Постанова № 36664603, 30.12.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4337/13-а

30 грудня 2013 року 11год. 30хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області по винесенню вимоги № Ф-59 від 21.11. 2013 року про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 1194, 03 грн. протиправними, зобов'язання Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області скасувати вимогу № Ф-59 від 21.11. 2013 року про стягнення заборгованості в сумі 1194, 03 грн, як особі, що перебуває на пенсії за вислугою років працівникам освіти та досягла пенсійного віку, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, будучи фізичною особою-підприємцем, водночас є пенсіонером за віком, а відтак, вважає, що згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від загальнообов'язкової сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. До початку судового розгляду справи від позивача надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 (а.с. 9), копії довідки управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі (а.с. 12), копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 13), копії свідоцтва платника єдиного податку Серії НОМЕР_2 від 11.12.2012 року (а.с. 14) ОСОБА_1 протягом першого півріччя 2013 року одночасно була фізичною особою-підприємцем та отримувала пенсію за віком, призначену за вислугу років, як працівнику освіти.

21.11. 2013 року посадовими особами відповідача було складено вимогу про сплату боргу № Ф-59, а саме недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ІІ квартал 2013 року на суму 1194, 03 грн. (а.с. 10).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Разом з тим, відповідно до п. е) ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

У даному випадку положення ст. 55 Закону України ""Про пенсійне забезпечення" потрібно розуміти в контексті з положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що передбачає собою пенсію за вислугою років, як один з видів пенсії за віком.

Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, якщо остання була працівником освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивачу, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", була призначена пенсія за (віком) вислугою років, як працівнику освіти.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та протягом першого півріччя 2013 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, що підтверджено копією свідоцтва платника єдиного податку Серії НОМЕР_2 від 11.12. 2012 року (а.с. 14).

Положеннями вищевказаної статті передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Позивач у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не числиться, найманих працівників не має.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску, то у відповідача були відсутні правові підстави для винесення вимоги про сплату боргу № Ф-59 від 21.11. 2013 року.

Відтак, вищевказану вимогу Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області належить визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 172 грн. 05 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанцій № 1681.84.1 від 17.12. 2013 р. та № 1972.30.1 від 05.12. 2013 року (а.с. 20, 21).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області по винесенню вимоги № Ф-59 від 21.11. 2013 року про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 1194, 03 грн.

Скасувати вимогу Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області № Ф-59 від 21.11. 2013 року про стягнення заборгованості в сумі 1194, 03 грн.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.