Ухвала суду № 36666523, 16.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/435/13-ц Головуючий у І інстанції Жук М.В.Провадження № 22-ц/780/361/14 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 26 16.01.2014

УХВАЛА

іменем України

16 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Савченка С.І., Даценко Л.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) "Укрсиббанк'' та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №11374566000, реєстраційний номер договору в системі банку №11374566000. Згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_2 кошти у розмірі 90000 доларів США з розрахунку 14,5% річних на строк з 22 липня 2008 року по 22 липня 2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 22 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №218800, згідно умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

Позивач набув права вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2, та договором поруки укладеним з ОСОБА_3, що підтверджується випискою з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року укладеного між ПАТ "Укрсиббанк» та ПАТ "Дельта Банк".

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на його користь 1034860грн. 43коп. заборгованості.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2013 року позов ПАТ «Дельта банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» 1036860грн.43коп. заборгованості та 3441грн. судового збору, всього 1040301грн. 43коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення норм процесуального права.

В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї заборгованості в розмірі 1036860,43грн. та 3441грн. судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Стягнути з позивача судові витрати.

Також не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, вважає що воно ухвалене з порушенням норм матеріального права, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважає що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В апеляційній скарзі просить рішення Васильківського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року скасувати, та ухвалити нове рішення яким позов задоволити в повному обсязі стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 1034860,43грн., та судовий збір у розмірі 3441грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 взятті на себе зобов'язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним з банком кредитним договором, не виконує, тому суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором в межах заявлених позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, що стосуються стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 1034860,43грн., та судового збору у розмірі 3441грн. суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок укладення 18 лютого 2009 року між АКІВ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 додаткової угоди №1 до договору про надання споживчою, кредиту №11374566000 від 22 липня 2008 року без згоди ОСОБА_3, як поручителя, відбулося відстрочення виконання за цим кредитним договором, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування коштами, таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про припинення поруки в силу ч.1 ст.559 ЦК України. У зв'язку з цим всю суму боргу було стягнуто з ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом вставлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11374566000.(а.с.10-18)

Відповідно до п.1.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 90000 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.2.2 позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 22 липня 2015 року. Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 1715 доларів США в день сплати ануїтетних платежів.

Виконання зобов'язання позичальника за цим договором забезпечується порукою ОСОБА_3 (п. 2.1. Кредитного договору)

Пунктом 5.7. договору встановлено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати ануїтетного платежу, банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення зазначений в п. 2.1. Договору.

22 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №218800(а.с.19-21) згідно умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11374566000 від 22 липня 2008 року.

18 лютого 2009 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 (а.с.23) до договору про надання споживчого кредиту № 11374566000 від 22 липня 2008 року щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації.

Пунктом 1 додаткової угоди встановлено, що сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору зазначений при його укладені, а саме № 11374566000 так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11374566001.

Пунктом 1.2. цієї додаткової угоди між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 досягнуто домовленість про зміну кінцевого терміну повернення кредиту за кредитним договором від 22 липня 2008 року, а саме позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 22 липня 2025 року, якщо тільки не буде встановлено інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Позивач набув права вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_2 та договором поруки укладеним з ОСОБА_3, що підтверджується випискою з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк». (а.с.28,29)

15 жовтня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлялися досудові вимоги із пропозицією сплатити суму поточної заборгованості за кредитним договором. (а.с. 8, 9)

Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту № 11374566000 від 22 липня 2008 року. № 11374566001 від 18 лютого 2009 року станом на 7 жовтня 2013 року загальна сума заборгованості складає 1036933грн. в тому числі за договором кредиту №1137456600 від 22 липня 2008 року - 2840,37 доларів США, що складає 22703грн. 08коп. та за договором № 11374566001 від 18 лютого 2009 року - 126889,89доларів США, що складає 1014230грн. 65коп. (а.с. 119-121).

Відповідно до ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно із 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Оскільки, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором не виконує, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення з неї заборгованості за договором в межах заявлених позовних вимог у розмірі 1036860грн.

Що стосується стягнення цієї ж суми солідарно з поручителя

ОСОБА_2 - ОСОБА_3, варто зазначити, що за положеннями

ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином у зв'язку з тим, що відбулося відстрочення виконання за кредитним договором №11374566000 від 22 липня 2008 року без згоди ОСОБА_3, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування коштами, а отже і до збільшення обсягу відповідальності поручителя суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення поруки в силу ч.1 ст. 559 ЦК України, а тому вірно відмовив в задоволенні позову в частині пред'явлення вимог до

ОСОБА_3

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції, а тому відхиляє апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: