Рішення № 36676402, 15.01.2014, Селидівський міський суд Донецької області

242/4492/13-ц

2/242/10/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Моцний О.С., при секретарі Відонової О.О., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.09.2013 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 23.04.2011 року було укладено кредитний договір № 001-04323-230411, за умовами якого відповідачеві надано кредит у сумі 4 668 грн. на придбання певного майна/послуг. Відповідно до п. 2.3. Договору за користування кредитом відповідач повинен сплачувати проценти, виходячи зі ставки 0,01 % в рік, а також за ведення кредитної справи плату в розмірі 3,42 % на місяць. Відповідач неналежно виконує зобов'язання за вказаним договором, в зв'язку з чим станом на 25.07.2013 року виникла заборгованість у розмірі 4 237 грн. 48 коп. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у сумі 237 грн. 48 коп., а також сплачені судові витрати.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, надав заяву з підтриманням позову, просив слухати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги не визнала, зазначила між нею та позивачем було укладено кредитний договір з мулевими відсотками, але умови договору вона виконувала і сплачувала внески за користування кредитом вчасно, і на теперішній час заборгованості за кредитом у неї немає. Вважає позовну заяву необґрунтованою та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до договору між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-04323-230411 від 23.04.2011 року, відповідачеві надано кредит у сумі 4 668 грн. на придбання певного майна/послуг.

Відповідно до п. 2.3. Договору за користування кредитом відповідач повинен сплачувати проценти, виходячи зі ставки 0,01 % в рік, а також за ведення кредитної справи плату в розмірі 3,42 % на місяць (п. 2.5 Договору).

В кредитному договорі № 001-04323-230411 від 23.04.2011 року зазначені терміни та поняття, умови та порядок надання кредиту, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, звернення стягнення і реалізація предмету, відповідальність сторін, інші умови. Відповідач ОСОБА_1 під час укладання вищезазначеного договору була ознайомлена з умовами та порядком надання кредитних коштів, строків погашення кредиту, процентів, тощо, про що свідчить її особистий підпис на кожному аркуші договору та тарифах.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості станом на 25.07.2013 року у відповідача виникла заборгованість за кредитом в сумі 4237 грн. 48 коп., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 2481 грн. 44 коп., заборгованість за відсотками - 0, 11 грн., заборгованість за комісіями - 1755 грн. 93 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Як вбачається з анкети клієнта на оформлення кредиту (а.с. 14) та інформаційної довідки про кредит (а.с. 13), відповідач ОСОБА_1 надала свою згоду з умовами договору, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту і ці умови є зрозумілими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами існують договірні зобов'язання відповідно до яких ОСОБА_1 частково сплачувала заборгованість за кредитним договором, натомість несвоєчасність внесення платежів призвела до виникнення заборгованості за договором.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що умови договору вона виконувала і сплачувала внески за користування кредитом і на теперішній час заборгованості за кредитом в неї немає, оскільки як вбачається з наданих до позовної заяви розрахунків в нього є заборгованість в сумі 4237 грн. 48 коп., яка складається з заборгованості за сумою кредиту - 2481 грн. 44 коп., заборгованості за відсотками - 0,11 грн., заборгованості за комісіями - 1755 грн. 93 коп.. Натомість відповідачем в судовому засіданні не надано жодного доказу в підтвердження факту повної сплати ним суми кредиту.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 229, 40 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 627-629, 638, 639, 1048, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «ДельтаБанк» (р/р 29092004560517, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору у розмірі 4 237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 48 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПАТ «ДельтаБанк» (р/р 6499100199, МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) повернення судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя