Постанова № 36664790, 14.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р. Справа№ 910/16848/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дзюба І.М. - дов. № 13/753 від 08.04.13р.;

від відповідача: Лабик Р.Р. - дов № 65 від 16.09.2013р.;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»,

на рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року,

у справі № 910/16848/13 (суддя Гулевець О.В.),

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», м. Київ,

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13 629,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «СК «Провідна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13 629,14 грн. (а.с.10-12).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року по справі № 910/16848/13 позов задоволено повністю (а.с.118-123).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року у справі № 910/16848/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права оскільки не взято до уваги що виплата страхового відшкодування здійснюється за вирахуванням розміру ПДВ, також судом першої інстанції безпідставно відмовлено в клопотанні про витребування документів.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» по справі № 910/16848/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 24 грудня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/16848/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року скаржнику поновлено строк для подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження та призначила до розгляду на 14 січня 2014 року.

В судовому засіданні 14 січня 2014 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року по справі № 910/16848/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача в цьому ж засіданні теж надав суду свої пояснення, в яких підтримав поданий ним відзив на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року по справі № 910/16848/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

З урахуванням вимог статей 102 Господарського процесуального кодексу України і тієї обставини, що неявка представника третьої особи не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

12 жовтня 2012 року на вул. Декабристів у місті Васильків Київської області сталось ДТП за участю транспортного засобу «Honda Civic», державний номер АІ 7755ВТ під керуванням водія Мусієнко В.В., що належить Назарович Н.П. та транспортного засобу «ВАЗ 21043» державний номер АІ 7550 ВА під керуванням Дармостук Г.Л. Вказане підтверджується довідкою про ДТП та постановою Васильківського міськрайонного суду (а.с. 20-21).

Автомобіль «Honda Civic», згідно договору добровільного комплексного автострахування № 06/0648776/1005/12 від 02 жовтня 2012 року було застраховано у позивача (а.с. 13-15).

Відповідно до Звіту № 1064/КВ2 про оцінку вартості збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, який складено 24 жовтня 2012 року ФОП Костюченко А.І., вартість збитків завданих пошкодженням транспортного засобу «Honda Civic» державний номер АІ 7755 ВТ становить 39 103,15 грн. (а.с. 22-27).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

ПрАТ «СК «Провідна» на підставі Страхового акту №1 1001/06/38157/86350 від 05 листопада 2012 року (а.с. 40), здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 36 064,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0056882 від 20 листопада 2012 року (а.с. 41).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 1008/6395/12, Дармостука Г.Л. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 21) тому, на думку позивача до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність Дармостука Г.Л. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 21043», державний номер АІ 7550 ВА згідно із полісом №АЕ/0093167 застрахована відповідачем (а.с. 42).

Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаного полісу становить 50 000 грн., що не перевищує суму завданих збитків.

21 лютого 2013 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулось до відповідача із претензією вих. №03-17/2994 на виплату відшкодування в порядку регресу в розмірі 36 064,10 грн. (а.с. 43).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем перераховано на користь позивача частину коштів в якості відшкодування в порядку регресу в сумі 21 434,96 грн. Вказане підтверджується платіжними дорученнями № 4047 від 16 липня 2013 року та № 547 від 15 серпня 2013 року (а.с. 61-62).

Відшкодування в розмірі 13 629,14 грн. (36 064,10 грн. - 21 434,96 грн. сплачена сума - 1000 грн. франшиза) відповідачем не оплачено. Відповідач, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, не надав доказів сплати завданої шкоди.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення 13 629,14 грн. компенсації здійсненого страхового відшкодування є законною та обґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у звіті № 1064/КВ2 про оцінку вартості збитків, який наданий позивачем, не враховано знос пошкодженого автомобіля, оскільки відповідно до п. 7.39 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» знос повинен враховуватись, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювались ремонтом. У зв'язку з чим відповідач заявив в суді першої інстанції клопотання про витребування у ВДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві довідку про ДТП, яка трапилась 23 грудня 2008 року та витребування у Назарович Н.П. (власник автомобіля «Honda Civic») інформацію з приводу підтвердження факту зазначеного ДТП.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що вказані доводи не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

В пункті 7.39 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» зазначено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Автомобіль «Honda Civic» 2008 року випуску, тобто, на час ДТП 12 жовтня 2012 року, експлуатація останнього не перевищує встановлених в методиці 7 років. Також, в матеріалах справи відсутні будь які докази, що кузов автомобіля «Honda Civic» раніше відновлювався ремонтом. Підтвердження факту ДТП, яке, як зазначає відповідач, мало місце 23 грудня 2008 року, не може бути доказом відновлення ремонтом складових частин кузова, кабіни, рами автомобіля, тому посилання на незаконну відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів є безпідставним.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є посилання відповідача на Звіт №0868 з оцінки транспортного засобу, складений ФОП Івасенком П.П. (а.с.63-66), оскільки у вказаному звіті не вказано, які саме обставини, вказані в п. 7.39. Методики, стали підставою для вирахування фізичного зносу автомобіля «Honda Civic».

Також, звіт №0868 не містить передбачених п. 4.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» додатків, які містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки, які становлять невід'ємну частину звіту.

Щодо доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги що виплата страхового відшкодування здійснюється за вирахуванням ПДВ в порядку статті 196 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що позивачем заявлена до стягнення сума виплаченого страхового відшкодування з урахуванням ПДВ, яка становить вартість ремонтно-віднолювальних робіт та запасних частин пошкодженого автомобіля. При цьому, ПДВ враховано не у зв'язку з оподаткуванням операцій з надання послуг із страхування, як це передбачено ст. 196 Податкового кодексу, а внаслідок оподаткування операцій з надання послуг з ремонту транспортного засобу марки «Honda Civic».

Тому, вказані доводи апелянта є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів, апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року по справі № 910/16848/13 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року по справі № 910/16848/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2013 року по справі № 910/16848/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/16848/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

В.Г. Суховий