Постанова № 36679171, 13.01.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 січня 2014 року справа № 814/4598/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовом

ТОВ "Судноверф "Наваліс", вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011

до

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

про

визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Судноверф «Наваліс» (далі - позивач, Товариство) до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають в проведенні перевірки Товариства, результати якої оформлені актом від 16 вересня 2013 р. № 749/14-04-22-02/37032085.

В обґрунтування позовних вимог вказано на протиправність перевірки з огляду на те, що наказ про її проведення та відповідне повідомлення були надіслані на адресу Товариства вже після початку проведення перевірки.

Відповідач позов не визнав, в запереченнях клопотав закрити провадження у справі, вважаючи, що позивач оскаржує сам акт перевірки. Ухвалою суду в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовлено (а. с. 45, 104-105).

В судове засідання, призначене на 13 січня 2014 р. з’явився представник позивача, відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце його проведення (а. с. 112). Відповідно до приписів ст. 128 ч. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Суд вважає, що маються підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір між сторонами, суд встановив наступне.

4 вересня 2013 р. ДПІ прийняла наказ № 258 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, в п. 2 якого строк проведення перевірки встановлено з 5 вересня (а. с. 7). Того ж дня, відповідач склав повідомлення № 134, в якому містилась інформація для позивача про підстави, строк і вид перевірки (а. с. 9).

Відповідно до ст. 78 п. 78.4. Податкового кодексу України (далі - ПК України), про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Стаття 79 ПК України, яка встановлює особливості проведення документальної невиїзної перевірки, у п. 79.2. визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як слідує з п. 2.1. акту перевірки, перевірка розпочата 5 вересня. Враховуючи вищенаведені приписи ПК України, ДПІ до вказаної дати повинна була вручити або надіслати позивачу наказ на проведення перевірки.

Суд своєю ухвалою витребував у ДПІ докази надіслання наказу, але незважаючи на своєчасне отримання ухвали, відповідач її вимоги не виконав і доказів коли саме наказ було надіслано на адресу відповідача, суду не надав (а. с. 106, 109).

В свою чергу, позивач надав лист Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», з якого слідує, що відповідач направив наказ на адресу позивача тільки 6 вересня, тобто вже після початку проведення перевірки, яка розпочата 5 вересня (а. с. 33).

Обов'язку податкового органу надіслати на адресу платника податків наказ на проведення перевірки, кореспондує право останнього прийняти участь у перевірці, надати свої пояснення та їх документальне підтвердження тощо, а тому несвоєчасне надіслання наказу фактично позбавляє платника податків можливості реалізувати ці права.

Стаття 19 ч. 2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про порушення відповідачем встановленого ст. ст. 78 і 79 ПК України порядку проведення документальної невиїзної перевірки, що виявилось у надісланні наказу на проведення перевірки вже після її початку, у зв’язку із чим такі дії відповідача носять протиправний характер.

Позивач, формулюючи свої вимоги, просить суд визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки Товариства, за результатами якої складено акт перевірки. В той же час, судом надається оцінка виключно дотриманню ДПІ процедури призначення та проведення перевірки, а не наступному оформленню її результатів відповідним актом, на підставі чого суд, використовуючи право надане йому ст. 162 ч. 2 КАС України, вважає за необхідне прийняти іншу постанову, якою визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач, надавши квитанцію № ПН7040 від 4 листопада 2013 р. (а. с. 2), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 70,0 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Дії державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Судноверф «Наваліс» визнати протиправними.

3. Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Судноверф «Наваліс» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 70,0 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз