Рішення № 36663591, 14.01.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8628/13-ц

№ производства 2/646/119/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2014 р.

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого: cудді Чудовського Д.О.,

при секретарі судового засідання: Козар К.О.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Жегуліна Ю.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського головного регіонального управління «ПриватБанк» про визнання договору неукладеним та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2013 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернувся позивач з урахуванням уточнюючих позовних вимог просив визнати неукладеним кредитний договір № DNH4TP97461747 від 10.09.2006 року між ним та Харківським головним регіональним управлінням «ПриватБанк» та стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він 19.02.2007 року отримав повідомлення Українського Фінансового Агентства VERUS, відповідно до якого 10.09.2006 року позивач уклав з КБ «ПриватБанк» кредитний договір № DNH4TP97461747 та отримав у кредит грошові кошти у розмірі 4 265,80 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,09% на рік на суму залишку заборгованості. Пізніше він неодноразово отримував листи від відповідача про існування заборгованості за кредитним договір № DNH4TP97461747 від 10.09.2006 року. Оскільки до Харківського головного регіонального управлінням «ПриватБанк» позивач не звертався із заявою про отримання кредитних коштів, кредитний договір № DNH4TP97461747 від 10.09.2006 року із Харківським головним регіональним управлінням «ПриватБанк» не підписував, просить визнати неукладеним кредитний договір № DNH4TP97461747 від 10.09.2006 року та крім того, у зв'язку із знаходженням до нього листів від КБ «ПриватБанк» з вимогами погасити заборгованість, а також враховуючи, що представники відповідача та представники Українського Фінансового Агентства VERUS телефонують позивачу з вимогами оплатити суму боргу, останньому завдано моральну шкоду, тому просить її відшкодувати, стягнувши з відповідача 10 000,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, у зв'язку з тим, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свої цивільних прав та інтересів, а також просив застосувати до вимог про визнання договору неукладеним строки позовної давності. Однак зазначив, що позивач дійсно має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню наступних підстав.

З листів наданих позивачем до суду, що були отримані від представників Українського Фінансового Агентства VERUS, КБ «ПриватБанк» та ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 10.09.2006 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір № DNH4TP97461747 із КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», а не з його філією, яким є Харківське головне регіональне управління «ПриватБанк» - відповідач по справі (а.с. 5, 7, 9, 10, 19-21). Інших доказів, які б підтверджували факт укладання кредитного договору № DNH4TP97461747 між ОСОБА_1 та Харківського головного регіонального управління «ПриватБанк» сторони по справі до суду не надали. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав пред'явлення їх до неналежного відповідача.

Окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог є наступні обставини.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких умов істотними умовами кредитного договору є розмір грошових коштів, що надаються у кредит, розмір процентів та строк повернення кредиту і процентів.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з тим, що б відповідачем була надана до суду копія кредитного договору № DNH4TP97461747 від 10.09.2006 року, однак представник відповідача у судовому засіданні повідомив, що кредитний договір № DNH4TP97461747 від 10.09.2006 року не може бути наданий до суду, оскільки його не знайшли. Так само представник відповідача не надав інших доказів, що б підтверджували ту обставину, що 10.09.2006 року між ОСОБА_1 та Харківським головним регіональним управлінням «ПриватБанк» в належній формі було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору та кредитний договір № DNH4TP97461747 між сторонами було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем не подано доказів того, що 10.09.2006 року між ОСОБА_1 та Харківським головним регіональним управлінням «ПриватБанк» в належній формі було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, суд приходить до висновку, що кредитний договір № DNH4TP97461747 10.09.2006 року між ОСОБА_1 та Харківським головним регіональним управлінням «ПриватБанк» не укладався.

Разом з тим, частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого цивільного права, який не відповідає положенням ч. 2 ст. 16 ЦК України, а тому у позові в цій частині слід відмовити.

Абзацом 6 п. 8 Постанови Пленуму ВСУ за № 9 від 06.11.20109 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.

Що стосується позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то відмовляючи у їх задоволені суд виходив з наступного.

Позивач у позовній заяві визначив у якості відповідача по справі філію ПАТ КБ «ПриватБанк» - Харківське головне регіональне управління «ПриватБанк», хоча при цьому вимоги щодо відшкодування моральної шкоди були пред'явлені до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк». Враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, відсутності клопотання позивача про залучення у якості співвідповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» поданого в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині на тій підставі що вимоги пред'явлені до особи, яка не відповідачем по справі.

Окремою підставою для відмови у задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди є наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем, у свою чергу, не подано до суду доказів того, що йому було завдано моральної шкоди, що саме діями відповідача та ПАТ КБ «ПриватБанк» була завдана моральна шкода, у судовому засіданні позивачем не зазначено в чому ж виражалась моральна шкода, не обґрунтовано розмір її відшкодування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 4, 8, 10, 15, 60, 88, 208-209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 23, 638, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського головного регіонального управління «ПриватБанк» про визнання договору неукладеним та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Судовий збір сплачений позивачем у розмірі 344,10 грн. зарахувати в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено 15.01.2014 року.

Суддя Д.О. Чудовський