Рішення № 36682839, 16.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа № 911/2885/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: не з'явились;

від позивача: Мойса Я. І. (довіреність № 1011 від 03.06.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Чернівці

в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК", м. Васильків

про стягнення 152 056, 43 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Метсобстар-ХК" про стягнення 152 056, 43 грн. основної заборгованості (4 836, 05 грн. - по водопостачанню та водовідведенню, 15 503, 08 грн. - по теплопостачанню, 131 717, 30 грн. - по електричній енергії). Також, прокурор у позовній заяві, заявленій в інтересах позивача, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати у повному обсязі за надані послуги по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., щодо оплати у повному обсязі за надані послуги по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., щодо оплати у повному обсязі вартості використаної ним електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2885/13 за позовом Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці до ТОВ „Метсобстар-ХК" про стягнення 152 056, 43 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.08.2013 р.

14.08.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 155-2 від 13.08.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити прокурору і позивачу у задоволенні позову повністю.

14.08.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.09.2013 р.

18.09.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення № 176-2 від 18.09.2013 р., що долучені судом до матеріалів справи.

18.09.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення № 175-4 від 17.09.2013 р., що долучені судом до матеріалів справи.

18.09.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 02.10.2013 р.

02.10.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.10.2013 р.

16.10.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники інших учасників процесу у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов даного договору Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за встановленими нормами споживання води, водовідведення, що визначені даним договором та чинним законодавством, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів, відшкодовує Стороні 1 вартість спожитої води та наданих послуг з водовідведення, для кожної військової частини, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р., в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р., згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012 р.

Згідно п. 2.1. договору щомісяця, до 25 числа, Сторона 2 надає Стороні 1 довідку про кількість харчуючихся осіб.

Щомісячно, до 25 числа, Сторона 1 та Сторона 2, на підставі норм споживання води, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами на момент укладення даного договору, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами, або згідно з показниками лічильників, складають та підписують Акт (в довільній формі) про кількість спожитої води та наданих послуг з водовідведення в двох примірниках, який є підставою для виставлення рахунку на відшкодування вартості наданої води та послуг з водовідведення.

Відповідно до п. 2.3. договору щомісячно, до 27 числа Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру (додаток до договору), акт виконаних робіт (додаток до договору), та податкову накладну оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Пунктом 3.2.1. договору передбачено, що сторона 2 зобов'язується відшкодовувати вартість спожитої води та послуг з водовідведення, згідно підписаних обома Сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 3.2.3. договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір діє з 01 березня 2012 р. до 31 грудня 2012 р.

Згідно п. 6.3. договору договір може бути пролонгований на строк пролонгації договорів на харчування.

Відповідно до п. 6.4. договору договір може бути пролонгований у разі укладання Стороною 2 нових договорів про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України.

14.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 20.03.2013 р.".

20.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Відповідно до умов даного договору Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за встановленими нормами споживання води та водовідведення, що визначені даним договором та чинним законодавством, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів, відшкодовує Стороні 1 вартість спожитої нею води та наданих послуг з водовідведення, в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору № 286/2/13/6 від 20.03.2013 р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин)."

Згідно п. 2. додаткової угоди № 3 до договору сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 30.04.2013 р.".

На виконання умов договору позивачем у період з березня по квітень 2013 р. було надано відповідачу послуги по водопостачанню і водовідведенню на загальну суму 2 868, 26 грн., що підтверджується підтверджується актом № 23 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 2 480, 66 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 651 від 30.04.2013 р. на суму 2 480, 66 грн., актом № 21 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 387, 60 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 652 від 30.04.2013 р. на суму 387, 60 грн., наявними у матеріалах справи.

01.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов даного договору Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість наданої теплової енергії спожитої нею у кожній військовій частині, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р., в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р., згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012 р.

Згідно п. 1.2. договору розмір опалювальних площ до яких має доступ Сторона 2 та вартість теплової енергії, відповідно до тарифу, визначено у додатку 1, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.3. договору розмір тарифу встановлюється Стороною 1 на основі калькуляції або виходячи з вартості тарифу прямих постачальників (додається).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що щомісячно, до 27 числа Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру (додаток до договору), який складений на підставі розрахунку, акт виконаних робіт (додаток до договору) та податкову накладну оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що Сторона 2 приймає до виконання подані Стороною 1 вищезазначені документи, та здійснює оплату на умовах цього договору.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що сторона 1 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі, забезпечити приміщентїя Сторони 2 тепловою енергією, для своєчасного виконання нею зобов'язань узятих за договором з харчування, дотримуючись встановлених діючим законодавством норм, правил, стандартів тощо.

Пунктом 3.2.3. договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір діє до 01.03.2012 р. до кінця опалювального періоду у першому півріччі 2012 р.

Згідно п. 6.3. договору договір може бути пролонгований на строк пролонгації договорів на харчування.

Відповідно до п. 6.4. договору договір може бути пролонгований у разі укладання Стороною 2 нових договорів про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України.

13.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 31.12.2013 р.".

14.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до договору № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 20.03.2013 р.".

01.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, згідно умов п. 1.1. якого відповідно до умов даного договору Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних актів обстеження (надалі акт), підписаних Сторонами (форма акта обстеження додається до даного договору та є його невід'ємною частиною), виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів споживання електроенергії, для кожної військової частини, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р., відшкодовує вартість електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договорів про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р., згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012 р.

Згідно п. 2.1. договору щомісячно, до 25 числа, Сторона 1 та Сторона 2, на підставі норм споживання електроенергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами, як для споживача другого класу, або згідно з показниками лічильників, - складають та підписують акт в двох примірниках.

Відповідно до п. 2.2. договору щомісячно, в термін до 27 числа місяця наступного за звітним Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру (додаток до договору), акт виконаних робіт (додаток до договору) та податкову накладну оформлену відповідно до вимог чинного законодавства України, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що Сторона 1 зобов'язується своєчасно, в повному обсязі забезпечити електроенергією прийняті Стороною 2 об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.

Пунктом 3.2.1. договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії згідно підписаних обома Сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 3.2.3. договору передбачено, що Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту електричну енергію.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір діє з 01 березня 2012 р. до 31 грудня 2012 р.

Згідно п. 6.3. договору договір може бути пролонгований на строк пролонгації договорів на харчування.

Відповідно до п. 6.4. договору договір може бути пролонгований у разі укладання Стороною 2 нових договорів про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України.

14.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 20.03.2013 р.".

20.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., згідно умов п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Відповідно до умов даного договору Сторона 2, згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних актів обстеження (надалі - акт) підписаних сторонами (в довільній формі), виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів, відшкодовує Стороні 1 вартість спожитої нею електричної енергії, в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору № 286/2/13/6 від 20.03.2013 р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин)."

Згідно п. 2. додаткової угоди № 3 до договору сторони дійшли згоди викласти п. 6.1. договору у наступній редакції: „Договір діє з 01.03.2012 р. по 30.04.2013 р.".

На виконання умов договору позивачем у період з березня по квітень 2013 р. було надано відповідачу послуги по постачанню електроенергії на загальну суму 84 908, 24 грн., що підтверджується актом № 16 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 20.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 31 568, 79 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 366 від 20.03.2013 р. на суму 31 568, 79 грн., актом № 20 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 43 859, 89 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 661 від 30.04.2013 р. на суму 43 859, 89 грн., актом № 19 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 9 479, 56 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 662 від 30.04.2013 р. на суму 9 479, 56 грн., наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог прокурора в інтересах позивача є його вимога до відповідача про стягнення з відповідача 4 836, 05 грн. основної заборгованості за надані послуги по водопостачанню і водовідведенню за січень, період з квітня по травень 2013 р. згідно договору № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням комунальних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Закону України „Про теплопостачання", Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., ці правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 18 цих же правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати наданих послуг по водопостачанню і водовідведенню у квітні 2013 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 2 868, 26 грн., що підтверджується договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., актом № 23 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 2 480, 66 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 651 від 30.04.2013 р. на суму 2 480, 66 грн., актом № 21 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 387, 60 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 652 від 30.04.2013 р. на суму 387, 60 грн., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти отримання відповідачем послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у січні 2013 р. на суму 96, 90 грн. та у травні 2013 р. в цілому, і відповідно виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у січні 2013 р. на суму 96, 90 грн. та у травні 2013 р. в цілому.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Доказ, доданий прокурором до позовної заяви, на підтвердження надання відповідачу у січні 2013 р. послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., на суму 96, 90 грн., а саме рахунок № 128 від 23.01.2013 р. на суму 96, 90 грн. за відсутності підписаного між сторонами акту здачі-прийому робіт (надання послуг) щодо таких послуг, не є належним доказом, що підтверджує факт отримання відповідачем послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у січні 2013 р. на суму 96, 90 грн., та не є підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у вказаний період.

Докази, додані прокурором до позовної заяви та надані ним та позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у травні 2013 р. послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., а саме акт № 29 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 867, 10 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 845 від 22.05.2013 р. на суму 867, 10 грн., акт № 33 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 761, 54 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок б/н від 01.06.2013 р. на суму 761, 54 грн., акт № 27 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 135, 66 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 844 від 20.05.2013 р. на суму 135, 66 грн., акт № 31 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 106, 59 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок б/н від 01.06.2013 р. на суму 106, 59 грн., та довідка № 668 від 10.06.2013 в/ч А 1028, довідка № 122 від 10.06.2013 в/ч А 1920, довідка № 1419 від 02.09.2013 в/ч А 3290, довідка № 115 від 31.05.2013 в/ч А 1920, довідка № 103 від 20.05.2013 в/ч А 1920, і інші докази, не є належними доказами, що підтверджують факти отримання відповідачем послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у травні 2013 р., та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у травні 2013 р., оскільки договір № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., припинив свою дію з 01.05.2013 р. і відповідно з цього моменту припинені будь-які зобов'язання сторін за таким договором, а вищевказані акти здачі-прийому робіт (надання послуг) - складені позивачем поза межами дії договору і не підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за надані послуги по водопостачанню і водовідведенню за договором № 2/2012 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у розмірі 2 868, 26 грн.

Як було зазначено вище, іншою із позовних вимог прокурора в інтересах позивача є його вимога до відповідача про стягнення з відповідача 15 503, 08 грн. основної заборгованості за надані послуги по теплопостачанню за період з березня по квітень 2013 р. згідно договору № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням комунальних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги", Закону України „Про теплопостачання", Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., ці правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 18 цих же правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти отримання відповідачем послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у березні 2013 р. на суму 9 901, 50 грн. та у квітні 2013 р. в цілому, і відповідно виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у березні 2013 р. на суму 9 901, 50 грн. та у квітні 2013 р. в цілому.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Докази, додані прокурором до позовної заяви, на підтвердження надання відповідачу у березні 2013 р. послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., на загальну суму 9 901, 50 грн., а саме рахунок № 350 від 20.03.2013 р. на суму 4 614, 16 грн., рахунок № 370 від 03.04.2013 р. на суму 5 287, 34 грн. за відсутності підписаних між сторонами актів здачі-прийому робіт (надання послуг) щодо таких послуг, не є належними доказами, що підтверджують факти отримання відповідачем послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у березні 2013 р. на суму 9 901, 50 грн., та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у вказаний період.

Докази, додані прокурором до позовної заяви та надані ним та позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у квітні 2013 р. послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., а саме акт № 22 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 15.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 2 307, 70 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 663 від 15.04.2013 р. на суму 2 307, 70 грн., акт № 25 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 16.04.2013 р. за квітень 2013 р. на суму 3 293, 88 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 656 від 16.04.2013 р. на суму 3 293, 88 грн., та довідка № 668 від 10.06.2013 в/ч А 1028, довідка № 122 від 10.06.2013 в/ч А 1920, довідка № 1419 від 02.09.2013 в/ч А 3290, довідка № 115 від 31.05.2013 в/ч А 1920, довідка № 103 від 20.05.2013 в/ч А 1920, і інші докази, не є належними доказами, що підтверджують факти отримання відповідачем послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у квітні 2013 р., та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у квітні 2013 р., оскільки договір № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., припинив свою дію з 21.03.2013 р. і відповідно з цього моменту припинені будь-які зобов'язання сторін за таким договором, а вищевказані акти здачі-прийому робіт (надання послуг) - складені позивачем поза межами дії договору і не підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесу розгляду справи, недоведеними є з боку прокурора та позивача факти надання відповідачу послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у березні 2013 р. на суму 9 901, 50 грн. та у квітні 2013 р. в цілому, то у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо оплати наданих послуг по теплопостачанню за договором № 1/2012 про відшкодування вартості теплопостачання, спожитих в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у вказаний період, і прокурором та позивачем у процесу розгляду справи не було надано суду жодних належних та допустимих доказів виникнення такого обов'язку відповідача з інших підстав, а тому відповідно позовна вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача про стягнення 15 503, 08 грн. основної заборгованості по теплопостачанню за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Як було зазначено вище, іншою із позовних вимог прокурора в інтересах позивача є його вимога до відповідача про стягнення з відповідача 131 717, 30 грн. основної заборгованості за використану ним електричну енергію за січень, період з березня по травень 2013 р. згідно договору № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Електроенергетику", Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. „Про затвердження правил користування електричною енергією", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати використаної електричної енергії у період з березня по квітень 2013 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 84 908, 24 грн., що підтверджується договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., актом № 16 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 20.03.2013 р. за березень 2013 р. на суму 31 568, 79 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 366 від 20.03.2013 р. на суму 31 568, 79 грн., актом № 20 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 43 859, 89 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 661 від 30.04.2013 р. на суму 43 859, 89 грн., актом № 19 здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.04.2013 р. за березень - квітень 2013 р. на суму 9 479, 56 грн. (підписаним обома сторонами), рахунком № 662 від 30.04.2013 р. на суму 9 479, 56 грн., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти використання відповідачем електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у січні 2013 р. на суму 5 920, 07 грн. та у травні 2013 р. в цілому, і відповідно виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у січні 2013 р. на суму 5 920, 07 грн. та у травні 2013 р. в цілому.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Доказ, доданий прокурором до позовної заяви, на підтвердження надання відповідачу у січні 2013 р. послуг по постачанню електроенергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., на суму 5 920, 07 грн., а саме рахунок № 125 від 23.01.2013 р. на суму 5 920, 07 грн. за відсутності підписаного між сторонами акту здачі-прийому робіт (надання послуг) щодо таких послуг, не є належним доказом, що підтверджує факт використання відповідачем електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у січні 2013 р. на суму 5 920, 07 грн., та не є підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у вказаний період.

Докази, додані прокурором до позовної заяви та надані ним та позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження надання відповідачу у травні 2013 р. послуг постачанню електроенергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., а саме акт № 28 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 22 136, 84 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 846 від 22.05.2013 р. на суму 22 136, 84 грн., акт № 30 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 11 974, 68 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок б/н від 01.06.2013 р. на суму 11 974, 68 грн., акт № 26 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 3 303, 71 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок № 847 від 20.05.2013 р. на суму 3 303, 71 грн., акт № 32 здачі-прийому робіт (надання послуг) б/д за травень 2013 р. на суму 3 473, 76 грн. (підписаний в односторонньому порядку позивачем), рахунок б/н від 01.06.2013 р. на суму 3 473, 76 грн., та довідка № 668 від 10.06.2013 в/ч А 1028, довідка № 122 від 10.06.2013 в/ч А 1920, довідка № 1419 від 02.09.2013 в/ч А 3290, довідка № 115 від 31.05.2013 в/ч А 1920, довідка № 103 від 20.05.2013 в/ч А 1920, відповідні акти обстеження і інші докази, не є належними доказами, що підтверджують факти використання відповідачем електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у травні 2013 р., та не є підставами для виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати електричної енергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., у травні 2013 р., оскільки договір № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р., припинив свою дію з 01.05.2013 р. і відповідно з цього моменту припинені будь-які зобов'язання сторін за таким договором, а вищевказані акти здачі-прийому робіт (надання послуг) - складені позивачем поза межами дії договору і не підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за надані послуги по постачанню електроенергії за договором № 3/2012 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, від 01.03.2012 р. у розмірі 84 908, 24 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково (2 868, 26 грн. - за водопостачання водопостачанню та водовідведення, 84 908, 24 грн. - за електроенергію).

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, заявленій в інтересах позивача, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку із тим, що прокурор не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (ідентифікаційний код 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці (ідентифікаційний код 08179180) 87 776 (вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 50 (п'ятдесят) коп. основної заборгованості.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (ідентифікаційний код 37250616) в доход Державного бюджету України судові витрати 1 755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 53 (п'ятдесят три) коп. судового збору.

5. Відмовити у задоволенні заяви Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 4/1533вих.-13 від 18.07.2013 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

20 грудня 2013 р.