Рішення № 36655373, 15.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/21838/13 15.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

До Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 Дніпровського району м. Києва Міністерство охорони здоров'я

Про стягнення 6 493,51 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Поліщук С.О. - пред. по довір.

Від відповідача Савін В.О. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 6 493,51 грн. заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 5120285 на надання послуг телефонного зв'язку від 20.03.1997р., посилаючись на невиконання відповідачем, як споживачем, умов оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/21838/13 та розгляд справи призначено на 03.12.2013р.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник відповідача надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що на даний час непогашена заборгованість у розмірі 4 799,22 грн. та надав копії платіжних доручень по оплаті боргу. Також, відповідач зазначив, що залишок заборгованості буде погашено в грудні 2013 року.

В судовому засіданні 03.12.2013р. було оголошено перерву до 15.01.2014р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв'язку з його повним погашенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014р. було припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 6 401,61 грн., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Представник позивача, позовні вимоги щодо нарахування штрафних санкцій підтримав в повному обсязі та просив в цій частині позов задовольнити.

Представник відповідача проти нарахування штрафних санкцій заперечував та просив суд у задоволенні позову в даній частині відмовити.

В судовому засіданні 15.01.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.1997р. між позивачем, як підприємством зв'язку та відповідачем, як споживачем, було укладено Договір № 5120285 на надання послуг телефонного зв'язку, відповідно до умов якого підприємство зв'язку забезпечує встановлення та підключення кінцевого пристрою споживача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування за адресою: А. Нова, 3, надає споживачу в користування номер телефону та послуги електрозв'язку, а споживач сплачує плату за встановлення та вартість послуг, які надаються.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Директором Сенніковим В.Д., який діяв на підставі Положення Підприємства та від відповідача - Головним лікарем Дзюбой О., який діяв на підставі ДГМО Дніпровського р-ну, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.5. Договору, абонементна плата вноситься до 20-го числа наступного місяця. За послуги електрозв'язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа наступного місяця після повного розрахункового періоду (з 1-го числа по останнє число поточного місяця).

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року виникла заборгованість за отримані послуги телефонного зв'язку, у розмірі - 6 401,61 грн., що підтверджується рахунками-актами № 820000221400705 за телекомунікаційні послуги за квітень - серпень 2013 року.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги телефонного зв'язку у розмірі - 6 401,61 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач повністю погасив заборгованість та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 6 401,61 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»,споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, а також своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 4.2.1 Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 27,95 грн.

В пункті п. 4.2.1 Договору сторони визначили, що при не виконанні п. 2.2.3 Договору, споживач сплачує пеню за кожну добу затримки в розмірі 1% від вартості затриманих платежів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 63,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та, у зв'язку з припиненням провадження у справі щодо суми боргу у розмірі - 6 401,61 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, в частині стягнення 63,96 грн. трьох відсотків річних та 27,95 грн. пені.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 (02125, м. Київ, пр-т Навої Алішера, буд. 3, код ЄДРПОУ 05415941) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ 01189910) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, пеню у розмірі - 27 (двадцять сім) грн. 95 коп., три відсотки річних у розмірі - 63 (шістдесят три) грн. 96 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 16 січня 2014 року

Суддя І.Д. Курдельчук