Ухвала суду № 36651314, 12.12.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4960/13 12.12.2013 12.12.2013 12.12.2013

Провадження №22-ц/784/3880/13

Категорія 27 Головуючий у 1-й інстанції Лузан Л.В.

Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Рудніку Є.М.,

за участю:

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційними скаргами

публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі -ПАТ КБ «Приватбанк», банк) та ОСОБА_2,

на рішення

Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2013 року

за позовом

ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічним позовом

ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, комісії та штрафу за кредитним договором у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 7000 грн. на платіжну картку, укладеним між сторонами 20 листопада 2007 року. Зменшивши під час розгляду спору позовні вимоги банк просив стягнути станом на 30 вересня 2012 року 26214 грн. 09 коп. з яких: 10777 грн. 75 коп. заборгованість за кредитом, 12763 грн. 52 коп. заборгованість по процентам, 948 грн. 34 коп. заборгованості за комісією, 500 грн. фіксованої частини штрафу та 1224 грн. 48 коп. процентної її складової.

ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву в якій просив визнати неправомірними дії банку по списанню з його карткового рахунку комісій, службових операцій, видавничих комісій, оскільки сплата таких платежів не передбачена договором, який обмежується його заявою. Також позивач просив визнати незаконним дії по нарахуванню процентів за прострочений кредит за період з 21 грудня по 1 січня 2010 року оскільки вважає, що договір припинив свою дію 20 листопада 2009 року, а тому нарахування відсотків за користування кредитом є також незаконним. ОСОБА_2, посилаючись на вказане, просив зобов'язати банк провести перерахунок сплачених ним сум.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2013 року позов банку задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь банку стягнуто 24 489 грн. 61 коп., з яких 10 777 грн. 75 коп. заборгованості за кредитом, 12763 грн. 52 коп. заборгованості за процентами, 948 грн. 34 коп. заборгованості за комісією станом на 30 вересня 2012 року. З відповідача на користь банку стягнуто 247 грн. 45 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Сторони оскаржили рішення суду.

В апеляційній скарзі банк просить змінити рішення суду, стягнувши на користь банку штрафи. На думку цього апелянта, висновки суду щодо цих позовних вимог є помилковими.

ОСОБА_2 просить скасувати рішення частково та ухвалити рішення про стягнення з нього на користь банку 3207 грн. 55 коп. заборгованості, задовольнивши його зустрічний позов. На думку апелянта, висновки суду щодо комісії та процентів нарахованих банком після закінчення строку дії договору, є необґрунтованими.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що з відповідача підлягають стягненню кредит, заборгованість по відсоткам і комісія нараховані банком за період з 21 грудня 2007 року по 30 вересня 2012 року.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви відповідача від 20 листопада 2007 року банк, на той час закрите акціонерне товариство, відкрив йому картковий рахунок з кредитним лімітом в 7000 грн. з базовою відсотковою ставкою за кредитним лімітом на час підписання 2,5% на місяць з розрахунку 360 днів у році, тобто 30 % річних (а.с. 150). Дата видачі картки «Універсальна» в заяві була визначена 21 груднем 2007 року. Термін дії картки встановлено в 2 роки. На цей строк визначено і дію ліміту. В той же день позивач зняв з рахунку 7000 грн. Користувався він лімітом і в наступному. В останні раз він вніс на картковий рахунок 440 грн. 30 жовтня 2010 року.

В день видачі картки, а саме 21 грудня 2007 року відповідача було ознайомлено з довідкою об умовах кредитування з використанням кредитки «Універсальна Голд» БПОИК. В довідці було вказано пільговий період нарахування процентів, вартість річного обслуговування картки - 375 грн., базова місячна відсоткова ставка - 2,5% на нарахування на залишок заборгованості - 1,6%, процентна ставка (на місяць) на суму простроченої заборгованості - 5%, розмір комісій, за зняття готівкових - 3% від суми операції в пунктах видачі банку та +15 грн. до цього в інших пунктах, розмір комісії за безготівковий платіж в системі інтернетбанкінг - 2%, розмір комісії за отримання балансу на чек в банкоматах банку (окрім чеку операції зняття готівкових) -0,10 грн. Також в довідці визначався щомісячний платіж (який включав плату за користування кредитних коштів у період звіту), а саме 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості.

Отже вказана довідка була складовою кредитного договору в якому передбачено сплата щомісячних платежів та сплата сум (щорічної комісії) за обслуговування карткового рахунку, а також інших вказаних комісій.

Встановивши, що відповідач несвоєчасно виконував умови договору, суд обґрунтовано у відповідності до ст. ст.1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України задовольнив позов стягнув кредит, проценти за його користування та щорічну комісію.

Також є правильним по суті рішення суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за невиконання зобов'язання.

Доводи ПАТ КБ «Приватбанк» в апеляційній скарзі необґрунтовані. Позивач не довів, що надані ним Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи кредитування з використанням кредитки «Універсальна Голд», є складовою частиною конкретного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом, а саме ст.1055 ЦК України встановлено форма кредитного договору. Він укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В заяві відповідача було зазначено, що заявник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг (Умови), Правилами користування платіжною карткою (Правила), Тарифами банку (Тарифи) та про те, що він згоден, що заява разом з Умовами, Правилами та Тарифами а також пам'ятки клієнта складає договір про надання банківських послуг. Проте, в заяві з довідкою не було зазначено інших умов надання кредиту, окрім вказаних вище.

Надані суду Правила користування платіжною карткою, Умови і Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт. Вони не містять підпису відповідача, і не мають жодної індетифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви позичальника. В свою чергу в заяві позичальника не зазначено, що неврегульовані в заяві питання регулюються вказаними Умовами та Правилами. Не підписані відповідачем і Тарифи кредитування з використанням вказаної кредитки.

Таким чином, докази у справі свідчать про відсутність підстав вважати, що підписуючи заяву та довідку, відповідач розумів вказані Правила користування платіжною карткою, Умови і правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, у тому числі щодо сплати штрафу.

Посилання апелянта також не можуть бути прийнятими до уваги оскільки суперечать викладеному та вказаним вимогам закону.

Доводи щодо припинення договору в січні 2010 року безпідставні. Так, строк дії картки не співпадає зі строком дії кредитного договору. Можливість в односторонньому порядку розірвати договір заявою та умовами в довідці до заяви не передбачені та суперечать закону.

Оскільки зустрічна позовна заява це фактично заперечення на позов банку, вона задоволенню не підлягає. Враховуючи, що в задоволенні зустрічного позову відмовлено, колегія суддів не вбачає підстав для скасування правильного по суті рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст. 15, 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку .

Головуючий:

Судді: