Ухвала суду № 36682175, 16.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16.01.2014р. м. Київ К/800/23756/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної митної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р. у справі за позовом Державної митної служби України до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року Державна митна служба України звернулася до суду з позовом до Державної виконавчої служби України з вимогами про визнання протиправними та скасування постанов № 30068817 від 25.06.2012р. та № 33385973 від 12.07.2012р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2012р. позовну заяву залишено без руху та надано можливість позивачу усунути недоліки, надавши документ про сплату судового збору в порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012р. позовну заяву Державної митної служби України повернуто, оскільки позивачем не виконані вимоги ухвали від 02.08.2012р., не усунуто недоліки позовної заяви, не надано належного доказу сплати судового збору в розмірі, передбаченому для позовних вимог майнового характеру.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р. апеляційну скаргу Державної митної служби України залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2012р. залишено без зміни.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не надано документу про сплату судового збору в розмірі, передбаченому для позовних вимог майнового характеру.

У касаційній скарзі Державна митна служба України просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Посилається на те, що Держмитслужбою України оскаржуються дії державного виконавця та винесений ним акт індивідуальної дії - постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, при цьому, позивач не оскаржує розмір виконавчого збору та не заявляє вимог щодо стягнення чи повернення коштів.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна митна служба України звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними та скасування постанов № 30068817 від 25.06.2012р. та № 33385973 від 12.07.2012р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 11 892,10 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012р. адміністративний позов залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом подання до суду доповнень до позовної заяви із доданням доказу про сплату судового збору в порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач не усунув недоліки позовної заяви, оскільки ним надано платіжне доручення № 1019 від 22.08.2012р. про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

У зв'язку з неповним виконанням вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2012р. позовну заяву повернуто позивачу.

Відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виконавчий збір як санкція відповідальності майнового характеру та витрати, пов'язані з організацією і проведенням виконавчих дій, відшкодовуються боржником у разі невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку (частина третя статті 27, статті 28, 41 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, є виконавчими документами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що подані до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими вимогами, а отже позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір при поданні позову до суду.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

Винокуров К.С.

Пасічник С.С.