Постанова № 36681125, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

23 грудня 2013 року № 826/19080/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006"

про

стягнення 2143465,93 грн.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" податкового боргу з орендної плати за 2011-2013 роки в розмірі 2143465,96 грн. та накладення арешту в межах суми податкового боргу на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в банку №26005021000973 (долар США), №26004011000973 (українська гривня) в ПАТ "БТА Банк" у м. Києві, МФО 321723.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю за квітень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, січень-жовтень 2013 року, який виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за 2011-2013 роки, визначеного платником податків у поданих до контролюючого органу відповідних податкових деклараціях, та грошового зобов'язання з орендної плати за землю, нарахованого в зв’язку з розірванням договору про розстрочення податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні, 18 грудня 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з повісткою про виклик у судове засідання, 18 грудня 2013 року, з відміткою про отримання.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 18 грудня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" зареєстроване як юридична особа 26.10.2005, присвоєно ідентифікаційний код 33778092, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №4461 на суму 1548603,47 грн., за 2012 рік №1662 на суму 1548603,01 грн., за 2013 рік №9006046898 на суму 1548603,01 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання йому надсилалась перша податкова вимога від 04.11.2010 №1/11148 на суму 63994,59 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового відправлення, та вручена друга податкова вимога від 24.12.2010 №2/12998 на суму 129008,89 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи.

Заступником начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби прийнято рішення від 21.03.2011 про опис майна у податкову заставу ТОВ " Будальянсіндустрія-2006".

На підставі рішення Державної податкової служби у місті Києві від 27.05.2013 №14 про розстрочення податкового боргу, між Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби та ТОВ "Будальянсіндустрія-2006" укладено договір від 01.06.2013 №14 про розстрочення податкового боргу, предметом якого є розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 1320614,51 грн. під проценти строком з 27.05.2013 по 20.12.2013.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02.09.2013 №14/с скасовано розстрочення податкового боргу, яке було прийняте рішенням Державної податкової служби у місті Києві від 27.05.2013 №14.

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17.12.2013 №4875/9/26-55-20-04-09 та даних облікових карток відповідача з орендної плати за 2011-2013 роки податковий борг відповідача з орендної плати становить 2272516,18 грн., в тому числі, за квітень 2011 року – жовтень 2013 року 2143465,93 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до "Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 №1261, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2012 року за №2143/22455 (чинного на час виникнення між сторонами спірних відносин), з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом (пункт 4.6). З дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення) (пункт 4.7). Розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов'язань (податкового боргу) та суми нарахованих процентів, що залишилися несплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення), стягуються у порядку, установленому законодавством для стягнення податкового боргу (пункт 4.8).

Як уже зазначалось, грошове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за квітень 2011 року – жовтень 2013 року було нараховане відповідачем самостійно шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011-2013 роки. Крім того, частину грошового зобов'язання з орендної плати було нараховано відповідачу відповідно до договору про розстрочення податкового боргу, в зв’язку з прийняттям контролюючим органом рішення про його розірвання.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручено першу та другу податкові вимоги, за правилами, встановленими Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (чинного на час виникнення у відповідача податкового боргу).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Наявними у матеріалах справи обліковими картками відповідача з орендної плати за 2010-2013 роки, підтверджується, що з часу надіслання відповідачу другої податкової вимоги сума податкового боргу з орендної плати збільшувалась, відповідно стягненню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю за квітень 2011 року – жовтень 2013 року в розмірі 2143465,93 грн., та підтвердження вказаної обставини належними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача спірної суми, відтак адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, можливе лише за умови відсутності у нього майна, неможливості такого майна бути джерелом податкового боргу, або якщо балансова вартість такого майна менша суми податкового боргу.

На підтвердження відсутності у відповідача майна, позивач додав до позовної заяви копії запиту до УДАІ МВС у м. Києві №3319/9/19.1 про надання інформації щодо наявності у відповідача автотранспортних засобів та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність в реєстрі відомостей щодо прав відповідача на нерухоме майно.

За висновком суду, відсутність інформації від УДАІ МВС у м. Києві про наявність чи відсутність рухомого майна не дає підстав дійти висновку про існування передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України обставин щодо відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом податкового боргу, неможливості такого майна бути джерелом податкового боргу, чи балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

При цьому, судом взято до уваги ту обставину, що позивачем до позову було долучено рішення від 21.03.2011 про опис майна ТОВ "Будальянсіндустрія-2006" у податкову заставу, водночас, акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, позивачем до позову не надано, жодних клопотань з цього приводу позивач не заявляв.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги про накладення арешту в межах суми податкового боргу на кошти відповідача, відповідно в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, сторонами не надано суду доказів понесення судових витрат, підстави для присудження судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянсіндустрія-2006" (ідентифікаційний код 33778092) податковий борг з орендної плати за 2011-2013 роки в розмірі 2143465,96 грн. (два мільйони сто сорок три тисячі чотириста шістдесят п’ять грн. 96 коп.).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець