Ухвала суду № 36686141, 17.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14842/13-ц Провадження № 22-ц/772/164/2014Головуючий в суді першої інстанції:Романчук Р. В.Категорія: 27Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.О.,

при секретарі Богацькій О.М.,

за участю: представника позивача

Ліфанової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

У червні 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 22 січня 2008 року між сторонами укладено кредитно-заставний договір № VIW3А800006940.

За умовами договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 20 447, 22 дол. США з терміном погашення до 21 січня 2013 року, а остання зобов'язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

Посилаючись на те, що свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 30 травня 2013 року за нею рахується заборгованість, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з урахуванням зменшених позовних вимог, просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 62 157, 65 дол. США, що еквівалентно 496 639, 62 грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 17 895, 20 дол. США, по сплаті процентів за користування кредитом - 3 663, 88 дол. США, по комісії за користування кредитом - 6 134 дол. США, пеня - 31 233, 24 дол. США, штраф (фіксована частина) - 31, 29 дол. США, штраф (процентна складова) - 3 200, 04 дол. США.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 48 819, 61 дол. США, що еквівалентно 390 068, 68 грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 17 895, 20 дол. США, по сплаті процентів за користування кредитом - 3 663, 88 дол. США, по комісії за користування кредитом - 6 134 дол. США, пеня - 17 895, 20 дол. США, штраф (фіксована частина) - 31, 29 дол. США, штраф (процентна складова) - 3 200, 04 дол. США та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача на користь позивача 31 233, 24 дол. США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань, а в решті рішення залишити без змін.

При цьому ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялась про час і місце слухання справи, тому, відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе, справу розглянути у її відсутність.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом на які нарахована пеня і неустойка. При цьому місцевим судом, з урахуванням істотних обставин, зменшено розмір пені.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 22 січня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитно-заставний договір № VIW3А800006940.

За умовами договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 20 447, 22 дол. США з терміном погашення до 21 січня 2013 року, а остання зобов'язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, здійснив видачу кредитних ресурсів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності.

Свої зобов'язання за кредитним договором № VIW3А800006940 відповідач належним чином не виконує, тому станом на 30 травня 2013 року за нею рахується прострочена заборгованість по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, пені та неустойки на загальну суму 62 157, 65 дол. США, що еквівалентно 496 639, 62 грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 17 895, 20 дол. США, по сплаті процентів за користування кредитом - 3 663, 88 дол. США, по комісії за користування кредитом - 6 134 дол. США, пеня - 31 233, 24 дол. США, штраф (фіксована частина) - 31, 29 дол. США, штраф (процентна складова) - 3 200, 04 дол. США. (а. с.4-7).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем були істотно порушені зобов'язання за кредитним договором, а тому з ОСОБА_3 вірно стягнуто на користь позивача заборгованість за цим договором та судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У роз'ясненнях, які містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Судом першої інстанції вірно враховано майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, зокрема те, що на утриманні відповідача знаходиться малолітня дитина, яка за станом здоров'я потребує догляду матері та домашнього режиму (а.с.38, 39), що позбавляє ОСОБА_3 працювати й отримувати заробітну плату, а відтак виконувати зобов'язання за договором. Чоловік відповідача помер 27 червня 2013 року (а.с.41), остання матеріальної допомоги не отримує (а.с.40) і перебуває у скрутному матеріальному становищі, тому, на думку колегії суддів, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені.

При цьому судом першої інстанції враховано не лише інтереси відповідача, але й відсутність негативних наслідків для позивача через зменшення розміру пені.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.К. Медвецький

Судді: В.В. Оніщук

В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: