в тому числі із-за незнання вимог законодавства, разом з тим ствердив, що він дійсно подавав командуванню Доповідні від 02.03.2012р. а.с.65-66, в яких вказував про наявність ввіреного йому військового майна зброї, ПММ та техніки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.13, п.16 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243, «Переліком військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості», затвердженим постановою Верховної Ради України від 2 листопада 1995 року № 880, суд вважає, щодо відповідача правомірно застосовано кратність.

На час розгляду справи у суді відповідача виключено із списків особового складу частини А0264 та всіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження служби у м.Виноградів, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини А0264 від 08 січня 2013 року, проте спричинена ним матеріальна шкода державі залишилася невідшкодованою, що підтверджується листом військової частини А1927 від 1 серпня 2013 року, який надійшов у Чернівецьку спеціалізовану прокуратуру 15 серпня 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.14 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 р. слідує, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу та взуття, інвентаризаційних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10 -кратному розмірі вартості цього майна.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 року № 880 «Про затвердження переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» у трикратному розмірі відшкодовуються: за агрегати, запасні частини, інструменти, прилади і приладдя до озброєння, військової техніки, устаткування, апаратури, засобів зв'язку, технічних засобів охорони і до обчислювальної техніки, за оптичні прилади, імпортні електрифіковані інструменти, пальне, масло і мастила, спирти і спеціальні рідини, паливо.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що заявлені змінені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, зокрема, з урахуванням того, що на час розгляду справи у суді відповідачем вже сплачена сума в розмірі 6.188,03 грн., а відтак відповідач має сплатити на користь вч А1927 суму шкоди в розмірі 112.888,76 грн..

Відповідач в судовому засіданні також просив суд відмовити у позові у зв»язку із застосуванням строків позовної давності, проте суд не знаходить законних та достатніх підстав

для застосування такої, оскільки належними та достовірними доказами такі вимоги не доведенні.

Так, відповідно до ст.261 ЦК України перебіг строків давності починається з моменту коли особа довідалася про порушення своїх прав.

Між тим з матеріалів справи та пояснень самого відповідача вбачається, що останій ще 02.03.2012р. подавав командуванню Доповідні а.с.65-66, в яких вказував про наявність ввіреного йому військового майна, зброї, ПММ та техніки.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідачки, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку з відповідача слід стягнути на користь держави 229,40 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-213, 215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах військової частини А1927 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди в розмірі 119.077,79 грн.- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 (дані про ІПН в матеріалах справи відсутні) на користь держави в особі військової частини А1927 (р/р №35216001001463 в УДК у м.Виноградів) шкоду, завдану державі в розмірі 112.888,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 (дані про ІПН в матеріалах справи відсутні) на користь держави судові витрати по справі- 224 грн.40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його винесення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне судове рішення виготовлене 16.01.2014р.

ГоловуючийА. А. Надопта