Рішення № 36679665, 09.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/45/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2014 Справа № 908/3491/13

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Ременюк Л.М., довіреність № 37 від 31.12.2013р.

від відповідача: Сивак А.В., довіреність № 02 від 08.01.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Чернігівського району електричних мереж, смт. Чернігівка, Запорізька область

до відповідача: Комунального підприємства "Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Чернігівка, Запорізька область.

про стягнення суми боргу за спожиту активну електричну енергію на суму 74 967,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.10.2013р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Чернігівського району електричних мереж до Комунального підприємства "Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства" про стягнення суми боргу за спожиту активну електричну енергію на суму 74 967,62 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те що, 01.07.2007р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та КП "Чернігівське ВУЖКГ" укладено договір за № 45 на користування електричною енергією, згідно якого відповідач повинен своєчасно сплачувати вартість використаної електричної енергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період, відповідно з діючими в цей період тарифами та умовами договору. Згідно додатку 4 до договору №45 від 01.07.2007р. остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період здійснюється по рахункам, що направляє електропостачальна організація споживачеві, протягом п'яти днів з моменту виписки рахунку.

Свої зобов'язання за договором відповідач не виконує. Станом на 21.10.2013р. заборгованість КП "Чернігівське ВУЖКГ" за спожиту активну електроенергію склала 74 967, 62 грн. Оскільки відповідач суму боргу не погасив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 74003, 30 грн. основного боргу, 964,32 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

28.10.2013р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 28.10.2013р. судом порушено провадження у справі № 908/3491/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/45/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 19.11.2013р. о/об 11 год. 30 хв.

19.11.2013р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником відповідача до суду надано клопотання, в якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи документи.

Представник позивача надав до суду пояснення до позовної заяви та у судовому засіданні 19.11.2013р. зазначив, що відповідач не виконав своїх обов'язків стосовно термінів оплати за спожиту електроенергію, чим завдав шкоди позивачу. Просить суд позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.11.2013р. представник відповідача пояснив, що заперечує проти позовних вимог позивача та просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

19.11.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12 год. 30 хв. 10.12.2013р.

Представником позивача 10.12.2013р. через канцелярію господарського суду Запорізької області надано до суду клопотання, в якому останній просить зупинити розгляд по справі № 908/3491/13 до 31.12.2013р у зв'язку із неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Суд відхилив клопотання позивача у зв'язку із його необґрунтованістю.

10.12.2013р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представник відповідача надав до суду заперечення проти позовної заяви та в судовому засіданні пояснив, що КП "Чернігівське ВУЖКГ" не визнає позовні вимоги в зв'язку з тим, що на підставі постанови КМУ від 20.03.2013р. № 167 комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області протокольним рішенням № 2 від 08.05.2013р. погоджено проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості КП "Чернігівське ВУЖКГ" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за спожиту електроенергію на суму 37 313 грн.Також, протокольними рішеннями № 9 від 30.10.2013р. та № 10 від 12.11.2013р. комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області погоджено проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості КП "Чернігівське ВУЖКГ" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за спожиту електроенергію на загальну суму 47 635 грн.

Крім того, відповідно до вище вказаних протокольних рішень 12.07.2013 р. було укладено багатосторонній договір № 167Е/68 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013 р. № 167 (далі -Договір). ВАТ «Запоріжжяобленерго» та КП «Чернігівське ВУЖКГ» також є сторонами за даним договором. Згідно вказаного договору та додаткового договору до нього від 29.08.2013 р. № 1167Е/68, з метою погашення заборгованості КП «Чернігівське ВУЖКГ»за спожиту електроенергію, з державного бюджету виділяється субвенція в сумі 37313 грн. відповідно до пп..2 п. 13 договору від 12.07.2013 р. № 167Е/68 сторони по даному договору зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості. У зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

10.12.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 26.12.2013р.

26.12.2013р. представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 25.12.2013р. на адресу суду надійшло клопотання , в якому останній просить суд продовжити строк розгляду спору по справі № 908/3491/13 та відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю прибуття повноважного представника в судове засідання 26.12.2013р.

Представник відповідача у судове засідання 26.12.2013р. не з'явився, 24.12.2013р. через канцелярію Господарського суду Запорізької області надав до суду клопотання в якому просив суд продовжити строк розгляду справи за межі двохмісячного строку та відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному представника комунального підприємства "Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства".

Ухвалою суду від 26.12.2013р. клопотання сторін було задоволено, строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 09.01.2014р.

В судовому засіданні 09.01.2014р. сторонами надані платіжні доручення № 4 від 11.12.2013р. та № 5 від 27.12.2013р. про сплату боргу на загальну суму 82948 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.2014р. підтвердив погашення основної заборгованості, проте просить суд стягнути з відповідача 964,32 грн. 3% річних за період з 08.01.2013р. по 21.10.2013р. та 1720,50 грн. судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.01.2014р. підтвердив сплату основного боргу та заперечив проти стягнення з нього 3 % річних, посилаючись на п.п. 2 п. 13 багатостороннього Договору від 12.07.2013р., підписаному, в тому числі й ВАТ "Запоріжжяобленерго" та КП "Чернігівське ВУЖКГ", відповідно до якого Сторони по даному Договору зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості, отже, позивач не мав права витребувати кошти за спожиту електроенергію, а тому, відповідно, не має право на стягнення 3 % річних. Крім того, відповідач заперечує також й проти стягнення з нього судового збору, мотивуючи це тим, що оскільки кошти виділяються з бюджету, а не безпосередньо ним, затримка щодо несвоєчасного погашення заборгованості відбулося не з його вини. Просить припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості, в зв'язку з її повним погашенням та відмовити в задоволенні стягнення 3 % річних та судового збору.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 09.01.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910) передбачено, що договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією. 01.07.2007р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та КП "Чернігівське ВУЖКГ" укладено договір за № 45 на постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 1. Договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору»

Додатком 4 до договору №45 від 01.01.2007р. передбачено порядок розрахунків за активну електричну енергію, відповідно до якого оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться Споживачем плановими платежами по рахункам або платіжним вимогам - дорученням, які направляє йому Постачальник електричної енергії за плановий період.

Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з моменту отримання рахунку здійснити оплату.

Так, за період з 29.12.2012р. по 01.10.2013р. відповідачеві були виставлені рахунки на загальну суму 128647,27 грн. Відповідач рахунки сплатив частково, в сумі 54643,97 грн. Сума несплаченої заборгованості склала 74003,30 грн.

Відповідач платіжними дорученнями № 4 від 11.12.2013р. та № 5 від 27.12.2013р. перерахував на рахунок позивача суми основного боргу, що підтверджується наданими до матеріалів справи відповідними платіжними дорученнями.

Факт погашення відповідачем перед позивачем суми боргу за договором про постачання електричної енергії № 45 від 01.07.2007 р. також було підтверджено в судовому засіданні представниками сторін.

Таким чином, в зв'язку із погашенням відповідачем заборгованості, предмет спору в частині стягнення основного боргу в розмірі 74003,30 грн. - відсутній, а тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою рахунків згідно п. 4.2.1 договору № 45 від 01.07.2007 р. позивачем було нараховано 3% річних за період з 08.01.2013 р. по 21.10.2013 р. на загальну суму 964,32 грн.

Заперечення відповідача щодо стягнення 3 % річних з посиланням на п.п. 2 п. 13 Договору від 12.07.2013р., підписаному, в тому числі й ВАТ "Запоріжжяобленерго" та КП "Чернігівське ВУЖКГ", відповідно до якого Сторони по даному Договору зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості, суд відхиляє, в зв'язку з тим, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат є способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваних ним грошових коштів, належних до сплати.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість, яка була предметом розгляду справи, виникла внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 45 від 01.07.2007р., а також зобов'язання відповідача щодо платежів за цим договором не припинялись до моменту погашення заборгованості, то у позивача наявні всі підстави для застосування ст. 625 ЦК України.

Посилання відповідача стосовно відсутності його вини суд також не приймає, оскільки згідно з частиною другою статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно з абзацом другим частини першої статті 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Тобто, частина друга статті 218 ГК України встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності за наявності його вини.

Зазначену норму в частині відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання слід застосовувати з урахуванням правила абзацу першого частини першої статті 614 ЦК України, згідно з яким особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Тому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання за відсутності його вини лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 528 ЦК України передбачає, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Крім того, ст. 618 ЦК України встановлено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Тобто, існують винятки із загального правила щодо особистого виконання зобов'язання, які встановлюються договором або законом чи випливають із суті зобов'язання. Проте, стороною в зобов'язанні все одно залишається боржник, який, як правило, і відповідає за порушення зобов'язання іншою особою, якщо договором або законом не встановлено відповідальності безпосереднього виконавця.

Умовами договору № 45 на постачання електричної енергії від 01.07.2007р. не передбачена відповідальність будь - якої іншої особи за невиконання покладених на неї службових обов'язків, а тому посилання відповідача на відсутність виділених з бюджету коштів, в рамках Договору від 12.07.2013р. є недоречним.

Таким чином, в даному випадку, несвоєчасне перерахування грошових коштів з державного бюджету не звільняє відповідача від обов'язку виконання зобов'язання за Договором № 45 від 01.07.2007 р.

Таким чином, оскільки факт прострочення зобов'язання за Договором № 45 від 01.07.2007р. підтверджений матеріалами справи, в тому числі й поясненнями представників сторін, погашення основного боргу відбулося вже після подачі позову до суду, а також враховуючи право позивача на отримання компенсації від боржника за користування утримуваних ним грошових коштів, належних до сплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 964,32 грн. 3% річних законними, обґрунтованими, а такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, а погашення боргу відбулося після подачі позову до суду.

Керуючись ст. 49, п. 1.1 ст.. 80, ст.. ст.. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства", 71200 смт. Чернігівка, Запорізька область вул.. Набережна, 16 (р/р 26007000115553 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023 код ЄДР 03345320) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Чернігівського району електричних мереж, 71200, Запорізька область смт. Чернігівка вул.. Леніна, 261 (р/р 260024156 в ЗОД «Райффайзен банк Аваль» м. Запоріжжя МФО 313827 код ЄДР 00130926) 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн.. 32 коп. суми 3 % річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору . Видати наказ.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 74003 грн. 30 коп. провадження у справі припинити.

Суддя О.А. Топчій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.01.2014 р.