Постанова № 36678781, 10.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2394/13-а

10 січня 2014 року 17год. 25хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2

відповідача: представник Наконечний Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та зазначив, що податкове повідомлення - рішення №0000231700 від 20.03.2013 року складено безпідставно і з порушенням встановленого законодавством порядку. Додатково пояснив, що жодного правопорушення (заниження орендної плати за землю 2012 рік), відображеного у вказаному податковому повідомленні - рішенні позивач не вчиняв. Також вказав, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.10.2013 року справа №918/1591/13 визнано недійсною угоду на право користування земельною ділянкою комерційного призначення, що укладена між Великомежирецькою сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (рішення набрало законної сили). Вважає, податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю є протиправним та таким, що належить до скасування.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та вказав, що відповідно до чинного законодавства використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування. Так як позивачем була укладена тимчасова угода на право користування земельною ділянкою, то відповідно ним повинна сплачуватись орендна плата.

Крім того в судовому засіданні зазначив, що позивачем відповідно до поданої декларації з плати за землю від 20.02.2012 року не виконано обов"язок, щодо нарахування належної до сплати орендної плати за земельну ділянку отриману у користування, в зв'язку з чим відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання та винесено податкове повідомлення-рішення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення, при цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 27.02.2013р. позивачу було надіслано повідомлення про проведення перевірки від 27.02.2013р. та копію наказу від 26.02.2013р. від отримання листа платник відмовився.

06.03.2013р. складено акт документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1щодо достовірності даних Податкової декларації з плати за землю за 2012 рік. За результатами якої встановлено, що платником занижено суму орендної плати за землю в сумі 5598,60грн. (за користування земельною ділянкою за травень, червень, липень 2012 року). Акт надіслано платнику 07.03.2013р. Від отримання листа платник відмовився.

Пунктом 86.6 ст. 86 ПК України передбачено, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

За результатами акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.20132р. №0000231700. на суму 8397,90 грн., в тому числі основний платіж 5598,60 грн., штрафна санкція 2799,30 грн. Рішення надіслано платнику 20.03.2013р. Від отримання листа платник відмовився.

Посилання представника позивача на той факт, що позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, так як тимчасова угода не є по своїй формі договором-оренди та є незаконною, а також те, що дана тимчасова угода скасована рішенням сільської ради, та, що позивач не використовував дану земельну ділянку в господарській діяльності і не отримував доходу від такого користування, судом до уваги не беруться, виходячи з такого.

01.11.2011р. рішенням шостого скликання Великомежиріцької сільської ради №318 надано дозвіл на укладення тимчасової угоди між сільською радою та позивачем на оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,80га, яку використовує позивач для обслуговування м'ясного павільйону та здійснення комерційної діяльності до моменту виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі /м'ясний павільйон/ та здійснення комерційної діяльності і укладення договору на оренду землі з державною реєстрацією.

Вказаним рішенням встановлено орендну плату в розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки землі.

10.11.2011р. між позивачем та сільською радою була укладена тимчасова угода на право користування земельною ділянкою площею 0,80га, що по АДРЕСА_1.

Відповідно до даної угоди, сільська рада передає, а позивач приймає вказану земельну ділянку в тимчасове платне користування. На вказаній земельній ділянці знаходиться будівля м'ясного павільйону, яка перебуває в оренді позивача.

Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 746480грн. Плата за користування земельною ділянкою вноситься в грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 22394,40грн. в рік. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.

10.11.2011р. складений акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки.

Так, за змістом ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним.

Частиною 2 ст. 15 Закону України "Про плату за землю", податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні.

Отже, оскільки позивачем підписано тимчасову угоду та прийнято в тимчасове платне користування земельну ділянку, то відповідно позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за землю.

До того ж, за вказану земельну ділянку в 2011 році позивачем самостійно сплачена орендна плата згідно поданої ним же декларації.

Крім того, 02.02.2012р. позивачем подана заява до відповідача щодо реєстрації реєстратора реєстрових операцій.

03.02.2012р. відповідачем здійснено реєстрацію вказаного реєстратора за адресою

с. В.Межирічі Корецького району, назва господарської одиниці - м'ясний павільйон та прилегла земельна ділянка (0,8га) /ринкова площа/, сфера застосування РРО - надання послуг, про що видане реєстраційне посвідчення №1708000491 та довідка про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій №1708000491 "р".

Відповідно до звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку, позивачем отриманий дохід за травень, червень, липень місяці 2012р.

Так як вказаний реєстратор зареєстрований за адресою с. В.Межирічі по господарській одиниці - м'ясний павільйон та прилегла земельна ділянка (0,8га) /ринкова площа/, то суд приходить до висновку, що позивачем фактично використовувалась в господарській діяльності земельна ділянка, надана в тимчасове користування згідно тимчасової угоди.

Щодо скасування сільською радою тимчасової угоди та рішення Господарського суду Рівненської області від 29.10.2013 року справа №918/1591/13, то в даному випадку суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, на рішення сесії Великомежиріцької сільської ради №318 від 01.11.2011р. прокуратурою Корецького району був внесений протест.

21.06.2012р. рішенням сесії №489 скасоване рішення сільської ради від 01.11.2011р. №318 та скасована тимчасова угода на право користування земельною ділянкою, укладеною між сільською радою та позивачем.

Виходячи з наведеного, на думку суду, в даному випадку позивач звільняється від орендної плати за землю з моменту скасування тимчасової угоди.

Крім того, рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.10.2013 року справа №918/1591/13 визнано недійсною угоду на право користування земельною ділянкою комерційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,80га., що укладена між Великомежирецькою сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (рішення набрало законної сили).

Враховуючи те, що зобов"язання припиняються на майбутне не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину(господарського договору) зобов"яння його сторін припиняються на майбутне з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договру) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 36.1. статті 36 ПК України встановлено що, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно поданої позивачем 20.02.2012р. податкової декларації з плати за землю, останнім не нарахована належна до сплати орендна плата за земельну ділянку отриману у користування.

Згідно п.41.1.1. п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби

Відповідно до п. 54.3.2 п.54.3. ст..54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В силу вимог п. 287.3. ст..287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Абзацом 4 пункт 123.1 ст. 123 ПКУ встановлює, що при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

П.58.3. ст58 ПКУ передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адрес за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку стосовно правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення в частині нарахування грошового зобов"язання з орендної плати за землю до 21.06.2012 року. А отже, застосування до позивача грошового зобов"язання (орендна плата за землю) та штрафних санкцій у більшому розмірі є безпідставним.

Однак, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що орендна плати за землю в сумі 5598,60грн. (за користування земельною ділянкою за травень, червень, липень 2012 року) та штрафна санкція в сумі 2799,3грн. грн. застосовані неправомірно, податкове повідомлення - рішення №0000231700 від 20.03.2013 року Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір присуджуюється на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000231700 від 20 березня 2013 року.

Присудити на користь позивача Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.