Постанова № 36671265, 13.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2014 року Справа № 904/6848/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.

Секретар судового засідання: Євстигнеєва Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Лосєв Д.В. представник, довіреність №52-16/119 від 29.12.12;

від відповідача: Шуба Я.С., представник, довіреність № 33 від 01.01.14;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013р. у справі №904/6848/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 98 914,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2013р. Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 98914,80 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013р. у справі №904/6848/13 (суддя Панна С.П.) в задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків в сумі 98914,80 грн. відмовлено.

Не погодившись з оскарженим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що Положення про зайнятість колій на ст.Кривий Ріг на момент видачі наказів відповідач надав лише по 10 коліям (3,4,5,6,8,9,11,12,1б,14), зазначивши, що колії № ІІ - головна та призначена для пропуску вантажних та пасажирських поїздів. Однак, як вбачається з ЄТП, ст. Кривий Ріг має 26 колій, з яких 13 колій призначені для приймально-відправних операцій, до яких, окрім перелічених, відносяться також колії №№ І, ІА, ІІ, ІІА. Зазначені колії були вільні, та відповідач мав змогу прийняти на них вагони, затримані за спірними наказами. Також зазначає, що у серпні 2012 року кількість вагонів, що подавалась на під`їзну колію позивача, яка примикає до ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці, значно перевищує її максимальну переробну спроможність, що відповідно до ст. 121 Статуту та п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами. Окрім вказаного, відповідачем грубо порушувалися вимоги ЄТП щодо дотримання часу, встановленого на обробку поїздів. Вважає, що його вина у затримці вагонів відсутня, оскільки зайнятість колій була спричинена саме вагонами, що знаходились під технологічними операціями.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", як власником колії, укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до п. 1 вказаного договору, на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, місцем примикання якої є стрілка №2/4, в парній горловині станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці і обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до п.6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна Придніпровської залізниці. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

У серпні 2012 року на адресу позивача надходили порожні вагони. На шляху прямування, відповідно до вимог п.п. 9,10 р.III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, дані вагони були затримані згідно наказів № 215 від 23.08.2012 року, № 202 від 21.08.2012 року, № 238 від 27.08.2012 року, № 253 від 29.08.2012 року, № 244 від 28.08.2012 року через неможливість приймання їх станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ВАТ"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на адресу позивача та здійсненням необхідних операцій з обробки вагонів як позивача, так і інших контрагентів ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до відомостей плати за користування вагонами №№ 03092777, 04092791, 28082720, 31089173 за час затримки вагонів залізницею було нараховано та списано плату за користування вагонами у сумі 98914,80 грн. (з ПДВ) (т. 1, а. с. 170, 192, 204, 212).

Позивач вважає, що плата за користування вагонами списана відповідачем з рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" неправомірно, у зв'язку з чим позивачу завдано збитки на суму 98914,80 грн.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458 (далі по тексту Правила користування вагонами і контейнерами), облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 Правил користування вагонами і контейнерами).

Між позивачем та відповідачем укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006р.

Згідно п. 2.4. вказаного договору (з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди №1 від 15.01.2007 року) позивач зобов'язався здійснювати попередню безготівкову оплату відповідачу за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці.

Одержані кошти відповідач зараховує на особовий рахунок вантажовласника.

Пунктом 3.2. договору про організацію перевезень (в редакції додаткової угоди №16 від 29.06.2011 року) передбачено, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних первинних документів, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Відомості плати за користування вагонами були оформлені в паперовому вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що відомості плати за користування вагонами №№03092777, 04092791, 28082720, 31089173 працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані не були. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту пред'явлення позивачу відомості для підписання та відмови останнього від її підписання, відтак, списав спірні грошові кошти без його згоди, що є порушенням п.4 Правил користування вагонами і контейнерами.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вказане списання коштів було проведено залізницею з дотриманням вимог законодавства, оскільки в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України та ст. 129 Статуту залізниць України (надалі Статут) обставини відмови від підписання відомості повинні були підтверджені належним актом загальної форми, який в матеріалах справи відсутній.

Щодо правомірності затримки спірних вагонів на станціях підходу колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 46 Статуту встановлює, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Згідно зі ст.. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Про затримку спірних вагонів на підходу до станції призначення були видані накази про затримку № 215 від 23.08.2012 року, № 202 від 21.08.2012 року, № 238 від 27.08.2012 року, №253 від 29.08.2012 року, № 244 від 28.08.2012 року. За цим фактом у порядку п.9,10 р. III Правил, складені наступні акти:

- на станції Гейковка складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 23.08.2012 року (т. 2 а. с. 57) та акт загальної форми ГУ-23 за № 3 від 23.08.2012 року (т. 2 а. с. 56). У акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 23.08.2012 року за № 3 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом № 2214 22.08.2012 року о 04 год. 30 хв. та час закінчення затримки вагонів, які відправлені 01.09.2012 року о 16 год. 40 хв;

- на станції Кривий Ріг-Головний складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 21.08.2012 року (т. 2 а. с. 61) та акт загальної форми ГУ-23 за № 3265 від 21.08.2012 року (т. 2, а. с. 63). У акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 21.08.2012 року за № 4 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом № 3563 20.08.2012 року о 12 год. 20 хв. та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 3505 25.08.2012 року о 19 год. 45 хв.;

- на станції Чортомлик складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 20 від 27.08.2012 року (т. 2 а. с. 66) та акт загальної форми ГУ-23 за № 694 від 27.08.2012 року, (т. 2 а. с. 67). У акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 27.08.2012 року за № 20 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом № 2207 26.08.2012 року о 19 год. 30 хв. та час закінчення затримки вагонів, які відправлені 27.08.2012 року о 19 год. 30 хв.;

- на станції Грекувата складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 29.08.2012 року (т. 2 а. с. 123) та акт загальної форми ГУ-23 за № 7768 від 29.08.2012 року (т. 2 а. с. 125-127). У акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 29.08.2012 року за № 3 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом № 2104 29.08.2012 року о 03 год. 47 хв. та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 2103 03.09.2012 року о 01 год. 00 хв.;

- на станції Кривий Ріг-Головний складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 7 від 28.08.2012 року (т. 2 а. с. 130) та акт загальної форми ГУ-23 за № 3272 від 28.08.2012 року (т. 2 а. с. 129). У акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 28.08.2012 року за № 7 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом № 3575 28.08.2012 року о 08 год. 25 хв. та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 3501 01.09.2012 року о 01 год. 10 хв.;

- на станції Новоблочна складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 56 від 28.08.2012 року та акт загальної форми ГУ-23 за № 56 від 29.08.2012 року. У акті про затримку вагонів форми ГУ-23а від 28.08.2012 року за № 56 вказано час затримки вагонів, які прибули поїздом № 2322 28.08.2012 року о 14 год. 00 хв. та час закінчення затримки вагонів, які відправлені поїздом № 2322 29.08.2012 року о 13 год. 40 хв. (т. 2 а. с. 57, 61, 66, 123, 130).

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

В зазначених документах вказано лише, що вагони порожні, як вантаж на своїх осях.

Сторонами не надано залізничних накладних на підтвердження статусу цих вагонів як вантажу.

За наведених обставин, не можливо достовірно встановити чи дійсно вказані порожні вагони мали статус вантажу, тобто залізницею не доведено належними доказами правомірність нарахування плати за користування цими вагонами, оскільки за порожні вагони парку УЗ плата не нараховується (Постанова ВГСУ від 23.10.2013р. у справі №33/5005/10741/2012).

Слід зазначити, що плата за користування вагонами в разі їх затримки на станціях підходу нараховується в разі затримки вагонів з причин, які залежать від вантажовласника (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідач посилається на те, що не міг доставити ці вагони на станцію призначення з вини позивача, оскільки всі колії були зайняті, у зв»язку з чим на підходах до станції Кривий Ріг затримувалися порожні власні вагони, які прямували на адресу ВАТ"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" по перевізним документам, через скупченість вагонів на станції призначення по причині не своєчасного забирання з колій станції одержувачем вантажів, які прибули на його адресу. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

В положенні про зайнятість колій за час затримки вагонів на підходах до станції призначення зазначено, що на коліях №№ 3,4,5,6,8,9,11,12,1б,14 мала місце затримка вагонів з вини позивача, про що складені акти загальної форми ГУ-23.

Але, як вбачається з доданих до матеріалів справи актів загальної форми ГУ - 23 №3 від 23.08.2012 року, № 3265 від 21.08.2012 року, № 694 від 27.08.2012 року, № 7768 від 29.08.2012 року, № 949 від 29.08.2012 року, б/н від 02.09.2012 року, № 3272 від 28.08.2012 року, № 56 від 29.08.2012 року, їх складено в порушення вимог п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, згідно яких, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Надані відповідачем акти загальної форми підписані лише представниками залізниці, тому не можуть бути належним доказом підтвердження викладених в них обставин, тобто зайнятості колій саме з вини позивача. Посилання відповідача на п. 3 "Правил складання актів" колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки "Правила користування вагонами та контейнерами" є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування. Докази виклику представників вантажоодержувача для підписання актів на віднесення на відповідальность вантажовласника, в порядку визначеному Правилами користування вагонами та контейнерами позивач не надав. Акти загальної форми про відмову від підписання спірних актів не складались, до справи відповідачем не залучені. Не узгодженість сторонами порядку та місця підписання актів на віднесення на відповідальность вантажовласника не позбавляє залізницю від обов`язку складання актів в порядку, визначеному законодавством, а саме п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами. Таким чином, вказані акти не можуть підтверджувати вину позивача в зайнятості колій на станції примикання.

Крім того, з Положення про зайнятість колій вбачається:

- обробка поїздів з порожніми вагонами відбувалась від семи годин до трьох діб (відповідно до ЄТП роботи станції Кривий Ріг та під`їзної колії позивача передбачено, що операції по прибуттю поїздів на ст. Кривий Ріг (обробка поїздів) мають бути проведені в час, що дорівнює 216 хв (3,6 год). Слідування вагонів на станцію Допоміжна включений у час встановлений на обробку поїзду з порожніми вагонами. Однак, між закінченням обробки поїздів та їх відправленням на ст. Допоміжна минало від п'яти годин до доби. Тобто у проміжок часу між закінченням обробки та відправленням поїзду на ст. Допоміжна, вагони займали колії безпідставно, оскільки жодних технологічних операцій з ними не проводилось;

- колії використовувались для накопичення вагонів (відповідно до п. 1.1 ЄТП встановлено, що для накопичення вагонів використовується виключно 18 колія). Так, на колії № 6 накопичення і обробка вагонів відбувалось майже 30 годин, з 09 год. 20 хв. 23.08.2012 до 15 год. 30 хв. 24.08.2012;

- відставлення технічно несправних вагонів здійснювалось від 10 годин (колія №5) до доби (колія № 3) (умовами ЄТП не передбачено проведення такої операції як відставлення вагонів).

З наданого Положення неможливо перевірити зайнятість колії № 6 на момент видачі наказів про затримку вагонів. Згідно даних, внесених у Положення, обробка поїзду №3521 почалась о 18 год. 00 хв. 29.08.2012, а закінчилась о 20 год. 00 хв. 28.09.2012, відправлення поїзду № 3653 на ст. Допоміжна було здійснене за три години до його прибуття 29.08.2012 о 15 год. 30 хв., В той же день 29.08.2012 відбувалась обробка поїздів, виставлених ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» № 3508 та № 3510. Тобто, на колії одночасно знаходились три поїзда: №№ 3653, 3508, 3510. Також, обробка вагонів розбіркового поїзду, виставлених ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» почалась о 22 год. 30 хв. 30.08.2012, а закінчилась о 00 год. 05 хв. 30.08.2012.

Таким чином, проаналізувавши положення зайнятості колій, суд вбачає перевищення обумовленого часу на обробку вагонів, тобто колії були зайняті з причин несвоєчасної обробки залізницею вагонів, що виключає вину позивача у зайнятості колій на станції примикання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем не доведено факту неможливості подачі спірних вагонів, затриманих на станціях підходу, впродовж періоду їх затримки. Тому слід визнати, що підстави для затримки вагонів і як наслідок нарахування плати за їх користування, за час затримки, були відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ по справі №904/1604/13-г від 11.09.2013р.

За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що в порушення умов договору та нормативно-правових актів залізницею була неправомірно нарахована та списана з позивача плата за користування вагонами, що є його збитками в розумінні ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України, оскільки наявний повний склад цивільного правопорушення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обчислення строку позовної давності відповідно до ст. 315 Господарського кодексу України. Позивач звернувся до суду в межах визначеного цією нормою строку позовної давності (претензія від 27.11.2012р., відповідь не отримана, перебіг строку позовної давності спливає 03.09.2013р., позов заявлено 14.08.2013р.), тому заява відповідача про його застосування та його доводи щодо порядку обчислення позовної давності судом відхиляються.

Доводи відповідача про припинення провадження у справі правомірно відхилені господарським судом, оскільки як вбачається із рішення суду від 15.07.2013р. у справі №904/1663/13-г предметом позову було стягнення на підставі положень ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих коштів. В той час, як у даній справі предметом вимог є стягнення збитків, завданих порушенням відповідачем умов договору та вимог нормативно-правових актів щодо нарахування та списання плати за користування вагонами.

За даних обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення господарського суду, як прийняте за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013р. у справі №904/6848/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" збитки у розмірі 98 914,80 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви - 1978, 30 грн. та судовий збір за розгляд апеляційної скарги 989, 15 грн.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 17.01.2014 року

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова