Рішення № 36646665, 13.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20228/13-ц Провадження № 22-ц/772/36/2014 КОПІЯ Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є. М.Категорія: 30 Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Марчук В.С., Шемети Т.М.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: прокурора Посвалюка І.П., представника позивача Макаровця І.В. та відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року у цивільній справі за позовом Жмеринського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України, в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

В с т а н о в и л а :

В серпні 2013 року Жмеринський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до суду з позовом в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України, в особі ДТГО «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в сумі 16 388,20 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 27 червня 2013 року о 00.30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 27 червня 2013 року, не впорався з керуванням та пошкодив огороджувальний металевий паркан залізничного моста, що знаходиться в м. Вінниці по вул. Бучми та злетів з проїжджої частини вниз до залізничної колії і автомобіль зупинився на відстані 5-10 см від правої нитки парної колії 1079 км ПК-5 перегону Вінниця - Тюшки.

27 червня 2013 року слідчим ЛВ на ст. Вінниця УМВС України на Південно-Західній залізниці розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні по факту блокування залізничних колій автомобілем «Мерседес Спрінтер» (ч. 1 ст. 279 КК України) і 30 липня 2013 року винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_3, на перегоні Тюшки - Вінниця відбулася затримка в русі пасажирських та вантажних поїздів, чим завдано матеріальної шкоди в сумі 16 388,20 гр., яку прокурор просив стягнути з відповідача на користь ДТГО «Південно-західна залізниця».

Заочним рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця» у відшкодування матеріальної шкоди 16 388,20 грн., а також судовий збір в розмірі 229,40 грн. на користь держави.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2013 року виправлено в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року допущену описку, зазначивши ім'я відповідача ОСОБА_3.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду і провадження у справі закрити.

Зазначив, що оскаржуване рішення постановлено при неповному дослідженні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному й неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду вважає незаконним і необґрунтованим.

В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Прокурор і представник позивача заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали закритого кримінального провадження № 12013010410000229 від 29 червня 2013 року по факту блокування шляхів сполучення, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 279 КК України, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, проте, не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

По справі встановлено, що 27 червня 2013 року слідчим ЛВ на ст. Вінниця УМВС України на Південно-Західній залізниці розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013010410000229 від 27 червня 2013 року по факту блокування залізничних колій автомобілем «Мерседес Спрінтер» за ч. 1 ст. 279 КК України.

30 липня 2013 року слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12013010410000229 від 27 червня 2013 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 279 КК України (а. с. 23).

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що 27 червня 2013 року о 00 год. 50 хв. надійшло телефонне повідомлення про те, що о 00 год. 30 хв. водій автомобіля «Мерседес Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння не впорався з керуванням, пошкодивши огороджувальний металевий паркан залізничного моста, що знаходиться в м. Вінниці по вул. Бучми, злетів з проїжджої частини вниз до залізничної колії і автомобіль зупинився на відстані 5-10 см від правої нитки парної колії 1079 км ПК-5 перегону Вінниця - Тюшки. Водія з тілесними ушкодженнями у вигляді забою грудної клітини, ЗСМТ, струсу головного мозку та забою правого плеча доставлено каретою швидкої медичної допомоги до МКЛ ШМД м. Вінниці (а. с. 23).

В зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок зупинки автомобіля «Мерседес Спрінтер» на відстані 5-10 см від правої нитки парної колії 1079 км ПК-5 перегону Вінниця - Тюшки, було зупинено рух пасажирських та вантажного поїздів, чим причинено збитки ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Згідно розрахунку збитків за затримку 27 червня 2013 року в русі пасажирських та вантажних поїздів на перегоні Тюшки - Вінниця, загальна сума причинених збитків склала 13 656,83 грн., із яких: сума збитків за затримку руху пасажирського поїзду № 84 «Ковель - Одеса» на станції, час затримки 1 год. 3 хв. - 3 095,10 грн.; за затримку руху пасажирського поїзда № 140 «Київ - Кам'янець-Подільський» на станції, час затримки 5 хв. - 200,80 грн.; за затримку руху пасажирського поїзда № 70 «Львів - Маріуполь» на перегоні, час затримки 1 год. 40 хв. - 4 908,49 грн.; за затримку руху пасажирського поїзда № 20 «Одеса - С.Петербург» на станції, час затримки 56 хв. - 2 750,20 грн.; за затримку руху прискореного поїзда № 160 «Київ - Тернопіль» на станції, час затримки 17 хв. - 834,20 грн.; за затримку руху пасажирського поїзда № 144 «Івано-Франківськ - Київ» на станції, час затримки 7 хв. - 344,88 грн.; за затримку вантажного поїзда № 3002 на перегоні, час затримки 1 год. 40 хв. - 1 523,16 грн.: (3095,10 + 200,80 + 4908,49 + 2750,20 + 834,20 + 344,88 + 1523,16 = 13 656,83 гр.) (а. с. 21, 131).

Звертаючись до суду із позовом про стягнення завданих збитків із ОСОБА_3, прокурор в обґрунтування позовних вимог послався на ч. 1 ст. 1186 ЦК України, зазначивши, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, відбулась затримка в русі пасажирських та вантажних поїздів, чим ДТГО «Південно-Західна залізниця» причинено матеріальну шкоду в розмірі 16 388,20 грн., а відтак згідно з ч. 1 ст. 1186 ЦК України шкода повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, на загальних підставах.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 червня 2013 року з вини ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, на перегоні Тюшки - Вінниця, відбулася затримка в русі пасажирських та вантажних поїздів, внаслідок чого ДТГО «Південно-Західна залізниця» було завдано матеріальної шкоди на суму 16 388,20 грн., яка відповідно до ст. 25 Закону України «Про залізничний транспорт» та ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1186 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 1 статті 1186 ЦК України передбачено, що якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України.

Згідно ч. 1 зазначеної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про залізничний транспорт» збитки, що виникли у разі порушення безперебійної роботи та безпеки руху на залізничному транспорті загального користування внаслідок блокування його комунікацій та інших НАВМИСНИХ незаконних дій, збитки за пошкодження та знищення лісонасаджень, інженерних споруд, земляного полотна та колій відшкодовуються винними юридичними та фізичними особами в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Прокурором та позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, передбачених ст. 57-59, 64 ЦПК України, які б підтверджували той факт, що в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 13321 від 27 червня 2013 року, надана прокурором в додатку до позовної заяви, де у графі « 6. Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення» зазначено, зокрема: «Алкогольне сп'яніння» (а. с. 22), не є належним і допустимим доказом перебування відповідача у стані алкогольного сп'яніння, виходячи із наступного.

Порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів передбачено Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року № 400/666 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за № 931/16947.

Із матеріалів справи, зокрема із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6817 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що була видана ЦП МСД № 5 8 липня 2013 року вбачається, що 27 червня 2013 року в 00 год. 55 хв. ОСОБА_3 було доставлено бригадою швидкої допомоги з місця ДТП та з 1 год. 05 хв. до 2 год. 35 хв. було проведено операцію в зв'язку із закритою травмою живота із розривом печінки та внутрішньочеревною кровотечею(а. с. 96). Із наведеного слідує, що водія ОСОБА_3 було доставлено до лікарні із тяжкими травмами, в зв'язку з чим йому було проведено термінову операцію.

Пунктом 3.14. зазначеної Інструкції передбачено, що якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речових у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 3.12 Інструкції). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у п. 3.12. цього розділу (п. 3.13. Інструкції).

Зазначеною Інструкцією передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п. 3.14.); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п. 3.16.); кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 3.21.).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази перебування ОСОБА_3 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння, такі як: акт медичного огляду, висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 та постанова суду у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2013 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а. с. 122).

Зі змісту зазначеної постанови суду вбачається, що під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 27 червня 2013 року о 00 год. 25 хв. в м. Вінниці по вул. Бучми водій ОСОБА_3 в порушення вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, керував автомобілем «Мерседес Бенц», державний номер НОМЕР_1, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустив наїзд на перешкоду, що призвело до пошкодження та перекидання транспортного засобу.

13 серпня 2013 року постановою слідчого ВР ДТП СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області Поліщуком І.М. кримінальне провадження № 12013010010000305 від 27 червня 2013 року закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в діях водія ОСОБА_3

Отже, по справі встановлено, що внаслідок неправомірних винних дій водія - відповідача ОСОБА_3, який допустив порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до падіння автомобіля «Мерседес Спрінтер» з проїжджої частини вниз до залізничної колії, де автомобіль зупинився на відстані 5-10 см від правої нитки парної колії 1079 км ПК-5 перегону Вінниця - Тюшки, в зв'язку з чим відбулася затримка в русі пасажирських та вантажного поїздів, було заподіяно збитків ДТГО «Південно-Західна залізниця» на загальну суму 16 388,20 грн.

Тобто між неправомірними винними діями відповідача ОСОБА_3 та шкодою, заподіяною ДТГО «Південно-Західна залізниця», є безпосередній причинний зв'язок.

Така шкода причинена залізниці джерелом підвищеної небезпеки, яке на момент виникнення цієї шкоди перебувало у володінні водія ОСОБА_3, який використовуючи його порушив Правила дорожнього руху, що призвело до такої зупинки автомобіля, яка виявилася перешкодою у русі залізничного транспорту, що потягло затримку руху поїздів, внаслідок чого залізниці спричинено шкоду, підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина 1). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина 5).

З урахуванням встановлених по справі обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення при застосуванні до цих правовідносин не тих норм матеріального права, які застосовані судом першої інстанції, а інших норм, а саме - визначених статтею 1187 ЦК України у частині 1 та 2 і при тому, що відповідач не довів у судовому засіданні, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, що передбачено частиною 5 зазначеної статті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Оскільки судом першої інстанції при вирішенні спору не вірно застосовані норми матеріального права, що згідно із п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України являється самостійною підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі причиненої шкоди 13 656,83 гр., за виключенням 2 731,37 гр. суми податку на додану вартість 20 %, стягнення якої у даному випадку не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1187 ЦК України, ст.10, 60, 88, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2013 року скасувати.

Позов Жмеринського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави - Міністерства інфраструктури України, в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 13 656,83 гр. та в дохід держави 229,40 гр.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.С. Марчук

/підпис/ Т.М. Шемета

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська