Ухвала суду № 36684850, 15.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14861/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03 вересня 2013 року № 0003362201.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15 серпня 2013 року по 16 серпня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відповідно до повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15 серпня 2013 року № 559 та наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 серпня 2013 року № 559 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Регіонметал-Захід" за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року, ТОВ "Даніус" за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, ТОВ "Люті Скай Мост" за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 16 серпня 2013 року № 123/1-22-01/21462503, яким встановлено порушення ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 102 708 грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму 44 711 грн., за грудень 2012 року на суму 24 670 грн., за лютий 2013 року на суму 33 327 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 03 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0003362201, яким збільшено ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" суму грошового зобов'язання в розмірі 154 062 грн., з якої: за основним платежем - 102 708 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51 354 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2012 року між ТОВ "Даніус", як продавцем, та ТОВ "Філур Електрик, Лтд", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 003/12, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити електронні компоненти з передачею прав власності на даний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти та оплатити товар. Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлюються у формі додатків до даного договору і є невід'ємними його частинами. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість товару за цим договором складає 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.

Додатками № 1, № 2 та № 3 до договору сторонами погоджено найменування, кількість та асортимент товару загальною вартістю 286 268,88 грн.

Електронні компоненти поставлені ТОВ "Даніус" позивачу, згідно видаткових накладних № 7 від 1 жовтня 2012 року, № 24 від 15 жовтня 2012 року, № 65 від 29 жовтня 2012 року. На виконання умов договору ТОВ "Даніус" виписало на користь позивача податкові накладні: - № 7 від 1 жовтня 2012 року на загальну суму 90 000 грн., в тому числі ПДВ - 15 000 грн.; - № 24 від 15 жовтня 2012 року на загальну суму 69 108,48 грн., в тому числі ПДВ - 11 518,08 грн., - № 65 від 29 жовтня 2012 року на загальну суму 127 160,40 грн., в тому числі ПДВ - 21 193,40 грн.

На підтвердження оплати товару, придбаного у ТОВ "Даніус" позивачем надано копії платіжних доручень № 3858 від 8 жовтня 2012 року, № 3883 від 16 жовтня 2012 року, № 3933 від 31 жовтня 2012 року та виписку по рахунку в ПАТ "Банк Форум".

Згідно видаткових накладних № 49039-1 від 24 жовтня 2012 року, № 50808-1 від 29 жовтня 2012 року, № 50742-1 від 5 листопада 2012 року, № 49802-2 від 20 листопада 2012 року, № 51220-1 від 30 листопада 2012 року, № 49538-4 від 27 грудня 2012 року, № 52718-1 від 18 лютого 2013 року, № 52969-1 від 12 березня 2013 року, № 53487-1 від 11 квітня 2013 року, № 53773-1 від 24 квітня 2013 року, № 53829-2 від 29 травня 2013 року, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований його контрагентам.

20 грудня 2012 року між ТОВ "Регіонметал-Захід", як постачальником, та ТОВ "Філур Електрик, Лтд", як покупцем, укладено договір поставки № 211, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити електронні компоненти з передачею прав власності на даний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, оплатити та прийняти такий товар. Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлюються у формі додатків до даного договору і є невід'ємними його частинами. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість товару за цим договором складає 480 000 грн., в тому числі ПДВ - 80 000 грн.

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено найменування, кількість та асортимент товару загальною вартістю 148 0209 грн.

Електронні компоненти поставлені ТОВ "Регіонметал-Захід" позивачу, згідно видаткової накладної № 74 від 26 грудня 2012 року.

На виконання умов договору ТОВ "Регіонметал-Захід" виписало на користь позивача податкову накладну № 74 від 26 грудня 2012 року на загальну суму 148 020 грн., в тому числі ПДВ - 24 670 грн.

На підтвердження оплати товару, придбаного у ТОВ "Регіонметал-Захід" позивачем надано копію платіжного доручення № 4180 від 23 січня 2013 року та виписку по рахунку в ПАТ "Банк Форум".

Згідно видаткових накладних № 52418-1 від 8 лютого 2013 року, № 52627-1 від 11 лютого 2013 року, № 54908-1 від 24 липня 2013 року, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований його контрагентам.

4 лютого 2013 року між ТОВ "Люті Скай Мост", як продавцем, та ТОВ "Філур Електрик, Лтд", як покупцем, укладено договір поставки № 14, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити електронні компоненти з передачею прав власності на даний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти та оплатити товар. Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлюються у формі додатків до даного договору і є невід'ємними його частинами. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість товару за цим договором складає 600 000 грн., в тому числі ПДВ - 100 000 грн.

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено найменування, кількість та асортимент товару загальною вартістю 199 960,67 грн.

Електронні компоненти поставлені ТОВ "Люті Скай Мост" позивачу, згідно видаткової накладної № 17 від 26 лютого 2013 року.

На виконання умов договору ТОВ "Люті Скай Мост" виписало на користь позивача податкову накладну № 17 від 26 лютого 20132 року на загальну суму 199 960,67 грн., в тому числі ПДВ - 33 326,78 грн.

На підтвердження оплати товару, придбаного у ТОВ "Люті Скай Мост" позивачем надано копію платіжного доручення № 4326 від 15 березня 2013 року та виписку по рахунку в ПАТ "Банк Форум".

Згідно видаткових накладних № 52695-1 від 26 лютого 2013 року, № 52826-1 від 27 лютого 2013 року, № 52109-4 від 12 березня 2013 року та № 51957-1 від 26 березня 2013 року, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований його контрагентам.

На підтвердження наявності у ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" офісних та складських приміщень позивачем надано орендну угоду від 29 липня 2011 року № 290811, укладену між ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" та ТОВ "Борей" та договір суборенди приміщення № 010912-1 від 01 вересня 2012 року, укладений між ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" та ТОВ "Пагода".

На підтвердження можливості здійснення перевезення товару позивачем надано договір № 18880 від 20 січня 2012 року про надання транспортно-експедиторських послуг, укладений між ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" та ТОВ "Нова Пошта" та договір № 3895 від 03 серпня 2006 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ "Філур Електрик, ЛТД" та ПП "Нічний експрес".

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також необхідно зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що надані позивачем первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ "Регіонметал-Захід", ТОВ "Даніус" та ТОВ "Люті Скай Мост" фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з його контрагентами, тому податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2013 року № 0003362201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та оскаржуваного рішення.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.