Ухвала суду № 36656074, 15.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року справа №812/6724/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Гімона М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013р. по справі № 812/6724/13-а (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання недійсним та скасування вимоги № Ф3 від 04.03.2013р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013р. у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що вимога № Ф3 від 04.03.2013 складена неправоздатною і недієздатною приватною особою - суб'єктом господарської діяльності, яка не має жодного відношення до органів державної влади.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 01.02.2010.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (чинного до 01.01.2011р.), позивач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно до п.4 ч.1 ст.4 якого платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини 8 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У п.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

За приписами ч.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах,визначених цією статтею.

Згідно до частини 4 цієї нори орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У зв'язку із наявністю у позивача суми недоїмки у розмірі 4010,30 грн. за період січень-грудень 2011р. відповідачем 04 березня 2013 року було сформовано вимогу про сплату боргу №Ф3 на суму 4010,30 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивач перебував на обліку у відповідача в якості платника страхових внесків та ним не було сплачено єдиний внесок за період січень-грудень 2011р.. у розмірі 4010,30 грн., то відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу №Ф3 від 04 березня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013р. по справі № 812/6724/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013р. по справі № 812/6724/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.М.Гімон