Рішення № 36667592, 16.01.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11821/13-ц

пр. № 2/759/271/14

16 січня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретарів Левко О.О., Івченко В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.08.2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.06.2007 року №11171990000 в сумі 98802,36 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_1 20.06.2007 року було укладено кредитний договір №11171990000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 9492,00 доларів США, строком користування до 20.06.2016 року зі сплатою 13% річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими договором.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а в наслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору.

Відповідно до п.6.2 договору банк має право вимагати повного виконання кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителем умов цього договору та договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 32 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у випадках передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення позичальником строків платежів, що встановлені договором.

Позичальник умов кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся шляхом направлення письмової вимоги, проте зобов'язання за кредитним договором не були виконані зі сторони відповідача, у зв'язку з чим, станом на 11.07.2013 року за відповідачем числиться заборгованість у сумі 98802,36 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 58674,94 грн.; сума заборгованості за відсотками - 40127,42 грн.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання.

У судовому засіданні 16.01.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та збільшив їх в частині щодо стягнення з відповідача витрат понесених позивачем за розміщення оголошення в газеті «Хрещатик» про виклик відповідача в судове засідання.

Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 48, 56), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Судом встановлено, що між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_1 20.06.2007 року було укладено кредитний договір №11171990000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 9492,00 доларів США, строком користування до 20.06.2016 року зі сплатою 13% річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими договором. (а.с. 5-11).

02.04.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11171990001 (а.с. 20-21).

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а в наслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 29-30).

Відповідно до акту прийому-передачі права вимоги за кредитами від 08.12.2011 року до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 28).

Судом встановлено, що позичальник умов кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся позивачем шляхом направлення письмової вимоги (а.с. 23-24), проте зобов'язання за кредитним договором не були виконані зі сторони відповідача, у зв'язку з чим, станом на 11.07.2013 року за відповідачем числиться заборгованість у сумі 98802,36 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 58674,94 грн.; сума заборгованості за відсотками - 40127,42 грн.

Уклавши зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.1 ст 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.6) ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 988,02 грн. сплачена позивачем згідно платіжного доручення від 18.07.2013 року №47129073 (а.с. 1), а також 776,16 грн. витрат понесених позивачем за розміщення оголошення в газеті «Хрещатик» про виклик відповідача в судове засідання (а.с. 56).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором №11171990000 від 20.06.2007 року в сумі 98802,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 988,02 грн., а також 776,16 грн. витрат понесених позивачем за розміщення оголошення в газеті «Хрещатик» про виклик відповідача в судове засідання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник