Постанова № 36664303, 04.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р. Справа № 804/14775/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асамір» ЛТД до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №0004872205, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асамір» ЛТД звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №0004872205.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що:

- оскаржуване рішення прийнято безпідставно, є протиправним, таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, та підлягає скасуванню;

- висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах положень чинного законодавства України;

- дії відповідача по складанню акту та направленню податкового повідомлення-рішення вчинені поза межами наданих законом повноважень, спрямовані не на перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, а виключно на визнання господарських угод позивача нікчемними.

Позивач надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності та просив розглянути справу за наданими документами.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, зазначив, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам, які встановлені в ході перевірки, податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В судовому засіданні 4 грудня 2013 року судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 19 по 25 вересня 2013 року працівниками Лівобережної ОДПІ на підставі наказу від 18 вересня 2013 року №337 відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Асамір» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПрАТ «Компанія з II «Демос» (код ЄДРПОУ 14282611) за період 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 2 жовтня 2013 року №721/2203/20284608.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 84378 грн., у тому числі: у І кварталі 2012 року на суму 5628 грн., у ІІ кварталі 2012 року на суму 78750 грн.

На підставі акту перевірки від 2 жовтня 2013 року №721/2203/20284608 Лівобережною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №0004872205, яким позивачу донараховано податок на прибуток на загальну суму 105472,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 84378,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 21094,50 грн.

Для проведення перевірки по господарських відносинах ТОВ «Асамір» ЛТД з ПрАТ «Компанія з ІІ «Демос» за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року позивачем на запит органу ДПС було надано оригінали первинних документів: договори, видаткові накладні, податкові накладені; у проведенні перевірки були використані матеріали перевірки ПрАТ «Компанія з ІІ «Демос» про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року від 12 вересня 2013 року №440/223/14282611; також використано бази даних Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська: AD «Податковий блок», «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», БД «Бест-Звіт», АІС РПП.

Актом перевірки встановлено наступне.

Згідно договору поставки від 14 грудня 2011 року ТОВ «Асамір» ЛТД придбало у ПрАТ «Компанія з ІІ «Демос» товар. Вивезення товару здійснюється автотранспортом покупця, за його рахунок. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.

З супровідного листа ТОВ «Асамір» ЛТД від 16 вересня 2013 року №209 вбачається, що придбаний у ПрАТ «Компанія з ІІ «Демос» товар, був реалізований наступним контрагентам: ТОВ «Компанія «Авіон люкс», ПП «Юпіт», ТОВ «Антарекс-Плюс».

Згідно договору від 12 вересня 2012 року №0902 ТОВ «Антарекс-Плюс» придбало у ТОВ «Асамір» ЛТД товар. Товар поставляється покупцю на умовах самовивозу автомобільним транспортом покупця. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові та податкові накладні.

Згідно договору від 9 грудня 2011 року №091211 ПП «Юпіт» придбало у ТОВ «Асамір» ЛТД товар. Товар поставляється покупцю на умовах самовивозу автомобільним транспортом покупця. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.

Згідно договору від 5 квітня 2012 року №010312 ТОВ «Компанія «Авіон люкс» придбало у ТОВ «Асамір» ЛТД товар. Товар поставляється покупцю на умовах самовивозу автомобільним транспортом покупця. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.

Перевіркою встановлено відсутність первинних документів, підтверджуючих транспортування товару від постачальника до ТОВ «Асамір» ЛТД до покупців підприємства, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт транспортування товару.

Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області акт перевірки про результати позапланової виїзної документальної перевірки по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року від 12.09.2013 року №440/223/14282611, за результатами якого встановлено нереальність господарських операцій по ланцюгу ПрАТ «Компанія з ІІ «ДЕМОС» - ТОВ «АСАМІР» ЛТД.

За наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що операції з поставки по ланцюгу ПрАТ «Компанія з ІІ «Демос» - ТОВ «Асамір» ЛТД - покупці: ТОВ «Компанія «Авіон люкс», ПП «Юпіт», ТОВ «Антарекс-Плюс» не місять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій або недоліки таких документів.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 189.4 статті 189 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання та фактичне використання у власній господарській діяльності отриманих товарів, суд зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 19 червня 2013 року №К/9991/63643/12.

Надаючи оцінку доводам позивача про реальність операцій із заявленими контрагентами, суд зазначає, що на підтвердження здійснення оподатковуваних операцій позивачем надано належні первинні документи, досліджені під час судового розгляду, у тому числі копії товарно-транспортних накладних.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржуване рішення відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та з урахуванням статті 162 КАС України, приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №0004872205 прийнято податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Асамір» ЛТД до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №0004872205 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №0004872205, прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асамір» ЛТД сплачений судовий збір у розмірі 1730,00 грн. (одна тисяча сімсот тридцять грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник