Постанова № 36649329, 20.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2013 р. Справа №801/11146/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі Слабун О.М.,

за участю представників: позивача - Фоменко Т.О., Зайцевої О.М.,

відповідача - Горбань А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БК «АТР Групп» за травень 2012 року, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим складено акт №250/22.7/34309090 від 12.07.2013 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 31.07.2013 року №0007502203, за яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6615,00 грн., від 31.07.2013 року №0007462203, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1334,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 667 грн. та від 21.10.2013 року №0011102203, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1334,00 грн.,за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн., які вважає такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечить нормам Податкового кодексу України.

Так, актом перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, встановлено, що контрагент ТОВ БК «АТР Групп» за основним місцем обліку відсутній, не має належних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Але головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами. Вказані в акті висновки є суто суб'єктивною думкою головного державного ревізора - інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається у передбаченому законом порядку.

Всі первинні документи, надані ТОВ БК «АТР Групп» оформлено належним чином згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та підтверджують фактичне постачання товарів та послуг позивачу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позов з підстав, які в ньому вказано.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, підтримавши висновки акту №250/22.7/34309090 від 12.07.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БК «АТР Групп» за травень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №250/22.7/34309090 від 12.07.2013 року, яким встановлено порушення:

- пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого зменшено збитковий показник по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 6615 грн.;

- пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.4 п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит у сумі 1334 грн. та податкове зобов'язання ПДВ на суму 1334 грн.

На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення - рішення

- від 31.07.2013 року №0007502203, за яким визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6615,00 грн.,

- від 31.07.2013 року №0007462203, за яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1334,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 667 грн.

За результатами розгляду первинної скарги товариства від 07.08.2013 року №277, податковим органом винесено рішення від 10.10.2013 року №1085/10/10.2-14, яким податкове повідомлення - рішення від 31.07.2013 року №0007462203 скасоване в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 666 грн. та складено нове податкове повідомлення - рішення від 21.10.2013 року №0011102203, за яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1334,00 грн.,за штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.

Рішенням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим про результати розгляду повторної скарги від 20.11.2013 року №15682/6/99-99-10-01-15, податкові повідомлення - рішення від 31.07.2013 року №0007502203 та від 31.07.2013 року №0007462203 залишено без змін, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги від 21.10.2013 року №0011102203.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Як встановлено в акті перевірки позивача, перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ "ІТЦ" встановлено його завищення за перевіряємий період на загальну суму в розмірі 1334 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 1334 грн.

Згідно бази автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, наданих до ДПІ у м. Сімферополі, основними постачальниками, за рахунок яких ТОВ "ІТЦ" завищено податковий кредит було у травні 2011 року - ТОВ БК «АТР Групп» .

ДПІ у Печерському районі м. Києва було надіслано на адресу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим акт №1707/22.8/35691490 від 17.05.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК «АТР Групп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року», згідно до висновків якого зустрічною звіркою ТОВ БК «АТР Групп» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за травень 2011 року.

У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.08.2010 року №100299432, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер - 372415526557, ТОВ БК «АТР Групп» було зареєстроване платником ПДВ з 27.08.2010 року. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване 20.02.2012 року в зв'язку з ліквідацією банкрута.

Крім того, в ході перевірки використано матеріали кримінального провадження №32012110060000109 від 17.12.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки позивача, матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентом ТОВ БК «АТР Групп» за перевіряємий період підтверджується виписаними податковими та видатковими накладними, актом списання товарів, рахунками - фактурами, банківськими виписками.

Так, ТОВ БК «АТР Групп» на поставлений товар - двигуни, процесори, за який позивачем здійснено оплату шляхом перерахування коштів на рахунок, виписано: видаткові накладні: №10/05-10 від 10.05.2011 року на суму 5220,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 870,00 грн., №19/05-10 від 19.05.2011 року на суму 2784,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 464,00 грн., податкові накладні: №66 від 10.05.2011 року на суму 5220,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 870,00 грн., №206 від 19.05.2011 року на суму 2784,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 464,00 грн.

Сторонами складено акт списання товарів №29 від 30.06.2011 року на суму 4640,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2030,00 грн. та рахунки - фактури: №1905 від 10.05.2011 року на суму 5220,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 870,00 грн., №1905 від 19.05.2011 року на суму 2784,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 464,00 грн.

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками підтверджується факт сплати позивачем 12.05.2012 року, 25.05.2012 року коштів на рахунок ТОВ БК «АТР Групп» за отримані двигун та процесори.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку(п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу). Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено. При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагента позивача.

Та обставина, що податковим органом складено акт щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, та 20.02.2012 року було анульовано його свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем та заниження податку на прибуток) товариство не було зареєстровано платником податку, та не мало реальної можливості здійснювати господарські операції.

Отже, документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, приймаючи до уваги, що позивачем зазначено засобом захисту його прав визнання як протиправним, так і не чинним рішення відповідача, оскільки КАС України визначено захистом порушеного права визнання протиправним та скасування протиправного рішення сіб 'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне, в порядку ч.2 ст. 11 КАС України та керуючись п.1 ч . 2 ст. 162 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним оскаржувані податкові повідомлення-рішення та скасувати їх.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,06 гривень. На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим від 31.07.2013 року №0007502203.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим від 31.07.2013 року №0007462203.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим від 21.10.2013 року №0011102203

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,06 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.