Рішення № 36669, 03.07.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2006 р. Справа № 35/190-06

вх. № 5175/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю.

при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.

за участю представників сторін:

позивача - Антонова І.В., дов. № 149 від 30.06.06 р., Верещака Б.І., дов. № 83 від 10.05.06 р. відповідача - Горбань О.В., дов. № 1/юр від 05.06.05 р.

розглянувши справу за позовом АТЗТ "Агро - союз", с. Майське

до ТОВ сільськогосподарське підприємство "Мелихівське" с. Мелихівка

про стягнення 44415,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнутиз відповідача на свою користь 44415,94 грн., з яких 30500,00 грн. основний борг, 12535,50 грн. пеня, 1037,00 грн. інфляційні, 343,44 грн. 3% річних, а також просить віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти стягнення суми основного боргу не заперечує, не згоден з нарахуванням пені, посилаючись на те, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, в зв*язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги частково, зменшивши розмір пені, а також відстрочити виконання рішення до 01.08.06 р..

Сторони до початку судового засідання звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства України, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 23.08.05 р. між сторонами укладено договори купівлі-продажу № 327/02 та № 336/02, відповідно до умов яких позивач зобов*язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити товар (пшеницю). Розрахунки між сторонами (п.3.1 спірних Договорів) здійснюються з відстрочкою платежу до 15.11.05 р. одночасно шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов*язання за спірними Договорами виконав належним чином та поставив відповідачеві товар на загальну суму 30500,00 грн., що підтверджується накладними, наявними в матеріалах справи. Відповідач свої зобов*язання за вищенаведеними Договорами не виконав, за поставлений товар не розрахувався, в зв*язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 30500,00 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Позивач на адресу відповідача направив вимогу про погашення заборгованості та пені, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Наявність заборгованості не заперечується відповідачем, вона підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним повноважними представниками обох сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а сума в розмірі 30500,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до умов спірних Договорів (п.5.2) нарахував відповідачеві пеню за порушення строків оплати в розмірі 0,3% від простроченого платежу за кожний день прострочення, яка складає 12535,50 грн.. Відповідач проти нарахуванням пені в розмірі 0,3% заперечує, посилаючись на те, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до п.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім того, п.2 ст.551 ЦК України передбачає, що розмір пені, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов*язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено договором. З огляду на умови спірних Договорів, сторони п.5.2 погодили розмір пені - 0,3%, таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача пені в сумі 12535,50 грн. є обгрунтованою, доведеною документально, тому вона приймається судом та підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вищенаведеної статті позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції в сумі 1037,00 грн., та 3% річних в сумі 343,44 грн.. Правомірність нарахування перевірена судом, воно відповідає вимогам чинного законодавства, наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить відстрочити виконання рішення суду до 01.08.06 р.. Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не довів суду економічного обгрунтування своєї вимоги, щодо надання відстрочки, не надав доказів відсутності на його рахунку грошових коштів або відсутності майна, на яке може бути звернено стягнення. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду треба відмовити.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 526, 551, 625 ЦК України, ст.231 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Мелихівське", 63260, Харківська область, Нововодолазький район, с.Мелихівка, вул.Центральна,284 (п/р 26001000346001 у філії Харківської дирекції АТ "Індекс-Банк", МФО 350619, код 00707188) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Агро-Союз", 52511, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Майське, вул.Совхозна,5 (п/р 2600030195534 у відділенні "Промінвестбанку" м.Новомосковськ, МФО 305545, код 24437204) - 30500,00 грн. основного боргу, 12535,50 грн. пені, 1037,00 грн. індексу інфляції, 343,44 грн. 3% річних, 444,16 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду - відмовити.

Рішення підписано 07.07.06 р.

Суддя Швед Е.Ю.