Постанова № 36655777, 04.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року № 810/4692/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Будрегіонінвест» звернулось до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 №0001222204 та №0001232204.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення – протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, стверджував, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, у зв’язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Будрегіонінвест» зареєстроване як юридична особа 29.04.2011, ідентифікаційний код 37563935, як платник податків перебуває на обліку до Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області і.

Посадовими особами Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будрегіонінвест» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Будівництво УКР-М» за період 01.03.2012 р. по 31.08.2012, ТОВ «Бізнес ресурс 2011» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 та ПП «Дузер» за період з 01.11.2012 по 30.11.2012.

За наслідками перевірки складено Акт від 06.08.2013 № 892/22-4/37563935, згідно висновків якого встановлено, що позивачем порушено п.п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, у результаті чого підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість кошти у сумі 956 009,67 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 №0001222204, яким ТОВ «Будрегіонінвест» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 1 389 615,00 грн., з яких 926 410,00 грн. – за основним платежем та 463 205,00 грн. – штрафних фінансових санкцій, та №0001232204, яким ТОВ «Будрегіонінвест» зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 29 600,00 грн.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ТОВ «Будрегіонінвест» є будівельною організацією та виконувало будівельні роботи згідно договорів генерального підряду, копії яких містяться в матеріалах справи, на наступних об’єктах:

Житловий комплекс «Новатор» (м. Буча, Київської обл. по вул. Воїнів Інтернаціоналістів, б/н), який будувався на підставі декларації про початок будівельних робіт та введений в експлуатацію 11.01.2012. Будівельні роботи виконувались позивачем на підставі Договору на виконання субпідрядних робіт з будівництва Житлового комплексу «Новатор» №1/06-11, укладеного 17.06.2011 між Замовником – ТОВ «САРАФАН» та Субпідрядником – ТОВ «Будрегіонінвест».

Згідно рішення Бучанської міської ради від 17.01.2012 № 556 «Про присвоєння юридичної адреси» будинкам (№ 1, 2, 3, 4) Житлового комплексу «Новатор» присвоєно адреси відповідно: Київська обл., місто Буча. вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16-а, 16-б, 16-в та 16-г.

Житловий будинок на бульв. Богдана Хмельницького, 19, у м. Буча Київської обл., який будувався на підставі декларації про початок будівельних робіт та введений в експлуатацію 29.11.2012. Будівельні роботи виконувались позивачем на підставі Договору генерального підряду від 30.11.2011 №11-11-30/1, згідно якого ТОВ «Будрегіонінвест» є генеральним підрядником.

Багатоквартирна житлова забудова у м. Буча по вул. Проектній «Квартал Новатор», яка будувалась на підставі декларації про початок будівельних робіт та введена в експлуатацію 15.07.2013. Будівельні роботи виконувались позивачем на підставі Договору генерального підряду від 01.03.2013 №12-03-01 між Замовником - ТОВ «САРАФАН» та генеральним підрядником ТОВ «Будрегіонінвест».

Як встановлено судом, у перевіряємий період ТОВ «Будрегіонінвест» також мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Будівництво УКР-М», ТОВ «Бізнес ресурс 2011» та ПП «Дузер».

Так, у період 01.11.2012 – 30.11.2012 ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Діксі Буд» на підставі Договору субпідряду від 01.11.2012 №12-11-01/3 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на будівництві будинків під порядковими номерами 1, 2, 3 та 4 багатоквартирної житлової забудови в м. Буча Київської обл. по вул. Проектній, «Квартал Новатор».

Також у період 01.03.2012 – 31.08.2012 ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Будівництво УКР-М» на підставі Договорів субпідряду на виконання робіт від 27.02.2012 № 12-02-27/1, № 12-02-27/2, № 12-02-27/3, № 12-02-27/4, № 12-02-27/7 та №12-02-27/8, предметом яких було виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на будівництві Житлового комплексу з робочою назвою «Квартал Новатор», будинок під порядковими №№ 1, 2, 3, 7 та 8.

Також у вказаний період між цими ж підприємствами відбувались господарські взаємовідносини на підставі Договорів субпідряду від 09.03.2012 №12-03-09/2 на виконання будівельно-монтажних робіт з опорядження фасадів на будівництві Житлового комплексу «Новатор», що розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16-а; від 02.04.2012 № 12-04-02 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на будівництві багатоквартирної житлової забудови, що розташована за адресою: Київська обл., м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, 19; від 27.04.2012 №12-04-27 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт та оздоблювальних робіт на будівництві Житлового комплексу «Новатор», що розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16; від 25.04.2012 № 12-04-25/1 на виконання комплексу будівельних робіт по монтажу гіпсокартону з базальтовою плитою на стелі на цьому ж об’єкті будівництва; від 10.02.2012 № 12-02-10/1 на виконання комплексу будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт із закриття ніш під колективну систему димоходів не горючим (вогнезахисним) матеріалом (магнезитова плита) на цьому ж об’єкті.

Крім того, у період 01.01.2012 – 30.04.2012 ТОВ «Будрегіонінвест» мало господарські відносини з ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» на підставі Договорів поставки від 05.01.2012 № 01/12-05, за яким Постачальник зобов'язується поставляти товар Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар в строки та на умовах, передбачених цим договором (поставка бетонних та залізобетонних виробів); Договору на виконання субпідрядних робіт від 16.01.2012 № 12-01-16/1 згідно умов якого Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати і здати Замовнику роботи, а саме: монтаж бетонних блоків на об’єкті будівництва багатоквартирної житлової забудови «Варшавський двір», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, 19; Договору на виконання субпідрядних робіт від 01.03.2012 №03-03/11 згідно умов якого Субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати і здати Замовнику роботи, а саме: лазерна стяжка підлоги на об’єкті будівництва житлового комплексу «Новатор», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 16.

За наслідками виконання умов вказаних договорів та оплати їх вартості сторонами оформлено відповідні документи, фотокопії яких містяться в матеріалах справи, на підставі яких ТОВ «Будрегіонінвест» сформовано податкову звітність та віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість кошти у сумі 956 009,67 грн., сплачені у ціні отриманих товарів, робіт та послуг.

Дослідивши вказані документи, суд вважає, що вони містять повний перелік всіх обов’язкових реквізитів, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі – Закон №996-XIV) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі – Положення № 88).

У той же час податковим органом не вказано жодних зауважень щодо форми, правильності заповнення чи відсутності обов'язкових реквізитів зазначених документів.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну.

З викладеного слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ. У свою чергу пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту – якщо вона заповнена юридичною особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичної сили, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених у Акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаних господарських операцій, які покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення підприємством вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на відомостях, відображених в актах інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Так, в Акті перевірки відповідач посилається на відомості, вказані в актах ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 03.09.2012 № 729/22-225/37031516, від 18.10.2012 № 825/22-225/37031516 та від 19.12.2012 №1031/22-225/37031516 про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання ТОВ «БУДІВНИЦТВО УКР-М» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за січень, вересень 2011 року, березень – вересень 2012 року; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.01.2013 №5/22-9/37567122 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БІЗНЕС РЕСУРС 2011» за період січень-травень, липень-серпень, жовтень 2012 року; та акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.02.2013 №196/224/381 13479 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДІКСІ БУД» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Старт-Д» за липень 2012 року.

Суд зазначає, що невиконання контрагентами позивача своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є. Отже, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими.

Будь-яких доказів, отриманих в ході перевірки позивача на підтвердження неможливості здійснення його контрагентами вказаних господарських операцій податковим органом, суду не надано.

Суд також зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність цін за вказаними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту надання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Під час розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б перешкоджали наданню цих доказів.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Також при прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується, що предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, на що вказує аналіз операцій з придбання товару і його подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин та підстав, які б унеможливлювали формування позивачем сум валових витрат та податкового кредиту за вказаними операціями.

Верховним Судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 2 328,41 грн. (платіжні доручення від 29.08.2013 №5035 та від 29.08.2013 №5036), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області від 20.08.2013 №0001222204 та №0001232204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будрегіонінвест» (ідентифікаційний код 37563935) судові витрати у сумі 2 328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 08 листопада 2013 р.