Ухвала суду № 3665836, 16.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-2954/08

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“16” квітня 2009 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: МаринчакН.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008р.

у справі №2-11/2396-2007А

за позовом Приватного багатопрофільного малого підприємства «ДЮН»

до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2007р. позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в Автономній Республіці Крим №984/15-2 від 20.03.1006р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові зобовязання були сплачені через установу банку АК АПБ «Україна», тобто зобовязання по сплаті обовязкових платежів в бюджет виконані своєчасно та в повному обсязі, а ненадходження перерахованих позивачем коштів в дохід держбюджету відбулося не з вини позивача.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008р., позовні вимоги були задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в Автономній Республіці Крим №984/15-2 від 20.03.1006р..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивач належним чином сплатив у 2001р. спірні податкові зобовязання, а у разі наявності провини банку, щодо зарахування спірних платежів до бюджету, платник податків звільняється від будь якої відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування їх до бюджету.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та провадження по справі закрити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановленонаступне.

Контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку, що до сплати Приватним багатопрофільним малим підприємством «ДЮН» податку на додану вартість, про що складено акт №791/15-2/20723781 від 10.03.2006р..

Вказаною перевіркою податковим органом було встановлено, що в порушення п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем був порушений граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобовязання у сумі 109997,63грн. на 209 календарних дні.

За наслідками проведеної перевірки Джанкойською ОДПІ в Автономній Республіці Крим прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.03.2006р. №984/15-2 про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 54998,82грн.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», зобовязання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів припиняється у звязку зі сплатою податку чи збору.

Як вбачається із матеріалів справи, платіжним дорученням №2 від 18.06.2001р. позивачем було виконано у повному обсязі зобовязання щодо сплати ПДВ за травень 2001р. та платіжне доручення взято банком до виконання, відповідно до його відмітки на платіжному документі.

Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обовязковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобовязаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Згідно пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виконання платником зобовязання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання повязане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку. Отже, саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку зазначений вище закон повязує настання певних правових наслідків.

Зокрема, приписами пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Враховуючи, що момент закінчення нарахування пені визначено датою подання платіжного документа до банку, є підстави вважати, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма повязує погашення (сплату) податкового боргу платником податку.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 січня 2008р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.