Рішення № 3668608, 07.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2009

Справа №2-22/1254-2009

За позовом – Фізичної особи – підприємця Дудченко Яни Миколаївни, м. Сімферополь, вул. Бетховена, 113, кв. 26

до відповідача – ЗАТ «С.В.Х.», м. Сімферополь, провулок Тупий, 11

про стягнення 17476,34 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача – Дудченко Я.М., паспорт

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - Фізична особа – підприємець Дудченко Я.М. звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ЗАТ «С.В.Х.», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17476,34 грн., у тому числі: заборгованість за поставлену продукцію в сумі 12987,69 грн., збитки від інфляції – 1240,27 грн., 3% річних в сумі 177,66 грн., пеню у розмірі 2161,57 грн. та штраф у розмірі 909,15 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором поставки № 19 від 11 лютого 2008 року, не здійснив оплату поставленої продукції.

Відповідач в судове засідання не з’явився, до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по причині відрядження юрисконсульта до м. Києва.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

11 лютого 2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 19, відповідно п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.1. та 3.3. договору, ціна на продукцію формується згідно прайс – листів, які діють на дату отримання замовленої продукції, та вказують у відвантажувальних документах; оплата здійснюється протягом тридцяти календарних днів, включаючи дату відвантаження продукції за складу постачальника.

Відповідно до п. 5.3. договору, у випадку невиконання п. 3.3. договору, покупець оплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого боргу. У випадку прострочки оплати товару більш 30 днів покупець оплачує разовий штраф у розмірі 7% від суми простроченого боргу.

Надалі, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору поставки № 19 від 11 лютого 2008 року, а.с. 10-12.

Позивач, на виконання умов договору поставки № 19 від 11 лютого 2008 року, поставив відповідачу товар, що підтверджується накладними, наявними в матеріалах справи, а.с. 13-23.

Однак, у зв’язку з неповною оплатою вартості поставленого товару, у відповідача виникла заборгованість в сумі 12987,69 грн.

Крім того, суд приймає до уваги акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, складений станом на 31 грудня 2008 року, а.с. 24, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість в сумі 12987,69 грн.

26 січня 2009 року за вих. № 06 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення суми боргу, а.с. 6, яку отримано відповідачем 30 січня 2009 року, про що свідчить відповідний штамп.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 12987,69 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 1240,27 грн., 3% річних в сумі 177,66 грн., пеню у розмірі 2161,57 грн. та штраф у розмірі 909,15 грн.

Слід зауважити, що відповідно до п. 5.3. договору, у випадку невиконання п. 3.3. договору, покупець оплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого боргу. У випадку прострочки оплати товару більш 30 днів покупець оплачує разовий штраф у розмірі 7% від суми простроченого боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає обґрунтованим розрахунок збитків від інфляції, 3% річних та штрафу.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 2161,57 грн., суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивачем зроблений розрахунок суми пені виходячи з умов п. 5.3. договору, сума якої складає 2161,57 грн.

Однак, приймаючи до уваги те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд вважає обґрунтованим нарахування пені у розмірі 1421,31 грн., приймаючи до уваги зміст ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ЗАТ «С.В.Х.» (м. Сімферополь, провулок Тупий, 11, рахунок № 260011992 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 24492507) на користь Фізичної особи – підприємця Дудченко Яни Миколаївни (м. Сімферополь, вул. Бетховена, 113, кв. 26, рахунок № 26008011049200 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ІПН 2661613229) заборгованість у розмірі 16736,08 грн., у тому числі: заборгованість за поставлену продукцію в сумі 12987,69 грн., збитки від інфляції – 1240,27 грн., 3% річних в сумі 177,66 грн., пеню у розмірі 1421,31 грн. та штраф у розмірі 909,15 грн.

3. Стягнути з ЗАТ «С.В.Х.» (м. Сімферополь, провулок Тупий, 11, рахунок № 260011992 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 24492507) на користь Фізичної особи – підприємця Дудченко Яни Миколаївни (м. Сімферополь, вул. Бетховена, 113, кв. 26, рахунок № 26008011049200 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ІПН 2661613229) 167,36 грн. державного мита.

4. Стягнути з ЗАТ «С.В.Х.» (м. Сімферополь, провулок Тупий, 11, рахунок № 260011992 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 24492507) на користь Фізичної особи – підприємця Дудченко Яни Миколаївни (м. Сімферополь, вул. Бетховена, 113, кв. 26, рахунок № 26008011049200 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ІПН 2661613229) 113,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 740,26 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.