Рішення № 3668547, 27.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2009

Справа №2-22/1069-2009

За позовом – ТОВ ВКФ «Арис – Крим», м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-Б

до відповідача – ПП «Старкров», м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 28/80, кв. 124

про стягнення 7243,72 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача – Горєвой О.І., представник, дов від 27 березня 2009 року

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ ВКФ «Арис – Крим» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною завою до відповідача - ПП «Старкров», просить суд стягнути з відповідача 7243,72 грн., у тому числі: 5488,56 грн. – безпідставно отриманих коштів, 3% річних у розмірі 218,34 грн., індекс інфляції - 1536,82 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що у зв’язку з помилкою оператора, відповідачу було двічі оплачено вартість отриманого товару, на підставі чого відповідач безпідставно отримав 5488,56 грн. та не здійснив їх повернення позивачу.

Позивач в судовому засіданні заявив клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 7243,72 грн. посилаючись на приписи ст. 1212та ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України.

Вказане клопотання позивача прийняте до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

За видатковою накладною № РН – 0000016 від 14 вересня 2007 року, а.с. 10, відповідачем, позивачу був поставлений профнастіл ПС 40, оцинкований, на суму 5488,56 грн. та виставлений рахунок – фактура № СФ -0000023 від 11 вересня 2007 року на суму 5488,56 грн., а.с. 11.

Однак, як вказує позивач, за помилкою оператора ТОВ ВКФ «Арис – Крим» було двічі оплачено вартість товару платіжним дорученням № 3632 від 11 вересня 2007 року та № 3658 від 12 вересня 2007 року, кожне з яких на суму 5488,56 грн.

Крім того, подвійну оплату підтверджує виписка з банківського рахунку, наявна в матеріалах справи, а.с. 12-13.

01 вересня 2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 96 про повернення коштів у розмірі 5488,56 грн., а.с. 9.

Відповідно до п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів повернення позивачу коштів у сумі 5488,56 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 218,34 грн., індекс інфляції - 1536,82 грн.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Пунктом 2 ст. 1214 Цивільного кодексу україни встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідач, у порушення норм чинного законодавства України, не повернув позивачу безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 5488,56 грн., суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 квітня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ПП «Старкров» (м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 28/80, кв. 124, рахунок № 26007300000547 в СФ АКБ «Форум», МФО 384890, ЄДРПОУ 33581468) на користь ТОВ ВКФ «Арис – Крим» (м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-Б, рахунок № 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, ЄДРПОУ 24870148) 7243,72 грн., у тому числі: 5488,56 грн. – безпідставно отриманих коштів, 3% річних у розмірі 218,34 грн., індекс інфляції - 1536,82 грн.

3. Стягнути з ПП «Старкров» (м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 28/80, кв. 124, рахунок № 26007300000547 в СФ АКБ «Форум», МФО 384890, ЄДРПОУ 33581468) на користь ТОВ ВКФ «Арис – Крим» (м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-Б, рахунок № 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, ЄДРПОУ 24870148) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ПП «Старкров» (м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 28/80, кв. 124, рахунок № 26007300000547 в СФ АКБ «Форум», МФО 384890, ЄДРПОУ 33581468) на користь ТОВ ВКФ «Арис – Крим» (м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-Б, рахунок № 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164, ЄДРПОУ 24870148) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.