Рішення № 3668301, 02.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2009

Справа №2-5/10792-2008

За позовом - Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Ісаєвої Лариси Василівни, м. Ялта

До відповідача – Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт», м. Ялта

За участю прокуратури АР Крим, м. Сімферополь

Про стягнення 835 548, 00 грн.

Суддя М.П.Гаврилюк

Представники:

Від позивача – Кромська О.М. – предст.. дов. від 09.01.2009 року; Степанов В.О. – предст., дов. від 10.09.2008 року.

Від відповідача – не з’явилися.

За участю прокурора – Горна К.В. – посвідчення.

Сутність спору:

Позивач - Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Ісаєва Лариса Василівна, м. Ялта звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт», м. Ялта 835 548, 00 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в односторонньому порядку припинив виконувати свої зобов’язання за договором № 295Д від 31.07.2008 року, відповідно до умов якого позивачем реалізовувались квитки на судна порту, а порт був зобов’язаний примати пасажирів з квитками до перевезення.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів причинного зв’язку між збитками позивача та поведінкою відповідача.

19 березня 2009 року Прокуратура АР Крим повідомила про вступ у справу на підставі ст.ст. 35,36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач направив клопотання та телеграму, в яких просить суд справу слуханням відкласти на більш пізніший строк у зв’язку з знаходженням представника в інших судових засіданнях.

Суд вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у засіданнях суду інтереси відповідача представляють два представника та у відповідності зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України юридична особа не обмежена у кількості представників, які представляють її інтереси у судах, у зв’язку із чим суд не вважає зайнятість представника підставою для відкладення розгляду справи, тим більш що розгляд справи неодноразово відкладався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008 року між позивачем (організатор за договором) та відповідачем (порт за договором) укладено договір № 295Д.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач (порт за договором) зобов’язався виділяти позивачу (організатору за договором) квоту місць для реалізації квитків на морські прогулянки та екскурсії, що виконуються судами «Порту» з Ялти, Місхору, Алупки.

Відповідно п. 2.1.2 договору відповідач зобов’язався виділити позивачу квоту місць для реалізації квитків на вищевказані морські прогулянки та екскурсії.

Згідно п. 2.1.3, 2.1.4 договору відповідач забезпечує подачу суден в технічно виправленому стані, не допускає затримок та зривів морських прогулянок та екскурсій, здійснює посадку-висадку та перевозку пасажирів.

Пунктом 5.1 договору передбачений строк дії договору – з дня підписання до 31 жовтня 2008 року.

З 09.08.2008 року капітани суден припинили посадку пасажирів з квитками, що реалізовувались позивачем.

13 січня 2009 року рішенням Господарського суду АР Крим по справі № 2-9/10844-2008 за позовом ДП «Ялтинський морський торговий порт» стягнуто з СПД Ісаєвої Л.В. 97 147, 93 грн. на користь порту заборгованості за виконані перевезення, які виконувалися портом на підставі договору № 295Д від 31.07.2008 року за період з 01.08.2008 року до 04.08.2008 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача упущену вигоду – неодержаний прибуток за період 09 серпня 2008 року - 31 жовтня 2008 року, посилаючись на одностороннє припинення виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором.

Суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню у зв’язку із наступним.

31 липня 208 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 295Д.

З 01.08.2008 року до 09.08.2008 року сторони виконували умови договору, відповідач виділяв позивачу квоту місць як по письмовим заявкам, так і по усним замовленням по телефону.

Позивач реалізовував квитки на екскурсії та морські прогулянкові рейси катерами порту.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв’язку України № 967 від 01.08.2008 року «Про керівника ДП «Ялтинський морський торговельний порт» та наказу Начальника Ялтинського морського торговельного порту № 327/л від 05.08.2008 року виконуючим обов’язки начальника ДП «Ялтинський морський торговельний порт» з 05.08.208 року призначено Є.В.Іванова.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зокрема, з довідки капітана т/х «Надя Лисанова» Кузьменко І.В. від 08.08.2009 року, наданої позивачу, 06 серпня 2008 року ним було отримано по каналу радіозв’язку для усіх суден портофлоту розпорядження начальника портофлоту Ялтинського морського торгового порту Константінова М.І про заборону посадки пасажирів з квитками від приватних підприємців по всім маршрутам руху теплоходів від Алушти до Алупки.

Також згідно пояснень старшого інженера-диспетчера СПП «Портфлот» Тумбінського О.О. від 08.08.2008 року та Начальника підрозділу СПП «Пасажирський комплекс» Устіменко В.О. від 08.08.2008 року, наданих на запит СПД Ісаєвої щодо дотримання портом умов договору № 295Д від 31.07.2008 року, вбачається, що реалізація квитків на території порту Ялта і портпунктів та посадка пасажирів на судна порту по квиткам приватних підприємців заборонена у відповідності з наданим 06.08.2008 року усним розпорядженням виконуючого обов’язки начальника Ялтинського морського торгівельного порту по експлуатації Холковського П.І.

Крім того на запит позивача від 06.08.2008 року щодо припинення посадки пасажирів та екскурсійних груп, надано письмове пояснення виконуючого обов’язки заступника начальника Ялтинського морського порту Фанбарова О.Н. про те, що у відповідності з вказанням нового керівництва порту (Холковського П.І.) посадка на судна порту по реалізованим позивачем квиткам заборонена.

Також, у матеріалах справи знаходиться наказ начальника Ялтинського морського порту № 345/л від 18.08.2008 року, в якому вказано - «не здійснювати перевозку пасажирів на суднах Ялтинського морського торгового порту по талонам приватних підприємців», з якого також вбачається, що 06.08.2008 року було надано відповідне розпорядження.

Як вбачається з договору № 295Д від 31.07.2008 року даний договір діє до 31 жовтня 2008 року.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, до закінчення його строку ні позивач, ні відповідач не мали право у односторонньому порядку відмовитися від свого зобов’язання за даним договором.

Суд не може погодитися з посиланням відповідача на порушення умов договору позивачем, як з підставою для відмови у позові, у зв’язку із наступним.

У відповідності зі ст. 611 Цивільного кодексу України у випадку порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також статтею 615 Цивільного кодексу України передбачена можливість односторонньої відмови від зобов’язання.

Договором поставки від 31.07.2008 року сторони не передбачили можливість односторонньої відмови від своїх зобов’язань, та ні одна із сторін не виявила бажання змінити його умови, що передбачено пунктом 5.3 договору, тим більш що сам відповідач вказує на те, що ним не було припинено зобов’язання за договором № 295Д.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України відшкодування збитків учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, не одержані доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, у тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як свідчать матеріали справи, позивач листами від 06.08.2008 року, 28.08.2008 року, 03.09.2008 року звертався до відповідача з метою продовження правовідносин за договором № 295Д від 31.07.2008 року, однак відповідач не реагував на звернення позивача та не виконував взяті на себе зобов’язання за договором.

Згідно договору від 04.07.2008 року між позивачем та Дамбе Оленою Валеріївною укладено договір, згідно якому остання взяла на себе зобов’язання по реалізації квитків на морські прогулянки та екскурсії.

Позивачем надано суду скарги від Мордовської О.А. від 06.08.2008 року, Фомкі Ф.І. від 06.08.2008 року (арк.. спр. 108-109) на адресу Дамбе О.В., якою продані квитки на катер та які не були прийняті до перевезення Портом на морські прогулянки та екскурсії.

Крім того, позивачем наданий лист від СПД Дамбе О.В., в якому вона повідомила Ісаєву Л.В., що Порт відмовив туристам у посадці на катер по квиткам позивачки, у зв’язку з чим вона просить відшкодувати їй неустойку та моральну шкоду.

Також слід зазначити, що рішенням Господарського суду АР Крим по справі № 2-9/10844-2008 за позовом ДП «Ялтинський морський торгівельний порт» до СПД Ісаєвої Л.В. про стягнення заборгованості підтверджується, що Ісаєва Л.В. з серпня 2008 року не здійснювала свою підприємницької діяльність за договором № 295Д від 31.07.2008 року

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, входить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Позивачем представлений розрахунок неодержаного ним прибутку в період з 09 серпня 2008 року по 31 жовтня 2008 року, який складає суму у розмірі 835 548, 00 грн.

Для розрахунку неодержаного прибутку взяті документи «Акти виконаних робіт» з 01.08.2008 року по 04.08.2008 року та 07.08.2008 року по 08.08.2008 року (арк. спр. 22-27) та фактичні результати підприємницької діяльності позивача за 2007 рік у процентному відношенні перевезених пасажирів у 2007 року (серпень – 100%, вересень - 60-70% та жовтень-20%).

Таким чином, враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44,49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10 квітня 2009 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ялтинський морський торгівельний порт» (м. Ялта, вул. Рузвельта, 5, ІПН 01125591) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Ісаєвої Лариси Василівни (м. Ялта, вул. Горна, 1, ідентифікаційний номер 2546515648) збитки (упущену вигоду) у сумі 835 548, 00 грн., державне мито у сумі 1700, 00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.