Рішення № 36681305, 15.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2014 р. Справа № 914/4645/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Метагор", м. Вишневе, до відповідача:державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод", м. Стрий,про: стягнення заборгованості 322.723,09 грн., Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явився,відповідача:Васьків І.В. - довіреність від 14.01.2014 р.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Метагор" до державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" про стягнення 322.723,09 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.12.2013 р. провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 15.01.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №СВРЗ-01-22-13-08/Ю від 28.01.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 322.723,09 грн. В судове засідання 15.01.2014 року представник позивача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, причин неприбуття не повідомив, заяв чи клопотань за подавав.

Відповідач в судове засідання з'явився, частково визнав позовні вимоги у сумі 122.723,09 грн. Повідомив, що 150.000,00 грн. боргу погашено до моменту звернення позивача з позовом до суду, про що свідчать платіжні доручення №7630 від 29.11.2013 р. на суму 100.000,00 грн. та №7753 від 03.12.2013 р. на суму 50.000,00 грн. Додатково 50.000,00 грн. було погашено 09.01.2014 р., що підтверджується платіжним дорученням №145. Тому в цій частині просить провадження у справі припинити.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №СВРЗ-01-22-13-08/Ю від 28.01.2013 р. (надалі - Договір поставки). За умовами цього договору (із врахуванням наступних змін) постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити та передати у власність покупцю (відповідач у справі) певну продукцію (надалі - товар), відповідно до специфікації №1, 2, 3 ,4 (додаток №1, 2, 3, 4), що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

Товар поставляється за рахунок постачальника на склад покупця. Представник покупця при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості й асортименту товару, вказаному в рахунку-фактурі і/або накладній, розписатися за отримання товару та видати представнику постачальника доручення на отримання даної партії товару (пункт 5.3, 5.4 Договору поставки).

Додатковою угодою №4 від 03.10.2013 р. до Договору поставки погоджено зміни про кількість та асортимент товару (визначено у специфікаціях №1, 2, 3, 4), змінено ціну договору до 1.820.706,13 грн.

На виконання умов Договору поставки позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 818.825,82 грн., про що свідчать: видаткова накладна №МОК-400548 від 03.10.2013 р. на суму 166.964,26 грн. та довіреність №1329 від 01.10.2013 р., видаткова накладна №МОК-400549 від 03.10.2013 р. на суму 168.069,10 грн. та довіреність №1329 від 01.10.2013 р., видаткова накладна №МОК-400551 від 03.10.2013 р. на суму 161.069,38 грн. та довіреність №1329 від 01.10.2013 р., видаткова накладна №МОК-400553 від 10.10.2013 р. на суму 162.043,20 грн. та довіреність №1376 від 09.10.2013 р., видаткова накладна №МОК-400554 від 10.10.2013 р. на суму 160.679,88 грн. та довіреність №1376 від 09.10.2013 р.

Як убачається із матеріалів справи, відповідачем частково здійснено оплату вартості поставленого товару у сумі 696.102,73 грн. При цьому, 646.102,73 грн. боргу погашено до порушення провадження у справі, з них: сплату 496.102,73 грн. підтверджує позивач, решта 150.000,00 грн. погашено, про що підтверджено платіжними дорученнями №7630 від 29.11.2013 р. на суму 100.000,00 грн. та №7753 від 03.12.2013 р. на суму 50.000,00 грн. (із зазначенням призначення платежу:за договором №СВРЗ-01-22-13-08/Ю від 28.01.2013 р.). Інша частина боргу у сумі 50.000,00 грн. погашена 09.01.2014 р., згідно з платіжним дорученням №145 (із зазначенням призначення платежу:за договором №СВРЗ-01-22-13-08/Ю від 28.01.2013 р.).

Вартість неоплаченого товару становить 122.723,09 грн. Доказів погашення решти заборгованості у сумі 122.723,09 грн. відповідачем не надано.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 7.2 Договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату товару на протязі 15 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд при розгляді позовних вимог враховує наступне. Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Згідно з пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. №18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, оскільки відповідачем частину боргу у сумі 150.000,00 грн. погашено до порушення провадження у справі, тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову. В решті боргу в сумі 50,000,00 грн., що погашений після порушення провадження у справі, тягне за собою припинення провадження у справі на підставі пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується решти боргу в розмірі 122.723,09 грн. то такий є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково спростовано доводи позову, а тому суд його відхиляє частково.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в решті вони покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (адреса: вулиця Зубенка, будинок 2, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 20770332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метагор" (адреса: вулиця Вітянська, будинок 1-А, приміщення 1, місто Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132; ідентифікаційний код 36757651) 122.723,09 грн. основного боргу, 3.454,42 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 150.000,00 грн. основного боргу.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення 50.000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору.

Повне рішення складено 17.01.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.