Вирок № 36654760, 16.01.2014, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1263/13-к

1-кп/729/3/14 р.

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2014 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючої - судді Булиги Н.О. з участю секретаря Савости К.Ю.

прокурора - Бережняка В. В.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4, захисника - ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобровиці кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260080000021 від 10.01.2013 року за обвинувальним актом щодо

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хабаровськ, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06.11.2012 року о 21 годині 30 хв ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських мотивів, знаходячись на привокзальній площі м. Бобровиця, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до автомобіля марки ВАЗ 210994-20, державний номер НОМЕР_1, який знаходився на привокзальній площі м. Бобровиця та належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, жительці АДРЕСА_2 та склянною пляшкою почав бити по автомобілю, а згодом кидати каміння по автомобілю, тобто з хуліганських мотивів пошкодив її майно (особлива зухвалість), чим спричинив ОСОБА_1 матеріальних збитків на суму одинадцять тисяч двісті гривень. Також з хуліганських мотивів намагався спровокувати бійку з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6. Крім цього, ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а потім власним автомобілем марки «Фольксваген-Джета» намагався здійснити наїзд на ОСОБА_2, ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.296 КК України не визнав та пояснив, що 06.11.2012 року близько 22 години, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_6, перебував в барі «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця. Коли він вийшов з бару, то на іншій стороні вокзалу, побачив компанію людей з 20 чоловік, які між собою сварилися. Обвинувачений, поспостерігав за ними та повернувся назад до бару. Потерпілим ОСОБА_1 ніякої шкоди не завдавав та не пошкоджував їх автомобіль, нецензурної лайки та погроз в їх бік не висловлював. Ніяких грошей, як вказують потерпілі за розбите лобове скло автомобіля, обвинувачений їм не пропонував. Позовну заяву про стягнення з нього на користь потерпілих матеріальної, моральної шкоди та витрат пов»язаних з отриманням правової допомоги не визнав.

Хоча обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і таку його позицію суд розцінює, як спосіб захисту, обраний для себе обвинуваченим, вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних, перевірених і послідовно досліджених судом доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 06.11.2012 року близько 21 години перебувала зі своїми подругами в барі «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця. Пізніше до них під»їхав її чоловік ОСОБА_2 з товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Коли вони всі разом сиділи за столом, до них підійшов ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп»яніння, та між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пішли на вулицю, а вона разом з чоловіком та ОСОБА_8 пішли слідом за ними. На ганку кафе відбулася сварка між обвинуваченим та ОСОБА_7 Потерпіла та її чоловік разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, щоб уникнути конфлікту, попрямували до її автомобіля ВАЗ, який стояв на іншому боці вокзалу, за путями. ОСОБА_4 послідував за ними, при цьому виражаючись в їх адресу нецензурною лайкою. Коли всі підійшли до автомобіля, то ОСОБА_4 почав наносити удари пляшкою по вказаному автомобілю, а потім, взявши біля рейсів каміння, також почав кидати ним по автомобілю, в результаті чого розбив лобове скло. Коли чоловік почав викликати міліцію, ОСОБА_4 кудись пішов, а потім під»їхав на автомобілі Фольксваген та намагався здійснити наїзд на потерпілу, її чоловіка, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які в цей час знаходились біля автомобіля потерпілої. Під час цих дій ОСОБА_4 через відкрите скло словесно погрожував потерпілим фізичною розправою та нецензурно лаявся. В результаті хуліганських дій ОСОБА_4 було пошкоджено належний їй автомобіль ВАЗ 210994-20, д.р.н. НОМЕР_2, а саме: криша автомобіля, капот, переднє ліве та праве крило, ліва та права передні дверці та розбито лобове скло. ОСОБА_4 під час проведення досудового розслідування пропонував заплатити за розбите скло 400 гривень. Заявлений цивільний позов зі збільшеними позовними вимогами підтримує в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 06.11.2012 року близько 21 години він приїхав з товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в бар «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця, де перебувала його дружина ОСОБА_1 з подругами. Коли вони всі разом сиділи за столом, до них підійшов ОСОБА_4, та між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пішли на вулицю, а він разом з дружиною та ОСОБА_8 пішли слідом за ними. На ганку кафе відбулася сварка між обвинуваченим та ОСОБА_7 Потім потерпілий з дружиною, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, щоб уникнути конфлікту, попрямували до автомобіля ВАЗ, який стояв на іншому боці вокзалу, за путями. ОСОБА_4 послідував за ними, при цьому виражаючись в їх адресу нецензурною лайкою. Коли всі підійшли до автомобіля, то ОСОБА_4 почав наносити удари пляшкою по крилах, капоту, кришці радіатора, дверцях та криші автомобіля, а потім, взявши біля рейсів каміння, також почав кидати ним по автомобілю, в результаті чого розбив лобове скло. Коли потерпілий почав викликати міліцію, ОСОБА_4 кудись відійшов, а хвилин через 15 під»їхав на автомобілі Фольксваген та намагався здійснити наїзд на потерпілого, його дружину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходились біля автомобіля потерпілої ОСОБА_1 Під час цих дій ОСОБА_4 через відкрите скло словесно погрожував потерпілому фізичною розправою та нецензурно лаявся в його адресу, незважаючи на те, що навкруги було багато людей. Ніяких коштів за розбите скло потерпілий у ОСОБА_4 не вимагав. Заявлений цивільний позов зі збільшеними позовними вимогами підтримує в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 06.11.2012 року близько 21 години він приїхав разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в бар «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця, де перебувала дружина потерпілого ОСОБА_1 з подругами. Коли вони всі разом сиділи за столом, до них підійшов хлопець, як потім вияснилось ОСОБА_4, через деякий час та між ним та свідком виник конфлікт через дівчину. Потім обвинувачений з ОСОБА_7 вийшли на вулицю, за ними вийшли потерпілі та ОСОБА_8 На ганку кафе відбулася сварка між свідком та ОСОБА_4, під час якої останній виражався нецензурною лайкою та погрожував йому фізичною розправою. Щоб уникнути конфлікту, свідок разом з потерпілими та ОСОБА_8 попрямували до автомобіля ВАЗ, який стояв на іншому боці вокзалу, за путями. ОСОБА_4 пішов за ними, при цьому виражаючись в їх адресу нецензурною лайкою. Коли всі підійшли до автомобіля та сіли в нього, ОСОБА_4 почав витягувати ОСОБА_7 з автомобіля, а потім, взявши біля рейсів каміння, почав кидати ним по автомобілю, в результаті чого пошкодив крила, капот, радіатор, дверцята та кришу автомобіля, також розбив лобове скло. Разом з ОСОБА_4 були і якісь інші особи. Коли потерпілий ОСОБА_2 почав викликати міліцію, ОСОБА_4 кудись відійшов, а хвилин через 10-15 під»їхав на автомобілі Фольксваген та намагався здійснити наїзд на потерпілих, свідка та ОСОБА_8, які знаходились біля автомобіля потерпілої ОСОБА_1 Під час цих дій ОСОБА_4 через відкрите скло словесно погрожував потерпілим фізичною розправою та нецензурно лаявся в їх адресу, за те що ОСОБА_2 викликав міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав аналогічні покази, що й свідок ОСОБА_7 та додав, що він впевнений в тому, що саме ОСОБА_4 бив автомобіль ВАЗ, належний потерпілій ОСОБА_1, пляшкою та кидав в нього каміння, при цьому висловлюючи погрози та брутальну лайку в бік потерпілих.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 06.11.2012 року він перебував в складі слідчо-оперативної групи та ним, пізно ввечері, спільно зі слідчим, дільничним інспектором та експертом криміналістом було здійснено виїзд на привокзальну площу м.Бобровиця, де виявлено побитий автомобіль темно-сірого кольору, опитано потерпілих ОСОБА_1, які вказували, що автомобіль побив з хуліганських мотивів хлопець ОСОБА_4.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що 06.11.2012 року вона перебувала в складі слідчо-оперативної групи та нею, пізно ввечері, спільно із оперуповноваженим, дільничним інспектором та експертом криміналістом було здійснено виїзд на привокзальну площу м.Бобровиця, де виявлено побитий автомобіль. Як було вияснено, автомобіль побив пляшкою з хуліганських мотивів хлопець на ім.»я ОСОБА_4, особа якого на той час ще не була встановлена. Також, як стало відомо з пояснень власника автомобіля, той хлопець висловлювався в його адресу та його дружини нецензурною лайкою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 06.11.2012 року близько 22 години, він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та іншим товаришем, перебували в барі «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця. Коли вони вийшли з бару, то побачили на іншій стороні вокзалу, компанію людей, які між собою сварилися. Вони пішли, щоб подивитися, який там відбувався конфлікт. Не дійшовши, до вказаного місця, вони повернулися назад та на автомобілі ОСОБА_4 поїхали до центру м.Бобровиця. Ніякого конфлікту у кафе між ОСОБА_4 та кимось іншим не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 06.11.2012 року близько 22 години, він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_11, перебували в барі «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця. У ОСОБА_4 з невідомим йому хлопцем виник конфлікт і вони вийшли з кафе на вулицю. Конфлікт був словесний, після чого ОСОБА_4 повернувся до кафе, а невідомий хлопець кудись пішов. Потім коли вони з товаришами вийшли з кафе покурити, то побачили на іншій стороні вокзалу, компанію людей, які між собою сварилися. ОСОБА_4, ОСОБА_11, він та ще дві дівчини пішли, щоб подивитися, який там відбувався конфлікт. Здалеку вони побачили, що біля автомобіля сварилися люди. Не вступаючи в сварку, всі вони повернулися назад до кафе та на автомобілі ОСОБА_4 вирішили поїхати подивитися, чим закінчився конфлікт, який вони спостерігали. Він не чув, щоб ОСОБА_4 кому-небудь погрожував, спиртних напоїв в той вечір обвинувачений не вживав. Як потім, йому пояснював ОСОБА_4, через 2 дні потерпілі вимагали від обвинуваченого гроші в сумі 600 гривень за розбите скло їх автомобіля.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що 06.11.2012 року ввечері, він разом з ОСОБА_13 відпочивав в барі «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця. Коли вони вийшли на вулицю, то зустріли ОСОБА_4 з іншими хлопцями. В цей час на іншому боці вокзалу, почулася якась сварка і тому всі разом пішли щоб подивитися, що там відбувається. ОСОБА_4 також пішов. Вони побачили біля стоянки таксі автомобіль ВАЗ та приблизно 30 чоловік, які сварилися. Далі вони повернулися назад до кафе. Він не чув, щоб ОСОБА_4 виражався нецензурною лайкою в чию-небудь адресу та не бачив конфлікту ОСОБА_4 з кимось іншим. Пізніше ОСОБА_4 говорив, що від нього вимагали гроші за побиту машину.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав аналогічні покази, що й ОСОБА_12

В судовому засіданні допитана як свідок ОСОБА_14 пояснила, що 06.11.2012 року вона святкувала з подругами День народження в барі «Золотий фазан», що розташований на привокзальній площі м.Бобровиця. До них прийшли ОСОБА_2 з друзями, серед них був і ОСОБА_7 Трохи пізніше до них підійшов ОСОБА_4 ОСОБА_7 намагався обійняти ОСОБА_14, тому ОСОБА_4 попросив його вийти на вулицю, щоб поговорити. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також вийшли на вулицю. Свідок вийшла слідом, а потім повернулася назад в кафе, а коли вийшла, приблизно хвилин через 20, то ОСОБА_4 на вулиці вже не було, вона побачила лише скупчення людей на іншій строні вокзалу під мостом, на стоянці таксі та вирішила, що ОСОБА_4 також знаходиться там, тому пішла до нього, щоб забрати його і їхати додому. Коли вона забрала ОСОБА_4 з іншого боку вокзалу, то вони разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 підвезли її додому. Куди далі поїхав ОСОБА_4 їй не відомо. Ніякої бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вона не бачила. Також не бачила, щоб ОСОБА_4 спричиняв якусь шкоду автомобілю потерпілої та не чула, щоб він висловлювався в адресу потерпілих нецензурною лайкою.

Суд вважає, що свідчення потерпілих та свідків ОСОБА_15, ОСОБА_8 повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи. Сам обвинувачений не заперечує конфлікту, але пояснює, що автомобіль потерпілої він не пошкоджував, не погрожував потерпілим та не виражався в їх адресу нецензурною лайкою.

Суд критично оцінює покази свідків захисту ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_14, оскільки зазначені свідки були залучені до провадження в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту і їх покази мають суперечності як між собою так і показами обвинуваченого та потерпілих, з іншими матеріалами справи.

Посилання обвинуваченого і сторони захисту на те, що під час проведення досудового розслідування працівники міліції чинили на ОСОБА_4 різного роду тиск та порушували його права, суд не може взяти до уваги, оскільки жодних дій вищезазначених осіб в ході досудового розслідування стороною захисту у встановленому законом порядку оскаржено не було, тому посилання на такий факт не заслуговують на увагу, так як не підтверджені будь-якими доказами, в зв»язку з чим суд вважає такі показання обвинуваченого під час судового розгляду як спосіб захисту своїх інтересів.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України, підтверджується також протоколом огляду від 23.02.2013 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 13.01.2014 року,

Таким чином, позицію обвинуваченого, щодо невизнання своєї винуватості у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні суд розцінює як його намагання ввести суд в оману, направити по хибному шляху.

В судовому засіданні встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, яке є невеликої тяжкості, його характер, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом також не встановлено.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з зазначеного, цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. В частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню, оскільки вимоги документально підтверджені. При визначенні розміру моральної шкоди, зважаючи на засади виваженості, розумності та справедливості, враховуючи характер моральних страждань, їх тривалість, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілих в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, у розмірі 1000 гривень кожному. Також стягненню підлягають витрати понесені потерпілими на послуги адвоката, розмір яких підтверджується наданими квитанціями .

Речовий доказ по справі залишити у власника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України і призначити йому покарання - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину. Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11200 гривень, 1000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати пов»язані з наданням юридичної допомоги в сумі 6000 гривень, а всього стягнути 18200 (вісімнадцять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень та витрати пов»язані з наданням юридичної допомоги в сумі 6000 гривень, а всього стягнути 7000 (сім тисяч) гривень.

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 210994-20, державний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання під розписку ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Бобровицький районний суд Чернігівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Бобровицького райсуду Н.О.Булига