Ухвала суду № 36645943, 13.01.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/474/14-ц

Провадження № 2-1620/14 р.

У Х В А Л А

/залишення позову без руху/

13 січня 2014 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить розподілити між сторонами майно - ? частину будинку АДРЕСА_1, що належить сторонами на праві спільної сумісної власності, визнати за позивачкою право власності на житлову кімнату № 1-4, житловою площею 17,7 кв.м, житлову кімнату 1-9, житловою площею 12,5 кв.м, коридор 1-7, площею 7,,3 кв.м, коридор 1-6, площею 7,4 кв.м, коридор 1-8, площею 7,4 кв.м, кухню 1-2, площею 9,9 кв.м, санвузол 1-3, площею 3,5 кв.м, сарай під літ. «Г» з погребом; визнати за ОСОБА_2 право власності на житлову кімнату № 1-5, житловою площею 13,1 кв.м, та житлову кімнату 1-7, житловою площею 13,5 кв.м,

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка звертається до суду з позовною заявою майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» №20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Між тим, позивачкою в позові взагалі не зазначена сума позову.

За таких обставин, позивачці необхідно зазначити в своїй позовній заяві суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (229, 40 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3`441,00 грн.).

Між тим, позивачкою додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору лише частково в сумі 800,00 грн., що явно не відповідає 1% від ринкової вартості спірного майна.

Враховуючи вартість нерухомого майна в межах м. Києва, суд вважає, що судовий збір позивачкою має бути сплачений виходячи з максимальної ставки в розмірі 3 441,00 грн..

За таких обставин позивачці необхідно доплатити судовий збір в розмірі 2`641,00 грн. = (3441,00 грн. - 800,00 грн.) та надати суду оригінал відповідної квитанції.

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Якщо позивачка звільнена від оплати вказаних витрат вона повинна зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивачка просить суд розподілити між сторонами належну їм на праві спільної сумісної власності ? частину будинку АДРЕСА_1. При цьому позивачка не зазначила, чи виділена в натурі належна сторонам ? частина спірного будинку і якими доказами підтверджується дана обставина.

Якщо частина будинку, що належить сторонам не виділена їм в натурі, то рішення у справі безпосередньо стосується власника іншої ? частини спірного будинку. Проте, позивачка не зазначила в своїй позовній заяві кому саме належить інша ? частина будинку, його прізвище, ім`я та по батькові, його адресу, індекс, номери засоби зв'язку, не ввела його до кола осіб, які мають бути залучені до участі у справі, не додала до позовної заяви її копії з усіма додатками для вручення цій особі.

За таких обставин, позивачка має зазначити кому належить інша ? частина спірного будинку, докази, які підтверджують ці обставини, прізвище, ім`я та по батькові цієї особи, зазначити її адресу, індекс, номери засобів зв'язку, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки цієї особи. До позовної заяви має бути долучена її копія з копіями всіх доданих до неї документів для вручення цій особі.

Крім того, до участі у справі не залучена Державна реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, до компетенції якої на даний час віднесено реєстрація прав власності на нерухоме майно.

Враховуючи, що в разі задоволення позову рішення у справі вплине на права та обов'язки цієї особи відносно обох сторін, то позивачка в своїй позовній заяві має зазначити цю особу в якості третьої особи, зазначити її повне найменування, адресу, індекс, номери засобів зв'язку, надати суду копію позову для вручення цій особі.

З позовної заяви випливає, що позивачка просить поділити між сторонами майно, набуте подружжям під час шлюбу. Відповідно до вимог ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка та дружини є рівними.

Разом з цим, позивачка просить виділити їй зі спільного майна подружжя частку, яка явно є значно більшою ніж ? частина спільного майна. При цьому позивачка жодним чином не обґрунтовує цю позовну вимогу, не зазначає з яких підстав, передбачених Сімейним Кодексом України, вона просить суд відступити від рівності часток і виділити їй частину спірного майна в розмірі більшому ніж ? частина майна подружжя.

До того ж позивачка не зазначила в своїй позовній заяві чи був нотаріально посвідчений договір про поділ майна подружжя за взаємною згодою від 04.04.2010 року, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 69 СК України.

Якщо вказаний договір не був посвідчений нотаріально, то позивачка має навести обґрунтування своїх позовних вимог щодо виділення їй зі спільного майна подружжя та визнання за нею права власності на житлову кімнату № 1-4, житловою площею 17,7 кв.м, житлову кімнату 1-9, житловою площею 12,5 кв.м, коридор 1-7, площею 7,,3 кв.м, коридор 1-6, площею 7,4 кв.м, коридор 1-8, площею 7,4 кв.м, кухню 1-2, площею 9,9 кв.м, санвузол 1-3, площею 3,5 кв.м, сарай під літ. «Г» з погребом, та зазначити докази на підтвердження кожної обставини на яку вона посилається.

Зокрема, позивачка має зазначити в позовній заяві якими доказами підтверджується, що частина нерухомого майна, яку позивача просить виділити кожній із сторін складає ? частину спірного майна і докази на підтвердження того, що майно може бути поділено між сторонами в спосіб про який просить позивачка.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про те, що позивачка не зазначила суму позову, не оплатила в повному розмірі судовий збір, не обґрунтувала свої позовні вимоги, не зазначила докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачці строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивачку про необхідність усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви в новій редакції, доплати судового збору, та роз`яснити позивачці, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: