Ухвала суду № 36656674, 15.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/9991/59628/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування вимоги про сплату боргу і вчинення певних дій, -в с т а н о в и л а:ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування вимоги про сплату боргу і вчинення певних дій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду

від 27 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду

від 04 вересня 2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду

від 27 квітня 2012 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області про сплату боргу №Ф-181/1

від 06 лютого 2012 року.

Присуджено на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі

54 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому 06 лютого 2012 року виставлено вимогу про сплату боргу №Ф-181/1, якою встановлено наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо винесення вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримуюсь пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Так, апеляційним судом встановлено, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин досяг віку, з якого призначається пенсія за віком.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску, оскільки фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і які досягли віку, з якого призначається пенсія за віком, звільняються від сплати єдиного внеску.

З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду

від 04 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування вимоги про сплату боргу і вчинення певних дій - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: