Постанова № 36681884, 15.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Геєнко М.Г.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року справа №243/10979/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести нарахування та виплату державної допомоги на дитину, яка знаходиться під опікою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати їй державної допомоги на дитину, яка перебуває під опікою, зобов'язати відповідача зробити нарахування та виплату їй державної допомоги на дитину, яка перебуває під опікою за вересень 2013 р. у розмірі 1548,67 грн., за жовтень 2013 р. у розмірі 1548,67 грн., а всього - 3097,34 грн., зобов'язати відповідача здійснювати надалі щомісяця нарахування та виплату вказаної допомоги.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що всі вимоги щодо порядку продовження їй виплати державної допомоги на дитину ОСОБА_3, опікуном якої вона є, нею виконані, а тому законних підстав позбавляти дитину-інваліда державної допомоги у відповідача не було, до того ж, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає, що вказана допомога вважається власністю дитини. Апелянт наголошує, що в Законі України «Про захист персональних даних» та «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. №175, прямо не вказано про заборону призначення державної допомоги без надання дозволу на обробку персональних даних.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, при цьому, позивач просила справу розглянути за її відсутності, тому відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 18 серпня 2010 року позивачку ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідки УПСЗН Слов'янської міської ради ОСОБА_2 знаходиться на обліку та отримує допомогу на одну дитину, яка перебуває під опікою чи піклуванням у розмірі: за січень та лютий 2013 року - 1582 грн. 67 коп., з березня по серпень включно у розмірі 1548 грн. 67 коп. Відомості про нарахування допомоги у вересні та жовтні 2013 року відсутні(а.с. 4).

02 серпня 2013 року позивачка в черговий раз звернулася до УПСЗН Слов'янської міської ради з заявою про призначення державної допомоги на дитину, над якою встановлено опіку, при цьому, в заяві зазначила, що відмовляється від засвідчення своїм підписом згоди на збір інформації та обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», зазначених нею у заяві та наданих документах, а також на збір інформації про сім'ю, доходи, власність та майно, що відповідно до закону необхідно для надання державної соціальної допомоги (а.с. 27-31).

08 серпня 2013 року позивачу було надано відповідь УПСЗН Слов'янської міської ради, з згідно якої без згоди на збір та обробку персональних даних призначення допомоги не має законних підстав(а.с. 34-35).

Відмовляючи в задоволенні позову і вважаючи дії відповідача правомірними, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки позивачка не надала своєї згоди на збір інформації та обробку персональних даних, зазначених нею в заяві про призначення допомоги, у відповідача не було законних підстав для внесення інформації позивача до бази даних та реєстрації такої заяви і, як наслідок, для призначення державної допомоги на дитину.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, при цьому, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування. Така допомога вважається власністю дитини і призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування (статті 16,17 Закону).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 25 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Дитина ОСОБА_3 не перебуває на повному державному утриманні, а позивачку не позбавляли у встановленому законом порядку статусу опікуна.

Пунктом 28 Порядку визначено, що допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

Підстави для припинення виплати допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, визначені пунктом 30 вказаного Порядку, якими є: звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника; працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку; досягнення дитиною 18-річного віку, надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини.

Суб'єкт владних повноважень не навів передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги позивачці на дитину ОСОБА_3, яка перебуває під її опікою.

Ненадання опікуном згоди на обробку персональних даних під час звернення за призначенням державної допомоги, не звільняє державу від зобов'язань щодо призначення державної допомоги, передбаченої Законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Слід зазначити, що згідно з ч.ч.5,6 Закону України «Про захист персональних даних», обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Разом з тим, частиною 1 статті 25 цього Закону передбачено, що обмеження дії статей 6, 7 і 8 цього Закону може здійснюватися у випадках, передбачених законом, наскільки це необхідно у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, економічного добробуту або захисту прав і свобод суб'єктів персональних даних чи інших осіб.

Статтею 8 Конституції України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято без повного та всебічного з»ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для скасування постанови з ухваленням нового рішення.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов»язання УПСЗН виплачувати державну допомогу в подальшому не підлягають задоволенню, оскільки вирішувати спори на майбутнє суди не вправі.

Керуючись ст.ст.195,197,198,202,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року в адміністративній справі № 243/10979/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести нарахування та виплату державної допомоги на дитину, яка знаходиться під опікою, - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо непризначення ОСОБА_2 державної допомоги на дитину ОСОБА_2 Мароію Іллівну, яка знаходиться під опікою.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_2 відповідно до її заяви від 02.08.2013 року державну допомогу на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться під опікою.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко