Постанова № 36682760, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2014 року № 826/18225/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Васильченко І.П., Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Кабінету Міністрів Українипровизнання протиправною бездіяльності, зобов'яззання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач, Уряд), в якому він просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду його звернення та зобов'язати відповідача вжити заходів щодо поновлення порушеного законного права позивача на отримання електричної енергії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на звернення позивача відповідачем не вжито заходів щодо поновлення порушеного права позивача на отримання електричної енергії.

Відповідач проти позову заперечив, вказуючи на безпідставність позовних вимог та звернув увагу суду на те, що при розгляді звернення позивача Уряд діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв'язку з чим пере направив звернення для розгляду до належного органу.

Також, представник відповідача зазначив, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, так як уповноваженими органами щодо розгляду зазначених в позові позивача правопорушень є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України тощо.

На адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні 19 грудня 2013 року суд поставив на розгляд питання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, на що представник відповідача не заперечував.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, судовий розгляд було продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка знаходиться у межах території садового товариства «Лісова Поляна» у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Як зазначив позивач, об'єднанням громадян вказаного садового товариства систематично порушуються його права та права інших осіб, які проживають на території товариства, але не є його членами. Такі порушення прав та інтересів позивача полягають у відключенні садовим товариством будинку позивача від електромережі, встановлення товариством тарифів на електроенергію у завищених розмірах, накладення штрафів, нанесення побоїв та тілесних ушкоджень тощо. На думку позивача, такі дії садового товариства «Лісова Поляна» пов'язані з тим, що особи, які не є членами товариства, в тому числі позивач, виявили бажання укласти з ПАТ «Київенерго» індивідуальні договори про споживання електроенергії.

Зі скаргою від 10.10.2013р. позивач та інші особи звернулися до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я. з проханням поновити порушене законне право на отримання електроенергії. Проте, на думку позивача, Кабінет Міністрів України ніяких дій, спрямованих на відновлення його прав та інтересів, не вжив.

У заяві позивач зазначив та не заперечує, що безпосереднім порушником його прав та інтересів є громадська організація - об'єднання громадян садового товариства «Лісова Поляна». Водночас, на думку позивача, Кабінет Міністрів України не вжив заходів щодо відновлення його, як споживача, порушених прав та свобод, про які він просив у скарзі від 10.10.2013р., а тому Уряд має відповідати за його адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органом державного регулювання діяльності в енергетиці, який, зокрема, здійснює захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання та нафтогазовому комплексі, установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання, розглядає звернення споживачів, передає до відповідних державних органів матеріали про виявлені факти порушення законодавства тощо відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011р. №1059/2011 є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

Також, відповідно до абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 382/2011 Міненерговугілля України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс).

Таким чином, забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці здійснюється відповідним уповноваженим державним органам, а не Кабінетом Міністрів України безпосередньо.

Питання звернення громадян щодо практичної реалізації наданого їм Конституцією України права вносити, зокрема в органи державної влади, пропозиції про поліпшення їх діяльності, а також можливості участі у їх управлінні з метою впливу на їх роботу, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення визначаються Законом України "Про звернення громадян".

Згідно статті 3 зазначеного Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Загальні вимоги до звернення передбачені статтею 5 вказаного Закону і полягають у тому, що вони адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з частиною третьою статті 7 цього Закону у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

На виконання наведених положень законодавства, в день отримання звернення позивача, Урядом направлено його для розгляду до належного органу - Міненерговугілля України.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії Кабінету Міністрів України при розгляді звернення ОСОБА_1 від 10.10.2013р. здійснені в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які могли би вказувати, що спірні діяння вчинені з перевищення повноважень, чи не у спосіб, передбачений законодавством, належним чином не обґрунтовано обставин, на які він посилаються як на підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись статтями 2, 6, 7, 8, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Вєкуа Н.Г.

Суддя Васильченко І.П.

Суддя Соколова О.А.