Вирок № 36662784, 15.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7305/13-к

Провадження №1-кп/639/52/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Машурі Г.І.,

за участю: прокурорів - Дмітрієва І.Ф., Ачкасової С.І., Сагуна М.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №12013220500001884 від 13.07.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, раніше судимого: 01.10.2013 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186, ч.2 ст.353, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 будучи повідомленим 23.12.2012 року про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повторно вчинив новий корисливий злочин проти власності за наступних обставин.

12 липня 2013 року близько 12 год. 35 хв. ОСОБА_3, знаходячись поблизу будинку 15 по вул. Пермська в м.Харкові, проходячи повз незнайому жінку побачив, що у неї на шиї знаходяться золоті ланцюжок та ладанка з хрестиком, які в подальшому ОСОБА_3 вирішив викрасти. Після цього, ОСОБА_3, підійшовши до вищевказаної жінки на зустріч, на відстані одного кроку, різким рухом руки зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 золоті ланцюжок, ладанку з хрестиком та побіг в сторону гаражів, що розташовані неподалік від будинку №15 по вул.Пермська в м.Харкові. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно та повторно, відкрито заволодів прикрасами потерпілої, а саме: золотим хрестиком вагою 2 гр. 585 проби вартістю 377 гривень 42 копійок, золотим ланцюжком вагою 8 гр. 585 проби вартістю 1509 гривні 68 копійок, та золотою ладанкою вагою 2 гр. 585 проби вартістю 377 гривні 42 копійки, а всього золотом загальною вагою 12 гр. 585 проби загальною вартістю 2264 гривні 52 копійки, чим завдав матеріальну шкоду останній на вказану суму, що підтверджується висновком експерта №2380 від 06.08.2013 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у скоєному злочині не визнав та пояснив суду, що він вказаний злочин не вчиняв, в цей час з 10 години ранку перебував зі своєю знайомою, щодо потерпілої жодних протиправних дій не вчиняв.

Наряду з процесуальною позицією ОСОБА_3 щодо невизнання вини, його винність у вчиненні злочину за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 надала показання, що 12.07.2013 року вона разом зі своїми двома доньками - ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також малолітньою онукою, проходили неподалік буд. №15 по вул.Пермська в м.Харкові. При цьому, невідомий чоловік проходячи повз них різким рухом руки зірвав з неї ланцюжок з ладанкою із зображенням «Святого Миколи» та хрестиком з золота 585 проби, який знаходився у неї на шиї.

Потерпіла пояснила, що особу, яка у відношенні неї вчинила злочин, вона бачила особисто та встигла помітити особливості рис її обличчя: очі, брови та ніс. Пізніше, під час пред'явлення їй фотознімків потерпіла впізнала особу, що вчинила у відношенні неї грабіж. Як пізніше було встановлено нею виявився ОСОБА_3 Протокол пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_1 підписала особисто, у вказаному протоколі все було відображено правильно, жодних зауважень до його змісту потерпіла не мала.

Також потерпіла пояснила, що під час пред'явлення особи для впізнання у Харківському слідчому ізоляторі їй було пред'явлено 4 особи та були присутні 2 понятих. Всі особи, які були пред'явлені для впізнання були в одязі темного кольору (чорна футболка та чорні штани). Про наявність чи відсутність у особи підсудного «бирки» на одязі потерпіла пояснила, що вказаних обставин вона не пам'ятає. В момент проведення слідчої дії, обвинуваченого ОСОБА_3 вона впізнала за характерними рисами обличчя, при цьому суттєвих відмінностей між пред'явленими особами не було, впізнання було проведено нею добровільно, без фізичного чи психічного тиску зі сторони співробітників правоохоронних органів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 12.07.2013 року близько 12 год. 30 хв. вона поверталась додому разом з матір'ю та сестрою, а також малолітньою донькою. Неподалік від будинку №15 по вул.Пермська в м.Харкові невідомий чоловік проходячи повз них різким рухом руки зірвав з шиї матері золотий ланцюжок, ладанку із зображенням «Святого Миколи» та золотий хрестик, після чого з місця події зник. Пізніше її мати за фотознімками впізнала особу, яка вчинила грабіж 12.07.2013 року. З показань свідка, при проведенні впізнання було проведено добровільно, без фізичного чи психічного тиску зі сторони співробітників правоохоронних органів.

Крім того свідок була присутньою під час пред'явлення особи для впізнання в Харківському слідчому ізоляторі, однак безпосередньої участі у вказаній слідчій дії вона не приймала та протокол не підписувала. Про наявність чи відсутність у особи підсудного «бирки» на одязі в момент проведення впізнання свідок пояснила, що вказаних обставин вона достовірно не пам'ятає.

Аналогічні показання щодо обставин вчинення грабежу 12.07.2013 року під час судового засідання надала свідок ОСОБА_6. Свідок підтвердила, що бачила частково обличчя особи, яка нападала на її матір. Крім цього, свідок підтвердила, що вона приймала участь у слідчій дії - пред'явленні особи за фотознімками, під час якої її мати - ОСОБА_1 за окремими рисами обличчя добровільно впізнала особу, якою було вчинено грабіж.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він був присутнім як понятий під час пред'явлення особи для впізнання в Харківському слідчому ізоляторі. З його показань при впізнанні також був присутній інший понятий. Для впізнання було пред'явлено 4 особи, всі особи були в цивільній формі одягу, видимих відмінностей між ними не було, бирок на одязі у осіб щодо яких проводилось впізнання не було. Під час вказаної слідчої дії потерпіла добровільно вказала на особу, яка у відношенні неї вчинила грабіж, як пізніше було встановлено ОСОБА_3, про що було зазначено в складеному протоколі. Свідок також пояснив, що при проведенні пред'явлення особи для впізнання разом із потерпілою були присутні її доньки, однак впізнання вона проводила самостійно, інші особи у впізнанні участі не приймали.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що він був присутнім як понятий під час пред'явлення особи для впізнання в Харківському слідчому ізоляторі. З його показань при проведення впізнання були присутні 2 понятих, а також 4 особи, які пред'являлись для впізнання. Впізнання проводилось потерпілою, яка за характерними рисами обличчя впізнала особу, що вчинила у відношенні неї злочин. Протокол впізнання було підписано всіма учасниками без будь-якого тиску зі сторони співробітників правоохоронних органів, зауваження чи доповнення учасниками до протоколу не висловлювались. Щодо відмінностей у одязі осіб, які пред'являлись для впізнання, свідок пояснив, що речі із «бирками» більш за все були зняті ними до проведення впізнання, однак достовірно вказаних обставин він не пам'ятає. При проведенні впізнання слідчий не впливала на вибір потерпілої, щодо можливості інших присутніх під час проведення впізнання осіб вплинути на вибір потерпілої, свідок пояснити нічого не зміг.

Крім показань, допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків, винність обвинуваченого підтверджується дослідженими письмовими доказами по справі.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 07.08.2013 року за участі потерпілої ОСОБА_1, свідка ОСОБА_5 встановлено, що потерпіла та свідок вказали на обставини вчинення злочину, показали механізм відкритого заволодіння золотими прикрасами ОСОБА_1 (а.с.20-25).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2013 року, потерпіла ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в присутності понятих на фотознімку №1 впізнали особу чоловіка, який 12.07.2013 року близько 12 год. 30 хв. неподалік від будинку №15 по вул.Пермській в м.Харкові шляхом ривку відкрито заволодів ланцюжком, ладанкою, крестиком з металу жовтого кольору (а.с.54-55).

З протоколу одночасного допиту осіб від 16.08.2013 року, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_3 встановлено, що потерпіла та свідки підтвердили раніше надані показання та пояснили, що 12 липня 2013 року близько 12 год. 30 хв. раніше невідома особа, якою виявився ОСОБА_3, відкрито шляхом ривку заволоділа золотими прикрасами потерпілої (а.с.75-78).

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2380 від 06.08.2013 року, ринкова вартість викраденого майна станом на 13.07.2013 року складає 2264 грн. 52 коп. (а.с.18-19).

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання, потерпіла у присутності понятих упізнала ОСОБА_3 як особу, яка у відношенні неї вчинили грабіж (а.с.72-78).

Посилання обвинуваченого на порушення слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_12 вимог ст.ст.223, 224, ст.228, ст.231 КПК України, а саме: на невідповідність зовнішнього та вікового вигляду осіб між ним як слідчо-заарештованою особою та особами, які відбувають покарання в умовах Харківського слідчого ізолятору, а також на порушення правил пред'явлення особи для впізнання також перевірено судом.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання під час вказаної слідчої дії були присутні: потерпіла - ОСОБА_1, поняті - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інші особи, які пред'являлись для впізнання. Жодних зауважень і доповнень до протоколу вказані особи не висловлювали, що підтверджується їх особистими підписами, при цьому ОСОБА_3 відмовився від підписання протоколу.

Суд зазначає, що всі пред'явлені для впізнання особи були однієї статі, не мали суттєвих відмінностей у віці, зовнішності та одязі між собою. При цьому, перед проведенням вказаної слідчої дії, потерпілою були зазначені характерні риси, за якими вона зможе впізнати особу, яка вчинила грабіж у відношенні неї 12.07.2013 року, а саме: «за зовнішнім виглядом та рисами обличчя», у зв'язку з чим порушень вимог ст.228 КПК України при проведенні зазначеної слідчої дії судом не встановлено.

Безпідставними суд вважає також доводи сторони захисту щодо недопустимості в якості доказу протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2013 року та протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.08.2013р. через зовнішню несхожість статистів із ОСОБА_3 та наявність суттєвих відмінностей між ними у одязі (форма одягу слідчо-заарештованих не відповідає одягу засуджених, які були запрошені в якості статистів, крім того наявність у останніх бирок на одязі). Відповідно до ст.228 КПК України, при проведенні вказаної слідчої дії особи, які пред'являються для впізнання не повинні мати лише різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Про відсутність вказаних різких відмінностей в судовому засіданні підтвердили поняті, що потерпіла обвинуваченого впізнала добровільно, про що було відображено в протоколі.

Можливі розбіжності у показаннях потерпілої та свідків щодо конкретних обставин проведення певних слідчих дій (пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, пред'явлення особи для впізнання), на думку суду пов'язані з давністю подій і особливістю суб'єктивного сприйняття певних подій кожною людиною.

Доводам обвинуваченого про те, що він не вчиняв даного злочину, а також про те, що в момент вчинення злочину він був в іншому місці суд дає критичну оцінку і до уваги не приймає та розцінює як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути відповідальності.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно. Вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він по місцю проживання характеризується задовільно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, раніше засуджений вироком Київського районного суду м.Харкова від 01 жовтня 2013 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.353, 70 КК України до 5 років позбавлення волі (а.с.26-43).

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі, яке він повинен відбувати в місцях позбавленні волі, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства.

Оскільки злочин за вказаним кримінальним провадженням було вчинено ОСОБА_3 до постановлення вироку Київським районним судом м.Харкова від 01.10.2013 року, тому суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст.70 КК України та остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, застосувавши принцип повного поглинення покарання призначеного за вказаним вироком, покаранням за вироком Київського районного суду м.Харкова від 01.10.2013 року.

Вирішуючи питання про позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 суд виходить із наступних обставин.

Цивільний позов потерпілою заявлений на суму 20 000,00 грн. щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з яких матеріальна шкода складає 5000,00 грн., моральна шкода - 15000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зазначає, що вимога потерпілої про стягнення з підсудного грошових коштів в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди ґрунтується на законі, а відтак її цивільний позов підлягає задоволенню в розмірі збитку, визнаного судом доведеним та підтвердженого висновком судово-товарознавчої експертизи №2380 від 06.08.2013 року.

В частині вимог про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно із ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи той факт, що потерпіла по справі має почесне звання «Мати-героїня», перенесла моральні переживання внаслідок вчинення злочину у відношенні неї, внаслідок вказаних дій обвинуваченого було порушено її звичайний спосіб життя, конкретні обставини вчинення злочину, виходячи із вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити на суму 10000 грн.

Оскільки ОСОБА_3 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього по даній справі необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання за вказаним вироком покаранням, призначеним за вироком Київського районного суду м.Харкова від 01.10.2013 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальній справі №640/12884/13-к, тобто з 16 липня 2013 року. Зарахувати в строк відбуття покарання час знаходження ОСОБА_3 під вартою з 16 липня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди суму 2264,52 грн. (дві тисячі двісті шістдесят чотири гривні 52 коп.), в якості відшкодування моральної шкоди суму 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведену у кримінальному провадженні судово-товарознавчу експертизи на загальну суму 391,20 грн. (триста дев'яносто одна гривня 20 коп.), шляхом перерахування їх на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, код доходів 24060300) з відміткою виду платежу "за експертні послуги" (к/п т.1 а.с.17).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило