Постанова № 36665043, 14.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р. Справа№ 910/18372/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача 1: Усов О.О., дов. № 3124/15/14-13 від 05.06.13р.;

від позивача 2: Катруха В.А., дов. № 4379-ню від 01.10.13р.;

від відповідача: Дудченко С.М., дов. № 132 від 25.12.13р.;

від прокуратури: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»,

на рішення господарського суду міста Києва від 18 листопада 2013 року,

у справі № 910/18372/13 (суддя: Лиськов М.О.),

за позовом Прокурора з нагляду за додержанням законності в транспортній сфері в Київській області який діє в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

до приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»,

про стягнення 4 730 424,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор з нагляду за додержанням законності в транспортній сфері в Київській області який діє в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Київ - Дніпровське МППЗТ» про стягнення 4 730 424,66 грн. (а.с.7-11).

Рішенням господарського суду міста Києва від 18 листопада 2013 року по справі № 910/18372/13 позовні вимоги задоволено повністю( а.с. 80-83).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідачем подано до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/18372/13 від 18 листопада 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги, що строк виконання зобов'язання щодо сплати за виконанні роботи визначено вказівкою на подію, а саме отримання рахунку-фактури та оформлення акту приймання-передачі виконаних робіт, проте в акті приймання-передачі виконаних робіт, які надані відповідачем, не зазначено його дату підписання. Крім того апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в відкладені розгляду справи до розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви у справі № 910/21326/13.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» по справі № 910/18372/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногуза М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 19 грудня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/18372/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2013 року, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 14 січня 2014 року.

В судовому засіданні 14 січня 2014 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники позивачів в судовому засіданні 14 січня 2014 року теж надали суду свої пояснення, в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

У зв'язку з належним повідомленням сторін про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка прокурора не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності прокурора.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

18 квітня 2011 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (виконавець) та ПрАТ «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (замовник) був укладений договір № ПЗ/КМС119-115730/НЮ (далі - договір), (а.с. 12-14).

Згідно з п. 1.1 договору, виконавець виконує капітальний та поточний ремонт під'їзної колії, що перебуває на балансі замовника на дільниці Київ-Петрівка- Вишгород, а замовник здійснює оплату за виконані роботи.

В пунктах 4.1, 4.2 договору сторони досягли згоди, що оплата робіт здійснюється замовником в безготівковій формі грошовими коштами в національній валюті України - гривні, підставою для здійснення платежів є рахунок-фактура та акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний обома сторонами договору.

Загальна вартість робіт складає 5 000 000 грн. (п. 3.1. договору).

Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» було виконано комплекс робіт, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт на суму 4 867 788,41 грн. та на суму 132 211,54 грн. (а.с. 16-17). Вказані акти підписані без зауважень та скріплені печатками.

02 лютого 2012 року між ДТГО «Південно-Західна залізниця» та ПрАТ «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» підписано протокол про залік взаємних вимог. Позивач-2 зазначає, що згідно вказаного протоколу погашено частково заборгованість ПрАТ «Київ-Дніпровське МПГІЗТ» перед ДТГО «Південно-Західна залізниця» по спірному договору на суму 30 340,81 грн. (а.с. 20-21).

Дане підтверджується підписаним між сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 грудня 2012 року на суму 4 969 659,14 грн. (а.с. 24).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оплачено за виконані роботи згідно спірного договору 219 659,14 грн. та 250 000 грн., що підтверджується випискою з його банківського рахунку (а.с. 22-23).

Отже, ДТГО «Південно-Західна залізниця» виконано роботи на загальну суму 4 999 999,95 грн., а відповідачем, в супереч умов договору, погашено лише 499 999,95 грн. (30 340,81+219 659,14 + 250 000).

Таким чином, заборгованість ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» перед ДТГО «Південно- Західна залізниця», становить 4 500 000 грн.

Також між сторонами підписано акт взаємних розрахунків станом на 01 серпня 2013 року, з якого вбачається, що у ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» перед позивачем-2 існує заборгованість в сумі 4 500 000 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 25).

За своєю правовою природою договір, який укладений між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.»

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

ДТГО «Південно-Західна залізниця» виконало роботи відповідно до умов договору, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідачем покладені на нього зобов'язання в частині оплати за виконанні роботи не виконано в повному обсязі. Доказів сплати заявленої позивачем заборгованості чи спростування такої заборгованості відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за виконані роботи, а відтак про необхідність їх задоволення.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши повторний математичний розрахунок за допомогою «калькулятора підрахунку ЛІГА:ЗАКОН», колегія суддів київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення становить 230 424,66 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що строк виконання зобов'язання щодо сплати за виконанні роботи визначено вказівкою на подію, а саме отримання рахунку-фактури та оформлення акту приймання-передачі виконаних робіт, проте в акті приймання-передачі виконаних робіт, які надані відповідачем, не зазначено його дату підписання.

Однак вказані доводи апелянта не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки підчас підписання вказаних актів сторони не зазначили будь-яких зауважень, щодо строку виконання робіт, а оскільки договором встановлено, термін виконання робіт до 31 грудня 2011 року (п. 5.1 договору) то суд дійшов висновку, що роботи були здані вчасно. Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів іншої дати підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Щодо посилань апелянта, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи до розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви у справі № 910/21326/13, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1, ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Розгляд апеляційної скарги відповідача на ухвалу про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви у справі № 910/21326/13 не є обставиною, за якої спір не міг бути вирішений в даному судовому засіданні.

Решта доводів скаржника, наведені в апеляційні скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 18 листопада 2013 року, по справі № 910/18372/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на рішення господарського суду міста Києва від 18 листопада 2013 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» на рішення господарського суду міста Києва від 18 листопада 2013 року по справі № 910/18372/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18 листопада 2013 року по справі № 910/18372/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/18372/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий