Постанова № 36680304, 16.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

16 січня 2014 року № 826/17694/13-а

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №722/26-58-22-01/33945034 від 25.10.2013

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №722/26-58-22-01/33945034 від 25.10.2013.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012. За наслідком перевірки було складено акт № 395/22-01/33945034 від 17.07.2013 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2013 №005212201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 837 665 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м.Києві від 04.10.2013 №4956/10/26-15-10-04-04 про результати розгляду первинної скарги скасовано вищезазначене податкове повідомлення-рішення в частині, а скаргу директора позивача задоволено частково.

На підставі Акта перевірки та зазначеного вище рішення Головного управління Міндоходів у м.Києві відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №722/26-58-22-01/33945034 від 25.10.2013, яким позивачу збільшено грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 111 358 грн. (89 141 грн. основного платежу та 22 217 грн. штрафних санкцій).

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, оскаржуваним рішенням позивачу нараховано податку на прибуток у зв'язку із встановленим завищенням валових витрат за період 2010 рік - перший квартал 2011 року, які не підтверджені відповідними первинними документами, на загальну суму 356 562 грн., у т.ч.:

- 350 630 грн. - витрати на придбання товарів (робіт, послуг) - послуг по юридичному обслуговуванню підприємства згідно з договором від 07.03.2009 №148;

- 4 275 грн. - витрати на оплату праці;

- 1 657 грн. - сума страхового збору (стор. 5 Акту перевірки).

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та висновками Акту перевірки, оскільки стверджує про те, що обставини здійснення господарської операції щодо отримання юридичних послуг підтверджуються актом прийому-передачі виконаних робіт від 02.04.2010. Також зазначив, що у позивача наявні всі документи, які відповідно до закону є необхідними для формування витрат - договір та акт виконаних робіт.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), п.75.1 ст.75 якого передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (п. 86.1 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

При цьому, згідно з положеннями п.44.6 ст. 46 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до положень п.44.7. ст. 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При вирішенні спору по суті суд враховує те, що ПК України встановлено обов'язок платника податків надати контролюючому органу всі первинні документи, пов'язані із сплатою податків і зборів. Проте позивачем первинні документи, підтверджуючі валові витрати, задекларовані за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, не надані, що зафіксовано, зокрема, на стор. 6 Акту перевірки. Позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що документи, визначені в Акті перевірки як відсутні, були надані позивачем протягом 5 днів з дня отримання акта перевірки відповідачу. Також не надано жодних доказів того, що відповідні документи, визначені в акті як відсутні, були надані відповідачу до прийняття ним оскаржуваного рішення. Матеріали справи (т.1. а.с.39) вказують на надання певних документів лише в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2013 року. Обставина ж надання суду копії акту про прийом-передачу виконаних робіт від 02.04.2010 до договору про надання послуг по юридичному обслуговуванню підприємства №148 від 07.03.2009, укладеного між позивачем та Приватною юридичною фірмою «Адвокат», не змінює того, що на момент проведення перевірки зазначеного документу надано не було (зворотного позивачем належними доказами згідно зазначених судом норм ПК України не доведено).

У зв'язку із наведеним, суд не вбачає протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не вбачає підстав для його скасування.

В частині встановлених відповідачем порушень щодо завищення валових витрат в частині витрат на оплату праці та суму страхового збору, позивачем жодних аргументів не наведено.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути несплачену частину судового збору з ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 10, оф.91, ЄДРПОУ 33945034) на користь Державного бюджету України в розмірі 2004 (дві тисячі чотири) грн. 44 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк