Ухвала суду № 36664431, 15.01.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.01.2014 Справа № 908/119/14

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інари-2010" (69039, м. Запоріжжя, вул. Тунельна, буд. 29 А, ідентифікаційний код 37021052)

про стягнення 6 245, 33 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ТОВ "Інари-2010" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 01/12 від 01.01.2012р. у розмірі 6 245, 33 грн., а саме: 5 934, 75 грн. основного боргу, 15,25 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 296, 08 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 14.01.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем у якості доказу сплати судового збору надано оригінал квитанції № 128 від 11.01.2014р. на суму 1 700, 00 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Позовна заява ПП ОСОБА_1 від 10.01.2014р. направлена на адресу суду 13.01.2014р., про що свідчить відбиток штампу почтового відділення на конверті.

Статтею 8 Закону України від 06.12.2012р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

На виконання листа ДСА України № 10-7237/13 від 27.12.2013р. територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області у листі від 30.12.2013р. № 08-04/3165 зазначило, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

ДСА України зазначає, що згідно з нормами частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний рік діють норми Закону про державний бюджет України на попередній бюджетний рік.

Пунктом 4 частини другої статті 41 названого кодексу встановлено, що соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовується у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01.12.2013р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 гривень.

Зважаючи на викладене, слід дійти висновку, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01.01.2014р. буде складати 1 218 гривень, від розміру якої й справляється судовий збір.

На момент звернення позивачем із даним позовом до суду Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" не прийнятий.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру - про стягнення заборгованості за договором № 01/12 від 01.01.2012р. у розмірі 6 245, 33 грн. за яку сплачено судовий збір у розмірі 1 700, 00грн. Але сума судового збору за дану майнову вимогу повинна становити 1 827, 00 грн.

Таким чином, недоплата судового збору становить 127, 00 грн.

Тобто позивачем не надані належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Отже позивачу при новому звернені з позовом до суду необхідно додатково доплатити судовий збір у розмірі 127, 00 грн.

Як зазначено у абз. 1, 2 п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Також до позовної заяви від 10.01.2014р. позивачем наданий лише фіскальний чек від 13.01.2014р. № 3408. Опису вкладення в цінний лист про надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем суду не надано.

Зазначений фіскальний чек без опису вкладення до цінного листа не є належним доказом відправки відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд звертає увагу позивача на те, що Законом, а саме ч.1 ст. 56 ГПК України, чітко встановлено обов'язок підтвердження позивачем (прокурором) факт надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 929 від 12.10.2010, № 849 від 10.08.2011, № 1125 від 02.11.2011, № 182 від 07.03.2012, № 613 від 11.07.2012) внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Не надання позивачем опису вкладення, який би свідчив про надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Причому, застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у неї є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ПП ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до ТОВ "Інари-2010" про стягнення заборгованості за договором № 01/12 від 01.01.2012р. у розмірі 6 245, 33 грн., він має право додати до нього в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісний документ про сплату судового збору - квитанцію № 128 від 11.01.2014р. на суму 1 700, 00 грн., а також новий документ про доплату судового збору в належному розмірі.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за квитанцією № 128 від 11.01.2014р. на суму 1 700, 00 грн., звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 від 10.01.2014р. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інари-2010" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 01/12 від 01.01.2012р. у розмірі 6 245, 33 грн. та додані до неї матеріали на 26 аркушах (в тому числі оригінал квитанції № 128 від 11.01.2014р. на суму на суму 1 700, 00 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.