Постанова № 36680213, 09.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4267/13-а

09 січня 2014 року 15год. 13хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімол" до Державна екологічна інпекція в Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімол» звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними дій щодо зазначення в акті перевірки від 26.03.2013 року як порушення здійснення ТОВ «Бімол» забору підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами; внесення припису з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами; скерування претензії з вимогою перерахувати суму збитків у розмірі 1668316,80 грн., завданих державі внаслідок видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу, на спеціальний рахунок місцевого бюджету для зарахування коштів до Фонду охорони навколишнього природного середовища Березнівської міської ради, та розрахунків заподіяної шкоди, а також скасування припису відповідача від 26.03.2013 року з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Позовні вимоги полягають у наступному.

Державною екологічною інспекцією у Рівненській області 26 березня 2013 року проведена позапланова перевірка на ТОВ «Бімол», м. Березне, вул. Андріївська, 87 на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів.

Згідно акту перевірки ТОВ «Бімол» здійснює забір підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушує вимоги ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра».

За результатами вищевказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Рівненській області 26 березня 2013 року внесено припис ТзОВ «Бімол» з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Крім цього, за результатами цієї перевірки 27 березня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Рівненській області до ТзОВ «Бімол» скерована претензія з вимогою в місячний термін перерахувати суму збитків в розмірі 1668316, 80 грн., завданих державі внаслідок видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу, на спеціальний рахунок місцевого бюджету для зарахування коштів до Фонду охорони навколишнього природного середовища Березнівської міської ради.

При цьому у претензії зазначено, що ТзОВ «Бімол» здійснює видобуток прісних підземних вод для виробничих потреб без спеціального дозволу на користування надрами і за період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. забрало та використало для виробничих потреб 37, 004 тис. м. куб. води. До зазначеної претензії додано розрахунки суми збитків, проведені згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, відповідно до яких за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року сума збитків складає 1618920 грн., за період з 01.01.2013 року по 26.03.2013 року - 49396, 80 грн.

Позивач покликається на ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, згідно з якою надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно ч.1 ст.23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Відповідно до пункту 8 підпункту 6 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2011 № 615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування ТзОВ «Бімол» УКР №800/Рвн від 07.11.2012 року підприємство здійснює водозабір трьома свердловинами. Згідно проведеного розрахунку ТзОВ «Бімол» використало у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. 36000 м. куб. води, тобто 98,63 м.куб. на добу. У період з 01.01.2013 р. по 26.03.2013 р. ТОВ «Бімол» використало 1004 м.куб. води, тобто 11,81 м.куб. води на добу.

Оскільки ТзОВ «Бімол» не порушило ст.ст.16, 19 Кодексу України про надра, то вимога відповідача щодо необхідності одержання ТзОВ «Бімол» спеціального дозволу на користування надрами є незаконною.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначений відповідною Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика). Таким чином, обов'язковою умовою для застосування згаданої Методики є встановлення фактів: забруднення водних об'єктів; самовільного використання за відсутності дозволів на спеціальне водокористування і на користування надрами; використання води та скиду забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, але таких фактів відповідач не встановив, що підтверджується Дозволом на спеціальне водокористування УКР №800/Рвн від 07.11.2012 року та іншими доказами.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ставлення до позову не висловив, його представник у судове засідання не прибув двічі 23.12.2013 року та 09.01.2014 року, подавав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючі участю головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного відділу у іншому судовому засіданні та перебуванням цієї ж особи на лікарняному. При цьому вбачається, що відповідні клопотання підписані завідувачем юридичного сектору Державної екологічної інспекції у Рівненській області, який не був позбавлений можливості самостійно взяти участь у розгляді справи, або направити іншого представника. У зв'язку з цим, з метою дотримання передбачених ч.1 ст.122 КАС України строків розгляду адміністративної справи, суд не визнав поважними причини відсутності представника відповідача та згідно з ч.4 ст.128 КАС України ухвалив розглядати справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.41 КАС України, судовий процес технічними засобами не фіксується.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи таке.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Рівненській області 26 березня 2013 року проведена позапланова перевірка ТзОВ «Бімол» (м.Березне, вул.Андріївська,87) з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів.

Згідно з актом перевірки ТзОВ «Бімол» здійснює забір підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушує вимоги ст.ст.16, 19, 21, 23 Кодексу України «Про надра» (а.с.7-14).

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Рівненській області 26 березня 2013 року внесено припис (а.с.15) з вимогами:

п.1 - оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами;

п.2 - забезпечити інструментальний контроль по забору підземної води з артсвердловини.

Крім цього, 27 березня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Рівненській області до ТзОВ «Бімол» скерована претензія з вимогою в місячний термін перерахувати суму збитків в розмірі 1668316, 80 грн., завданих державі внаслідок видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу, на спеціальний рахунок місцевого бюджету для зарахування коштів до Фонду охорони навколишнього природного середовища Березнівської міської ради (а.с.16-17).

При цьому у претензії зазначено, що ТзОВ «Бімол» здійснює видобуток прісних підземних вод для виробничих потреб без спеціального дозволу на користування надрами і за період з 01.01.2012 р. по 26.03.2013 р. забрало та використало для виробничих потреб 37, 004 тис. м. куб. води. До зазначеної претензії додано розрахунки суми збитків, проведені згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, відповідно до яких за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року сума збитків складає 1618920 грн., за період з 01.01.2013 року по 26.03.2013 року - 49396, 80 грн.

Суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Кодексом України про надра, Законом України, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, Положенням про Державну екологічну інспекцію України.

Так, згідно частин 2 - 3 ст.16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно ч.1 ст.23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Статтями 56, 57 Кодексу України про надра визначено, що основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища. У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2011 № 615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування ТзОВ «Бімол» УКР №800/Рвн від 07.11.2012 року підприємство здійснює водозабір трьома свердловинами (а.с.21).

Судом встановлено, що згідно з проведеним інспекторами відповідача розрахунком ТзОВ «Бімол» використало у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. 36000 м. куб. води, тобто 98,63 м.куб. на добу. У період з 01.01.2013 р. по 26.03.2013 р. позивач використав 1004 м.куб. води, тобто 11,81м. куб. води на добу (а.с.19).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «Бімол» не порушило вимоги ст.ст.16, 19 Кодексу України про надра, оскільки видобування підземних вод із водозаборів здійснювалось у об'ємі, менше ніж 300 куб. м на добу.

Відтак вимога позивача щодо визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Рівненській області в частині внесення припису з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами є правомірною та підлягає до задоволення. При цьому скасуванню підлягає лише п.1 припису, оскільки правомірність п.2 припису з вимогою забезпечити інструментальний контроль по забору підземної води з артсвердловини позивачем під сумнів не ставиться та не оскаржується.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо зазначення в акті перевірки від 26.03.2013 року як порушення здійснення ТОВ «Бімол» забору підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами; скерування претензії з вимогою перерахувати суму збитків у розмірі 1668316,80 грн., завданих державі внаслідок видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу, на спеціальний рахунок місцевого бюджету для зарахування коштів до Фонду охорони навколишнього природного середовища Березнівської міської ради, та розрахунків заподіяної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264) спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону № 1264 до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відповідно до п. 6 цього Положення Держекоінспекція України має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; складати протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом, та ін..

Крім того, суд зазначає, що акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Як убачається з матеріалів справи, акт перевірки та висновки акта щодо порушення здійснення ТзОВ «Бімол» забору підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами не є остаточним, оскільки за результатами перевірки, Державною екологічною інспекцією в Рівненській області винесено зазначений вище припис та сформовано претензію про сплату коштів, які надіслані позивачу для виконання (а.с.16-18).

Відтак, на думку суду у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зазначення в акті перевірки від 26.03.2013 року як порушення здійснення ТзОВ «Бімол» забору підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами слід відмовити.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 6 цього Положення про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція України має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії, а відтак в частині визнання протиправними дій відповідача щодо скерування претензії з вимогою перерахувати суму збитків у розмірі 1668316,80 грн., завданих державі внаслідок видобутку прісних підземних вод без спеціального дозволу, на спеціальний рахунок місцевого бюджету для зарахування коштів до Фонду охорони навколишнього природного середовища Березнівської міської ради, та розрахунків заподіяної шкоди, суд відмовляє.

Це рішення приймається також з огляду на те, що зазначена претензія від 27.03.2013 року № 886/01/13 позивачем не оскаржується, судовий збір за подання позову майнового характеру не сплачено, а відтак суд не перевіряє дії відповідача щодо обґрунтованості внесення претензії та її правомірності.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих матеріалів, не знайде підстав визнання причин пропуску звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

На думку суду, про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання постанови від 07.10.2013 року про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення ТОВ «Бімол» (а.с.22-24)., а відтак встановлений ч.1 ст.99 КАС України 6 - місячний строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, а саме: суд визнає протиправними дії Державної екологічної інспекції у Рівненській області щодо внесення припису від 26.03.2012 року в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол" в частині п.1: оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами та скасовує п.1 припису з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Відповідно до вимог ч.3 ст.94 КАС України на користь ТОВ «Бімол» присуджується сплачений судовий збір відповідно до задоволених вимог у розмірі 34 грн. 41 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Рівненській області щодо внесення припису в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол" від 26.03.2012 року в частині п.1: оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Скасувати п.1 припису Державної екологічної інспекції у Рівненській області від 26.03.2012 року з вимогою оформити пакет відповідних документів та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімол" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.